64. Вина як умова відповідальності. Значення вини у договірній відповідальності

Цивільно-правова відповідальність, як договірна, так і позадоговірна, може виникнути за таких основнх умов: а) наявність майнової шкоди; б) протиправність дії, якою заподіяно шкоду; в) причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою; г) вина особи, яка заподіяла договірну чи позадоговірну шкоду.

Шкода як умова цивільно-правової відповідальності. Під шкодою, звичайно, розуміють зменшення або знищення будь-якого особистого чи майнового блага.При цьому розрізняють майнову чи немайнову шкоду. Майнова — це шкода, яка може бути виражена у грошах. Вона виникає в результаті знищення або зменшення як майнових (предметів матеріального світу), так і особистих немайнових благ (наприклад, життя, здоров'я).

Цивільна відповідальність, за загальним правилом, настає лише тоді, коли внаслідок протиправної дії (у тому числі при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання) кредиторові заподіяно майнову шкоду.

Виняток з цього правила становлять випадки, коли у договорі або законі передбачено неустойку (шраф, пеню), яку повинен сплатити боржник при невиконанні або при неналежному виконанні договірного зобов'язання. Ці санкції боржник має понести незалежно від того, чи було заподіяно кредиторові якусь шкоду невиконанням або неналежним виконанням договору, чи ні.

У випадках, коли законом або договором не передбачено неустойку на випадок невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, наявність майнової шкоди, як правило, є необхідною умовою майнової відповідальності.

Відповідно до ст. 203 ЦК України при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (грошовий вираз майнової шкоди). Вони можуть виражатися у витратах, зроблених кредитором, у втраті або пошкодженні його майна, а також у неодержанні кредитором доходів, які він мав одержати, якби зобов'язання було виконане боржником (ч.2 ст.203 ЦК України).

Всі ці збитки прийнято поділяти на два види: а) витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна;

б) неодержані доходи, які кредитор мав би одержати, якби боржник виконав зобов'язання.

'Умови виникнення як договірної, так і позадоговірної відповідальності в основному однакові.

Перший — це, по суті, сума, на яку зменшилась вартість майна кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання: суми неустойки та збитків, сплачених кредитором своїм контрагентам через невиконання ним зобов'язань з вини боржника; витрати кредитора на усунення недоліків у роботі, виконаній боржником, тощо. Отже, до цього виду збитків слід віднести суми витрат, зроблених кредитором, вартість втраченого майна, а також суми, на які знизилась вартість майна у результаті його пошкодження (якщо таке є наслідком несправності боржника).

Другий вид збитків — це різниця між вартістю, яку мало б майно кредитора, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином, і вартістю, яку воно має. Наприклад, неодержані підприємством планові прибутки внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання щодо поставки сировини. Відповідно до ст.203 ЦК України обидва зазначені вище види збитків підлягають відшкодуванню.

Протиправність дій боржника і заподіювана шкоди як умова цивільно-правової відповідальності. Для того, щоб виникла відповідальність, дія або бездіяльність, якою заподіяно договірну або позадоговірну шкоду, мають бути протиправними, тобто забороненими законом. У сфері цивільних правовідносин протиправні дії (бездіяльність) порушують не лише об'єктивну норму права, а й суб'єктивне право тієї чи іншої особи.

До протиправних дій (бездіяльності) слід, за загальним правилом, віднести як невиконання або неналежне виконання договору, так і заподіяння позадоговірної шкоди особі чи її майну.'Положення про те, що невиконання або неналежне виконання договору є дією протиправною, випливає як із змісту норм, що містять загальні положення права зобов'язань (наприклад, ст.151 ЦК України), так і з норм, які регулюють відносини, що виникають з окремих договорів.

У деяких випадках невиконання договору може бути дією правомірною. Тоді боржник за невиконання або неналежне його виконання відповідальності не несе.

Заподіяння позадоговірної шкоди особі чи її майну за загальним правилом є також протиправним. Але існують і винятки з цього правила, коли заподіяння шкоди буде правомірним, зокрема, якщо шкоду заподіяно у стані необхідної оборони або крайньої необхідності. У випадках заподіяння шкоди в стані необхідної оборони заподіювач шкоди відповідальності не несе. Лише у випадках, прямо передбачених законом, шкода, заподіяна правомірно, підлягає відшкодуванню (ст.445 ЦК України).

Причинний зв'язок як умова цивільно-правової відповідальності. Необхідною умовою виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність певного причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.Причинний зв'язок — це об'єктивний зв'язок між явищами природи або суспільного життя, при якому одне явище виступає як причина, а друге — як наслідок: одне явище (причина) породжує, зумовлює виникнення другого явища (наслідку).Для того, щоб визнати особу відповідальною за шкоду, необхідно, щоб ця шкода була результатом саме її дій або бездіяльності, тобто, щоб між діями або бездіяльністю особи і шкодою був певний причинний зв'язок.