
- •1. Загальні рекомендації щодо самостійних занять з філософії.
- •1.1. Теми для самостійного доопрацювання:
- •2.1. Філософія, її роль у розвитку суспільства та культури (тема №1).
- •3. Філософія стародавнього світу (тема № 2).
- •3.1. Філософія Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.
- •3.2. Антична філософія.
- •4. Філософія Середньовіччя і доби Відродження (тема №3).
- •5. Філософія Нового часу та епохи Просвітництва (тема №4).
- •6. Німецька класична філософія (тема №5).
- •7. Некласична західноєвропейська філософія другої половини х1х – початку хх ст. (тема № 6).
- •8. Сучасна світова філософія (тема №7).
- •9. Розвиток філософської думки в Україні (тема №8).
- •10. Онтологія як загальне вчення про буття. Поняття матерії та наукова картина світу (тема №9).
- •10.1. Поняття філософської онтології.
- •10.2. Поняття картини світу, її філософські та наукові основи. Історична зміна наукової картини світу. Філософське поняття матерії.
- •10.3. Картина світу сучасного природознавства та її зміни.
- •11. Філософські проблеми пізнання та істини (тема№10).
- •11.1. Поняття філософської гносеології. Гносеологія і епістемологія.
- •11.2. Структура процесу пізнання.
- •11.3. Проблема істини. Критерії істини. Істина і омана.
- •11.4. Пізнання як різновид людської діяльність.
- •11.5. Специфіка наукового пізнання.
- •12. Соціальна філософія (тема №11).
- •12.1. Поняття суспільства. Структура та історичні типи суспільства.
- •12.2. Філософське поняття культури.
- •12.3. Культура і цивілізація.
- •12.4. Парадигми осягнення історії.
- •12.5. Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість.
- •12.6. Суспільний прогрес, його критерії і типи.
- •13. Питання до модульного контролю.
- •13.1. Історія філософії та релігієзнавство (модуль №1).
- •13.2. Логіка, гносеологія, онтологія, соціальна філософія та антропологія (модуль №2).
- •Короткий термінологічний словник.
11. Філософські проблеми пізнання та істини (тема№10).
11.1. Поняття філософської гносеології. Гносеологія і епістемологія.
Зв’язок онтології і гносеології у філософському знанні. Агностицизм і онтологічний оптимізм – дві вихідні філософські позиції в оцінці можливості пізнання. Гносеологія і епістемологія як вчення про пізнання та істину. Епістемологія як сучасне дослідження процесів наукового пізнання. Розуміння пізнання як конструктивної діяльності по створенню і трансформації знань. Гносеологія як загальне осмислення питань про сутність пізнання і шляхи осягнення істини. Пізнання як історичний процес, особливий різновид діяльності людей. Структура процесу пізнання. Функції і мета пізнання. Типи пізнання: буденне, художнє, містико-релігійне, природознавче, гуманітарне, філософське та ін.
Контрольні питання до теми:
Що вивчає гносеологія і як формулюються її основне питання?
Визначте в чому полягає сутність агностицизму.
Визначте в чому полягає сутність гносеологічного оптимізму?
В чому полягає різниця між гносеологією та епістемологією?
На яких принципах ґрунтується сучасна епістемологія?
11.2. Структура процесу пізнання.
Пізнання як система суб’єктно-об’єктних відношень. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Орієнтація пізнання на істинне знання. Знання як головна одиниця та результат процесу пізнання. Знання як переконання, що відповідають реальному положенню речей, а також мають певне обґрунтування. Види знання: перцептивне (чуттєве), повсякденне („здоровий глузд”), наукове (системно-теоретичне). Багатомірність феномену знання. Знання як науково-достовірна інформація. Знання як гуманітарна і соціальна інформація. Знання як соціо-культурне відношення. Знання як складовий елемент духовної культури.
Контрольні питання до теми:
Визначте поняття об’єкт пізнання.
Визначте поняття суб’єкт пізнання.
Чим відрізняється перцептивне пізнання від наукового?
Яку роль відіграють у культурі різні види знання?
Чи співпадають поняття „людина” і „суб’єкт пізнання”?
Чи співпадають поняття „річ” і „об’єкт пізнання”?
Чим відрізняється знання у якості гуманітарної інформації від знання як наукової інформації?
11.3. Проблема істини. Критерії істини. Істина і омана.
Істина як цінність і мета пізнання. Багатомірність поняття істини (гносеологічний, праксеологічний, аксіологічний, буттєвий аспекти істини). Дві найважливіші парадигми розуміння істини у сучасній філософії: аналітична істина як універсальне наукове знання і екзистенціальна істина як буттєве звершення «життєвого світу» людини. Основні філософські концепції істини (класична, кореспондентна, когерентна, конвенціональна, прагматична, герменевтична.) Діалектика абсолютної і відносної істини. Критерії істини. Істина і омана. Істина і неправда. Істина і дезінформація. Відносна позитивність омани.
Контрольні питання до теми:
Як визначається істина в прагматизмі?
В чому полягає діалектика абсолютного та відносного в об’єктивній істині?
Як визначається омана в сучасній гносеології?
Чому омана є постійним супутником істини в процесі пізнання?
Які критерії істини ви знаєте?
Які ви знаєте найважливіші парадигми істини в сучасній філософії?
Чим відрізняється наукова істина від екзистенціальної істини?