Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник для самост. роботи (листопад 2009)..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
395.78 Кб
Скачать

11. Філософські проблеми пізнання та істини (тема№10).

11.1. Поняття філософської гносеології. Гносеологія і епістемологія.

Зв’язок онтології і гносеології у філософському знанні. Агностицизм і онтологічний оптимізм – дві вихідні філософські позиції в оцінці можливості пізнання. Гносеологія і епістемологія як вчення про пізнання та істину. Епістемологія як сучасне дослідження процесів наукового пізнання. Розуміння пізнання як конструктивної діяльності по створенню і трансформації знань. Гносеологія як загальне осмислення питань про сутність пізнання і шляхи осягнення істини. Пізнання як історичний процес, особливий різновид діяльності людей. Структура процесу пізнання. Функції і мета пізнання. Типи пізнання: буденне, художнє, містико-релігійне, природознавче, гуманітарне, філософське та ін.

Контрольні питання до теми:

  1. Що вивчає гносеологія і як формулюються її основне питання?

  2. Визначте в чому полягає сутність агностицизму.

  3. Визначте в чому полягає сутність гносеологічного оптимізму?

  4. В чому полягає різниця між гносеологією та епістемологією?

  5. На яких принципах ґрунтується сучасна епістемологія?

11.2. Структура процесу пізнання.

Пізнання як система суб’єктно-об’єктних відношень. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Орієнтація пізнання на істинне знання. Знання як головна одиниця та результат процесу пізнання. Знання як переконання, що відповідають реальному положенню речей, а також мають певне обґрунтування. Види знання: перцептивне (чуттєве), повсякденне („здоровий глузд”), наукове (системно-теоретичне). Багатомірність феномену знання. Знання як науково-достовірна інформація. Знання як гуманітарна і соціальна інформація. Знання як соціо-культурне відношення. Знання як складовий елемент духовної культури.

Контрольні питання до теми:

  1. Визначте поняття об’єкт пізнання.

  2. Визначте поняття суб’єкт пізнання.

  3. Чим відрізняється перцептивне пізнання від наукового?

  4. Яку роль відіграють у культурі різні види знання?

  5. Чи співпадають поняття „людина” і „суб’єкт пізнання”?

  6. Чи співпадають поняття „річ” і „об’єкт пізнання”?

  7. Чим відрізняється знання у якості гуманітарної інформації від знання як наукової інформації?

11.3. Проблема істини. Критерії істини. Істина і омана.

Істина як цінність і мета пізнання. Багатомірність поняття істини (гносеологічний, праксеологічний, аксіологічний, буттєвий аспекти істини). Дві найважливіші парадигми розуміння істини у сучасній філософії: аналітична істина як універсальне наукове знання і екзистенціальна істина як буттєве звершення «життєвого світу» людини. Основні філософські концепції істини (класична, кореспондентна, когерентна, конвенціональна, прагматична, герменевтична.) Діалектика абсолютної і відносної істини. Критерії істини. Істина і омана. Істина і неправда. Істина і дезінформація. Відносна позитивність омани.

Контрольні питання до теми:

  1. Як визначається істина в прагматизмі?

  2. В чому полягає діалектика абсолютного та відносного в об’єктивній істині?

  3. Як визначається омана в сучасній гносеології?

  4. Чому омана є постійним супутником істини в процесі пізнання?

  5. Які критерії істини ви знаєте?

  6. Які ви знаєте найважливіші парадигми істини в сучасній філософії?

  7. Чим відрізняється наукова істина від екзистенціальної істини?