3. Філософія стародавнього світу (тема № 2).

3.1. Філософія Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.

Характерні риси стародавньо-індійської філософії: перехід від міфологічно-релігійного світогляду до філософського мислення; споглядальний характер і слабкий зв’язок з наукою; народження логіки (н’яя); побудова соціальної філософії на принципах етики страждань і щастя (буддизм, чарвака-локаята,джайнізм, тощо).

Перевага практичної філософії в більшості філософських шкіл Китаю, її зв’язок з проблемами житейської мудрості, моралі, з проблемами пізнання буття природи і принципів соціального управління. Філософія Лао-цзи, Конфуція. Гуманістичний характер китайської філософії.

Контрольні питання до теми:

1. Для яких філософських шкіл світоглядні принципи, що закладені у Ведах стали основою для розвитку їх систем?

2. Що означає термін «даршана»?

3. У чому вбачали послідовники школи „йога” сутність відношення духовного і тілесного?

4. Чим відрізняються погляди на світ школи міманси і буддизму?

5. В чому полягає оригінальність філософської школи „н’яя”?

6. В чому вбачає сенс життя філософська школа „чарвака-локаята”?

7. Який принцип моралі у Конфуція є центральним?

8. Яку проблему вперше в історії філософії було висунуто Лао-цзи?

9. В чому полягає різниця між даосизмом і конфуціанством?

3.2. Антична філософія.

Космоцентризм ранньої грецької філософії. Іонійська та піфагорійська школи. Філософське вчення Геракліта. Матеріалізм Демокрита. Вчення софістів і Сократа. Ідеалістична філософія Платона. Аристотель як систематизатор античної філософії Елліністичний та греко-римський період у розвитку античної філософії. Місце та значення античної філософії в історії духовної культури людства.

Контрольні питання до теми:

1. Яка проблема є загальною для іонійської філософії?

2. Доведіть прихильність античної філософії до раціоналізму, узявши за основу погляди яскравих представників цієї філософії.

3. Розкрийте сутність ідей античного атомізму.

4. Знайдіть подібність та відмінність в поглядах софістів і Сократа.

5. Розкажіть про найбільш відомі сократичні школи.

6. Чому вчення про вічні ідеї можна визначити як стрижень об’єктивного ідеалізму Платона?

7. В чому проявляється раціоналізм Платонового вчення про пізнання?

8. В чому полягає принципова відмінність проекту «ідеального міста» Платона від соціально-політичного вчення Аристотеля?

9. Розкрийте суть понять «матерія» і «форма» у відповідності до філософії Аристотеля..

10. Доведіть ідейний вплив стоїцизму та неоплатонізму на християнський світогляд.

Тестові завдання до теми:

1. Виберіть із списку поняття і категорії давньоіндійської філософської традиції:

а) атман;                           ж) ейдос;

б) атом;                              з) мокша;

в) дхарма;                          и) докса;

г) Дао;                                к) нірвана;

д) сансара;                         л) нус;

е) Брахман;                        м) карма.

2. В стародавній індійській філософії стан визволення від кругообігу народжень і смертей визначається як:

а) сансара;                         г) дх’яна;

б) атараксія;                      д) аніма;.

в) мокша; е) катарсис.

3. Назвіть школи стародавньої індійської філософії, які відносяться до неортодоксального напрямку:

а) веданта;                        е) джайнізм;

б) локаята;                       ж) екзистенціалізм

в) санкх’я;                        з) буддизм;

г) зороастризм;                и) адживіка;

д) міманса;                       к) йога.

4. Визначте характеристики якими наділяється Дао у філософському вченні даосів:

а) субстанціальний початок буття;

б) невидиме і безіменне;

в) форма без форм, образ без сутності;

г) буттєва монада;

д) єдине;

е) абсолютне буття;

ж) вічний рух, який не досягає межі.

5. Вкажіть, що означає конфуціанське поняття «Лі»:

а) звичай, ритуал;

б) сутність кожної речі;

в) етичну норму, що регулює поведінку людини;

г) першу причину буття;

д) основу гуманності;

е) різновид бойового мистецтва;

ж) соціальний регулятив.

6. Вкажіть, як за Конфуцієм повинен вчиняти мудрий правитель, аби в державі панували порядок і благоденство:   

а) слідкувати за дотриманням ритуалу та виконанням синівських обов’язків;

б) в розмовах завжди спиратись на традицію, а в справах виконувати сказане;

в) вміло проводити політику кнута і пряника;

г) на особистому прикладі виховувати народ згідно з моральними нормами;

д) бути підступним і непередбаченим для сановників;

е) не залишати без уваги слова мудрої людини;

ж) не дозволяти критики будь-яких дій влади. .

7. Філософи Мілетської школи вважали що:

А). Буття нерухоме і неподільне;

Б). Істинне буття – це світ вічних ідей;

В). Все складається з атомів і пустоти;

Г). Основою буття є 4 стихії – земля, вода, повітря і вогонь.

8. Зенон Елейський доводив наступні положення:

А). Простору не існує окремо від речовини;

Б). Космос подібний живому вогню;

В). Все створюється змішанням і поділом;

Г). Логічно не можливо мислити множину речей;

Д). Рух не можливо мислити.

9. Знання за Сократом тотожне:

А). Відчуттям;

Б). Фантазіям;

В). Моральним законам;

Г). Чеснотам.

10. Джерелом пізнання за Платоном є:

А). Чуттєве сприйняття;

Б). Пригадування душі про світ ідей;

В). Раціональне судження;

Г). Божественне одкровення.

11. Вічними і досконалими началами космосу за Платоном є:

а) ідея і логос;                 

  в) розум-деміург, ідея і матерія;

б) матерія і розум-деміург;

г) матерія і форма.

12. Вкажіть, які напрямки склались в античній натурфілософії щодо рішенні проблеми початку речей:

а) матеріалізм;                         

б) атомізм;

в) скептицизм;

г) вчення про стихії;

д) ідеалізм.

Рекомендована література:

1. Філософія: Навчальний посібник/ За ред. Надольного І.Ф. – К.: Вікар, 1997. С.31-58.

2. Введение в философию.- М: Политиздат, 1989. Ч.1. С.115-134.

3. Філософія: Підручних / За ред. Горлача М.І. – Харків, 2000. С.33-102.

4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій.- К., 2002. С.38-96.

5. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия.- М., 2003. С.89-110.

6.Аристотель. Сочинения: В 4 т. М., 1984.

7.Асмус В.Ф. Демокрит. М., 1960.

8.Асмус В.Ф. Платон. М., 1964.