
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Товарознавство
сировини і матеріалів
Rz
— висота нерівностей яку визначають
як середню відстань
між п'ятьма
найвищими виступами і п'ятьма найнижчими
запади-
нами виміряну в межах базової
довжини від лінії паралельній се-
редній
лінії профілю мікронерівностей.
Rz
=
((Л,
+ h2
+... +
й9)
- (h2
+ h4
+
Л10))
/ 5
де
hl
h3>hg
— відстані від найвищих точок виступів
до лінії пара-
лельній середній лінії
h2
h4>h10
— відстані від найнижчих точок западин
до лінії пара-
лельній середній лінії
Оцінка
шорсткості за параметром Ra
дає
більш повну оцінку і
використовується
переважно.
Шорсткість
обробленої поверхні оцінюють
методами:
Якісним — полягає у
візуальному порівнянні оброблених
повер-
хонь з зразками (еталонами)
шорсткості. Він суб'єктивний і для
дуже
чисто оброблених поверхонь ненадійний.
Кількісним
— полягає н вимірюванні нерівностей
інструменталь-
ними засобами:
контактними (профілометр, профілограф)
та безкон-
тактними (оптичні прилади,
лазерні пристрої)
Точність
і якість виготовлення та надійність
продукції можливо
оцінити тільки
шляхом проведення вимірювань. Під
вимірюванням
розуміють встановлення
значення фізичної величини (кількісної
ха-
рактеристики) дослідним шляхом
з допомогою спеціальних техніч-
них
засобів вимірювання.
Фізична
величина — особливість фізичних
об'єктів або явищ
спільна для них у
якісному відношенні та використана
для кількісного
вираження (довжина,
кут, температура та інше). Кількісну
харак-
теристику значення конкретної
фізичної величини яка складається
з
числового значення величини та одиниці
фізичної величини якою
вимірюють
називають її розміром.
Розмірність
— вираз з основних одиниць у формі їх
математич-
ного співвідношення, що
забезпечує поєднання у систему.
Системи
фізичних величин — сукупність
взаємозв'язаних фізич-
них величин,
які застосовуються в окремих галузях
знань.
Державну
систему забезпечення вимірювання
реалізує метроло-
гія під якою
розуміють науку про вимірювання, методи
та засоби
забезпечення їх єдності
та способи досягнення потрібної
точності.
231. Теоретичні основи товарознавства
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
Вимірювання
— знаходження значення фізичної
величини дос-
лідним шляхом. Технічний
засіб вимірювання та прийоми його
ви-
користання створюють методи
вимірювання. Вони бувають:
Метод
безпосередньої оцінки коли значення
вимірюваної вели-
чини визначають
безпосередньо по відліковому пристрою
вимірю-
вального приладу прямої
дії.
Метод
порівняння коли вимірювану величину
порівнюють з
величиною відтворюваною
мірою (еталоном)
Кожний
з них буває:
Контактний
Безконтактний
Прямий
коли значення величини знаходять
безпосередньо з
дослідних даних
(вимірювання кута кутоміром, діаметра
— штан-
генциркулем і т.д.)
Посередній
коли значення величини визначають
на основі
відомої залежності між
цією величиною і величинами які
піддаються
прямому вимірюванню
Абсолютний
коли вимірювання базується на прямих
вимірах
величини та використанні
значень фізичних констант
Відносним
коли вимірювання базується на
порівнянні вимірю-
ваної величини
з відомим значенням міри, наприклад,
вимірювання
величин відносно
однойменної величини, прийнятої за
вихідну.
Згідно
з стандартом міжнародну систему фізичних
величин (SI)
потрібно
застосовувати не тільки в документації,
а й при маркуванні
продукції. Порівняно
з іншими системами вона має серйозні
переваги:
Уніфікацію
фізичних величин всіх видів вимірювань;
Має
тільки сім основних фізичних одиниць,
всі інші (160)
похідні, утворені від
основних (таб. 1.1);
Когерентність
(узгодженість) яка проявляється у тому,
що всі
похідні одиниці системи
виводять із рівня зв'язку між
фізичними
величинами в яких всі без
винятку коефіцієнти дорівнюють одиниці.
Необхідно
звернути увагу на різницю літературного
визначення
фізичних величин та їх
розмірностей:
всім
малим літерам, якими позначені фізичні
величини,
відповідають ті самі, але
великі літери розмірностей;
великим
літерам, якими позначені сила електричного
струму
та сила світла відповідають
ті самі великі літери їх розмінностей.
Різниця
між ними в тому, що розмірність
позначається прямим
шрифтом, а
позначення фізичних величин — похилим.
24
Частина
І
Товарознавство
сировини і матеріалів
Таблиця
1.1
Фізичні
величини і їх основні одиниці системи
SI |
Одиниця |
Рекомендо- вані краткі та часткові приставки |
||||||
Назва |
Позна- чення |
Роз- мір- ність |
Назва |
Позначення |
||||
Міжна- родне |
Укр. (рос) |
|||||||
Довжина |
1 |
L |
Метр |
m |
м |
km, sm, |
||
|
|
|
|
|
|
mm, mkm |
||
Маса |
m |
М |
Кілограм |
kg |
кг |
g, mg, mkg |
||
Час |
t |
т |
Секунда |
S |
с |
ks, ms, |
||
|
|
|
|
|
|
mks, ns |
||
Сила |
1 |
І |
Ампер |
А |
А |
kA, rnA, |
||
електрич- |
|
|
|
|
|
mkA, nA, |
||
ного струму |
|
|
|
|
|
PA |
||
Термо- |
Т |
Q |
Кельвін |
К |
К |
MK, kK, |
||
динамічна |
|
|
|
|
|
rnK, mkK |
||
температура |
|
|
|
|
|
|
||
Кількість |
n, V |
N |
Моль |
тої |
Моль |
Kmol, |
||
речовини |
|
|
|
|
|
mmol, |
||
Сила світла |
J |
J |
Кандела |
cd |
кд |
mkmol |
Таблиця
1.2
Назва
і позначення приставок SI
для
утворення десяткових
кратних і
часткових одиниць та їх множників |
Приставка |
Позначення міжнародне |
Множ- ник |
Приставка |
Позначення міжнародне |
10 |
екса |
Е |
10 |
деці |
D |
10 |
пета |
Р |
10 |
санти |
С |
10 |
тера |
Т |
10 |
мілі |
М |
10 |
гіга |
G |
10 |
мікро |
|
10 |
мега |
М |
10 |
нано |
N |
10 |
кіло |
R |
10 |
піко |
Р |
10 |
гекто |
Н |
10 |
фемто |
F |
10 |
дека |
da |
10 |
атто |
А |