• вмістом заліза: багаті 60>67%

середні 50>60% бідні 40>50%

• вмістом шкідливих домішок (на 1% заліза):

сірка — < 0,005% фосфор — 0,00075>0,003% цинк та свинець — < 0,05%

• температурою плавлення пустої породи;

• стабільністю хімічного складу;

• рівнем відновлюваності, який характеризується кількістю па- лива що необхідно витратити для відновлення метала з руди;

• пористістю;

• міцністю.

  2. Марганцеві руди. Основні з них:

Піролюзит — 63,2% Мп Псіломелан — 45>60%Мп Брауніт — 9,5% Мп

Гаусманіт — 72% Мп Манганіт — 62,5% Мп Якість марганцевих руд визначають факторами:

• вмістом марганцю;

• вмістом шкідливих домішок основна з яких фосфор якого допустимо <0,003% на 1% марганцю;

• кусковатістю;

• твердістю;

• вмістом вологи.

В залежності від співвідношення вмісту марганцю та заліза мар- ганцеві руди бувають:

• марганцеві — >30% Мп, 10>40% Fe

• марганцево-залізні — 4>10%Мп, > 40% Fe

3. Хромові руди. Всі використовувані руди називають хроміта- ми. Найбільш поширений хромітовий залізняк який містить 68% Сг₂0₃. Якість хромітів визначається факторами:

• вмістом оксиду хрома: високосортні — >48% Cr,0._s

середньосортні — 40>46% Сг₂0₃ низькосортні — < 40%Сг₂0₃

• співвідношенням Сг₉0₃ та FeO

• вмістом шкідливих домішок.

2. Сировина

69

Для визначення якості руди при прийомці використовують ме- тоди:

1. Рахунковий. Пробу береть через рівну кількість порцій (ковшів, лопат і т.д.);

2. Вибірковий. Пробу беруть рівними порціями з різних місць партії;

3. Щуповий. Пробу беруть з різних місць партії з допомогою щупа.

Основні правила зберігання та транспортування руд вимагають дотримання таких норм:

• захист від можливого забруднення домішками;

• захист від змішування різних руд або однакових руд з різних партій;

• найменша кількість втрат;

• захист від змерзання.

Для виконання цих правил найбільш цінні руди перевозять на- валом у чистих критих залізничних вагонах, а концентрати — у якісній дерев'яній тарі, у бочках або мішках. На кожне упаковочне місце ставлять товарний знак виробника, марку концентрата, но- мер партії, вагу брутто і нетто, номер стандарта. Менш цінні руди транспортують навалом у звичайних вагонах або великовантажних напіввагонах, а зберігають на відкритих майданчиках у штабелях висотою 6>8м.

На кожну партію руди або концентрата виписують сертіфікат у якому зазначають назву підприємства виробника, номер партії, вагу, номер стандарта, результати хімічного аналізу, вологість та інші відомості (кількість упаковочних місць, дату відвантаженння і т.д.).

Питання для самоконтролю

1. Методи переробки дрібних часток сировини.

2. Чому протиточні теплообмінники більш ефективні ніж пря- моточні?

3. Чим визначається якість питної води?

4. Що таке «абсолютна вологість повітря» і «відносна во- логість повітря»?

5. Зміст сертифіката на партію руди або концентрата.

70

Частина І

3.1 Будова і властивості матеріалів

Для забезпечення потреб окремих галузей промисловості викорис- товують велику кількість різноманітних матеріалів, попит на які весь час змінюється. Використання того чи іншого матеріала залежить від його властивостей, які являються об'єктивними, притаманними йому від природи. Вони виявляються при виготовленні виробів та їх експлу- атації і впливають на довговічність, поведінку при транспортуванні та зберіганні. Багато властивостей різних матеріалів пов'язані між собою. Через це зміна одних властивостей викликає зміну інших.

Будова і властивості матеріалів, зв'язок між властивостями та складом чи будовою, шляхи впливу на властивості вивчає наука матеріалознавство. Один з її розділів — металознавство — вивчає будову і властивості металів та їх сплавів. На металознавстві базу- ються такі науки як металургія, технологія металів, корозія та інші. Всі матеріали і речовини у твердому стані мають кристалічну або аморфну будову. Кристалічна будова характеризується розташуван- ням атомів за геометрично правильною схемою на певній відстані один від одного які утворюють у площині атомну сітку, а у просторі атомно-кристалічну решітку. Аморфна будова характеризується ха- отичним розташуванням атомів.

71

Зрезарцев М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.

Cr, V, W, Мо та інші

ОЦК

ГЦК

Mg, Ті, Zn та інші

72

Частина І