
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Товарознавство
сировини і матеріалів
Мідно-нікелеві
сплави відзначаються високими механічними
вла-
стивостями, корозійною стійкістю
та специфічними фізичними влас-
тивостями,
що і визначає область їх використання.
Найбільш відомі:
нейзільбер (нім.
Neusilber
— нове срібло) марок МНЦ15-30,
МНЦ15-20
— для приладів точної механіки,
технічного посуду, як
декоративний
матеріал;
мельхіор
марок МНЖМц30-0,8-1, МН19, МНЖМцЗО-1-1 —
для
посуду, прикрас, труб для
термостатів, монет;
копель
марки МНМц43-0,5 — для термопар та
компенсаційних
дротів;
монель
марок МНЖМц28-2,5-1,5 — для деталей та
виробів, що
працюють у корозійному
середовищі;
манганин
марки МНМцЗ-12 — для вимірювальних та
електро-
технічних приладів;
константан
марок МНМц40-1,5 — для елктротехнічних
при-
ладів та компенсаційних дротів.
Припої
використовують для паяння мідних
сплавів та сталі.
Найбільш відомі
марки: ПМЦ36 (Си — 36%, Zn
— інше), ПМЦ48
(Си — 48%, Zn
— інше) та ПМЦ54(Си — 54%, Zn
— інше).
Нікель
— блискучий метал яскраво-білого
кольору (щільність
8,9г/см3,
температура плавлення 1453°С),
високопластичний, коро-
зійностійкий,
пластичний і високомійний. Добре
обробляється різан-
ням і легко
зварюється. Властивості нікеля найкраще
проявляють-
ся у присутності інших
компонентів. Найчастіше використовують
для
сплавів які використовують у
машинобудуванні, авіаційній та
ракетній
техніці, хімічній, харчовій та інших
галузях промисло-
вості. Його
поставляють у вигляді катодів, катодних
листів (наріза-
них квадратиками),
чушек, гранул та кубиків таких марок:
Н-0, Н-
1, H-ly,
Н-2,
Н-3, Н-4. Марки відрізняються чистотою
(відповідно
0,01>2,4%).
Свинець
та олово. Свинець — метал синювато-сірого
відтінка
(щільність 11,34г/см3,
температура плавлення 327°С). Легко
піддаєть-
ся деформації та відзначається
корозійною стійкістю. Використо-
вується
виготовлення легкоплавких та
антифрикційних сплавів, дзер-
кального
скла та кришталю, для захисту від
іонізуючого випромі-
нювання, при
виробництві акумуляторів і т.д. В
залежності від чис-
тоти випускають
марок С0000 (99,9999 Pb%),
С000, COO,
CO,
СІ,
С2, СЗ (99,90РЬ%).
10
73. Металознавство та металопродукція
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
Олово
— метал сріблясто-білого кольора з
світло-жовтим
відтінком (щільність
7,31г/см3,
температура плавлення 232°С). відзна-
чається
високою корозійною стійкістю у звичайних
умовах, плас-
тичністю і легкоплавкістю.
Використовується для виготовлення
лег-
коплавких та антифрикційних
сплавів, створення захисного покрит-
тя,
припоїв. В залежності від чистоти
випускають марок ОВЧ-ООО
(99,999Sn%),
Оіпч,
01, 02, 03, 04 (96,43Sn%).
Основними
сплавами на основі свинцю являються
свинцовості та
свинцево-олов'янисті
баббіти (підшипникові сплави):
олов'яносурь-
мянисті (Б89, Б83),
свинцевоолов'яносурьмянисті (Біб, БН,
БТ, Б6),
безолов'янисті (БС, БК);
типографські (для виготовлення
типографсь-
кого шрифта) марок (табл.
3.11).
Сплави
свинцю широко використовують для
виготовлення за-
хисних оболонок
кабелів, а сам свинець разом із іншими
елементами
входить до складу м'яких
припоїв.
3.5.3.
Дорогоцінні (благородні) метали
До
них відносять золото, срібло, метали
платинової групи (родій,
палладій,
іридій, платина) та їх сплави. Відзначаються
дуже висо-
кою корозійною стійкістю.
Найбільш відомі:
Золото
— метал жовтуватого кольору (щільність
19,32г/см3,
тем-
пература плавлення 1064,4°С) який
легко обробляється тиском у
холодному
стані. В залежності від вмісту лігатурних
металів (домі-
шок) воно буває жовтого,
зеленого, червоного та білого кольорів
і
використовується у ювелірній
промисловості. Для позолоти метале-
вих
та неметалевих виробів використовують
сусальне золото у виг-
ляді листків
товщиною 0,13>0,67 мкм (0,00013>.0,00067 мм).
Чи-
сте золото через його дуже низьку
твердість майже не використо-
вується.
Срібло
— метал білого кольору (щільність
10,5г/см3,
температу-
ра плавлення 960,8°С).
відзначається найвищою тепло— та
елект-
ропровідністю, пластичністю
та бактерицидними властивостями.
Використовується
для електроконтактів, виготовлення
фототоварів,
знезараження води та
для виготовлення сплавів.
Платина
— сріблясто-білий метал (щільність
21,45г/см3,
темпе-
ратура плавлення 1769°С).
відзначається низькою твердістю,
вели-
ким електричним опором та
високою хімічною стійкістю.
Викорис-
товується в електротехніці,
радіотехніці, хімічній промисловості.
116
Частина
І
Таблиця
3.11
Хімічний
склад та властивості типографських
сплавів |
Sb |
As |
Sn |
A1 |
Cu |
Mg |
Pb |
Zn |
ь °С |
МШ1 |
13,5-15,0 |
3,5-4,5 |
- |
- |
- |
- |
Основа |
- |
325 |
МШ2 |
14,0-16,0 |
2,7-3,3 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
515 |
МШЗ |
14,0-16,0 |
1,5-2,5 |
- |
- |
- |
- |
Основа |
- |
320 |
МЛІ |
9,5-10,5 |
1,0-1,5 |
- |
- |
- |
- |
Основа |
- |
250 |
ЛН1 |
11,0-12,0 |
- |
4,2-4,8 |
- |
- |
- |
Основа |
- |
245 |
ЦІПІ |
- |
- |
- |
3,5-4,5 |
<0,06 |
0,02-0,06 |
- |
Основа |
390 |
№3 |
- |
- |
- |
2,2-3,0 |
<0,10 |
1,2-1,8 |
- |
Основа |
400 |
№7 |
- |
- |
- |
4,5-5,5 |
3,5-4,5 |
1,5-2,0 |
- |
Основа |
460 |
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
Для
ювелірних виробів використовують
сплави золота з сріблом
та міддю
які характеризуються пробою (кількістю
грам золота на
1000г сплава). Випускають
таких проб:
золото — 375, 500, 583, 750,
958
срібло — 750, 800, 875, 926, 960
платина
— 950
Для
технічних потреб використовують
сплави, які характеризу-
ються
маркою. Умовне позначення марки —
літерно-цифрове. Літе-
рою позначають
компоненти сплава (Зл — золото, Ср —
срібло, Пл
— платина, М — мідь, Пд
— палладій), а цифрами — їх вміст,
%
(табл. 3.12)
Таблиця
3.12
Маркування
дорогоцінних металів та їх сплавів |
Хімічний склад, % |
||||
Золото |
Срібло |
Платина |
Мідь |
Палладій |
|
Зл999,9 |
99,99 |
- |
- |
- |
- |
Зл999 |
99,9 |
- |
- |
- |
- |
Ср999,9 |
- |
99,99 |
- |
- |
- |
ЗлМ980 |
98,0 |
- |
- |
2,0 |
- |
ЗлПл2 |
98,0 |
- |
2,0 |
- |
- |
ЗлСр990-10 |
99,0 |
1,0 |
- |
- |
- |
ЗлСрМ958-20 |
95,8 |
2,2 |
- |
2,0 |
- |
ЗлПдІб |
84,4 |
- |
- |
- |
15,6 |
ЗлПдПлЗО-ІО |
60,0 |
- |
10,0 |
- |
30,0 |
СрМ970 |
- |
97,0 |
- |
3,0 |
- |
СрПл4 |
- |
96,0 |
4,0 |
- |
- |
СрПдМ30-20 |
- |
50,0 |
- |
20,0 |
30,0 |
3.6.
Порошкова металургія (металокераміка)
Виробництво
деталей з порошків металів або металів
і неметалів
називають порошковою
металургією або металокерамікою.
З'яви-
лась можливість виготовляти
нові технічні матеріали, з властивос-
тями
які не можна досягти традиційними
методами. З'єднання ме-
талів з
неметалами називають металокерамічними
матеріалами або
керметами. Вони
поєднують у собі тугоплавкість,
жаростійкість і
твердість кераміки
з електро— та теплопровідністю,
пластичністю
та іншими властивостями
металів.
118
Частина
І