
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Товарознавство
сировини і матеріалів
та
клепаних конструкцій які експлуатують
при невеликому наван-
тажені в
корозійно-активному середовищі.
Ливарні
алюмінієві сплави характеризуються
високою рідкоте-
кучістю, хорошими
механічними властивостями та
корозійною
стійкістю. В залежності
від основних компонентів їх поділяють
на
групи. Найбільш поширені сілуміни
(Al+Si).
Для
поліпшення по-
казників міцності та
технологічності ливарні сплави рафінують
(ви-
даляють гази та неметалічні
вкраплення) або модифікують (для
пол-
іпшення структури).
Підшипникові
алюмінієві сплави використовуються
замість оло-
вянистих бронз і баббітів
при р<150кг/см2,
У<10мс/с та рУ<400кгм/
см2*с.
У
маркуванні алюмінієвих сплавів літерами
позначають:
компоненти: А — алюміній
К
— кремній
Мц — марганець
Мг —
магній
призначення: Д — деформуємий
Л
— ливарний
властивості: В —
високоміцний
М
— м'який відпалений
П — напівнагартований
Н
— нагартований
Цифри за літерами
позначають або порядковий номер
марки
сплава, або вміст відповідного
елемента у %. Для високоміцних алю-
мінієвих
сплавів на першому місці цифрового
маркування ставлять
цифру 9.
Магній
— сріблясто-білий метал (щільність
1,74 г/см3,
темпера-
тура плавлення 651°С) який
добре обробляється різанням, має
низь-
ку корозійну стійкість та
низькі ливарні властивості. Основні
руди
— магнезіт (MgCOg),
карналліт (KCl*MgCl2*6H20),
бішофіт
(МС12*6Н20).
Магній у вигляді зливків або виробів
не вогненебезпеч-
ний (згорає при
температурі біля 651°С).
Первинний
магній поставляють у чушках до 8кг таких
марок:
Мг96 (не менше 99,96% Mg),
Мг95
(не менше 99,95% Mg)
та
Мг90
(не менше 99,90% Mg).
Сплави
магнія поділяють на деформуємі (маркують
МА) та ли-
варні (маркують МЛ). Деформуємі
випускають марок MAI,
МА2,
10
73. Металознавство та металопродукція
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
МА5,
МАЮ, МА11, а ливарні марок— MJI2,
MJI3,
MJI4,
MJI5,
MJI10,
MJI12.
Цифра у маркуванні позначає номер марки
сплава.
Титан
— сріблясто-білий метал (щільність
4,5г/см3,
температу-
ра плавлення 1672°С) який
відзначається високими
механічними
властивостями, корозійною
стійкістю, малою тепло— та
електроп-
ровідністю. Його властивості
дуже залежать від чистоти. Основні
руди
— ільменіт, рутил, перовскіт. Технічний
титан випускають
марок: ВТ1-00
(99,53%Ті), ВТ1-0 (99,48%Ті) та ВТ1-1
(99,44%Ті).
Технічний титан добре
обробляється тиском, добре зварюється
але
важко обробляється різанням.
Для підвищення механічних власти-
востей
та корозійної стійкості титан легують
алюмінієм, хромом,
ванадієм, молібденом,
оловом, ніобієм. Сплави титана
класифікують
за ознаками:
По
міцності: підвищеної пластичності
невисокої
та середньої міцності
високої
міцногсті
За
призначенням: ливарні (літера JI
у
кінці маркування)
деформуємі
Ливарні
титанові сплави випускають марок ВТ1Л,
ВТ5Л, ВТ6Л і т.д.
Деформуємі
титанові сплави випускають марок ВТ5,
ВТ5-1, ОТ4-
1, ОТ4, ВТ4, ВТ18, ВТ6, ВТ8, ВТ14,
ВТЗ-1, ВТ22, ВТ15. Цифри у
маркуванні —
порядковий номер марки, який, інколи,
збігається з
вмістом легуючих
елементів.
3.5.2.
Важкі метали та їх сплави
Найбільш
поширені мідь, нікель, свинець, олово
та цинк.
Мідь
— метал червоного кольору (щільність
8,95 г/см3,
темпера-
тура плавлення 1083°С) з
високою тепло— та електропровідністю,
пластичністю,
корозійною стійкістю. Добре обробляється
деформу-
ванням та погано — різанням.
Основні руди — мідний колчедан,
куприт,
азурит, малахіт.
В
залежності від методів виплавки та
рафінування товарну мідь
у зливках
випускають:
Катодною
— МВЧк, МООк, МОку, МОк, Мік
Безкисневою
— МООб, МОб, МЛб (електролітичне
рафінування)
Катодною
переплавленою — Мід, МЛ
Розкисленою
— Мір, Міф, М2р, МЗр (розкислення
фосфорис-
тою міддю)
112
Частина
І