
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Товарознавство
сировини і матеріалів
Мал.
3.20. Схема елект-
рошлакового переплава
1
— електрод; 2 — шлак;
З — краплі
метала;
4 — метал
Мал.
3.21 Схема вакуумно-дугового
переплава
1
— електрод; 2 — корпус печі;
З —
затравка; 4 — краплі метала;
5 — метал;
6 — кристалізатор
Вакуумно-дуговий
переплав (ВДЩ (мал. 3.21) видаляє з
металів
гази та неметалічні включення.
Переплавляють виплавлений в елек-
тропечах
метал. Витратний електрод 1 встановлюють
в корпус печі
2 з тиском до 0,001 ЗЗкПА.
Між електродом і затравкою 3 створю-
ють
дуговий розряд. Краплі 4 рідкого метала
проходять зону дуго-
вого розряда,
дегазуються і перетворюються у якісний
зливок 5 який
охолоджується у мідному
охолоджуваному водою кристалізаторі
6.
Сильне охолодження зливка та
розігрів дугою ванни метала створю-
ють
умови для направленого затвердіння.
Через це неметалічні вклю-
чення
зосереджуються у верхній частині
зливка. Найчастіше засто-
совують
для виготовлення відповідальних деталей
турбін, двигунів,
авіаційних
конструкцій.
Плавку
в електронно-променевих печах застосовують
для виго-
товлення чистих і надчистих
металів (молібдена, ніобія, цирконія
і
т.і.), для виплавки спеціальних
сплавів та сталей. Джерело тепла
10
7
3. Металознавство та металопродукція
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
—
енергія
вільних електронів. Метал плавиться і
затвердіває у водо-
охолоджуваємих
кристалізаторах під тиском 1,33*10 3кПа.
Плавку
в плазмених печах застосовують для
виготовлення висо-
коякісних сплавів
і сталей. Джерело тепла —
низькотемпературна
плазма (ЗО 000°С)
створена у плазмових пальниках.
Відбувається
дегазація виплавляємого
метала.
3.5.
Кольорові метали та їх сплави
Кольорові
метали відзначаються унікальними
властивостями: жа-
роміцністю,
тугоплавкістю, високою електропровідністю,
пластичні-
стю, корозійною стійкістю,
малою питомою вагою, твердістю,
здатн-
істю утворювати різноманітні
сплави і т.д. Вони широко використо-
вуються
у машинобудуванні, електротехніці,
приладобудуванні, ра-
діотехніці,
електроніці, хімічній промисловості,
в атомній та космічній
техніці, у
побуті. Надзвичайно широкий асортимент
вироблюваних
кольорових металів
(більше 70) і їх сплавів пояснюється їх
викори-
станням. Кольорові метали і
сплави використовують у вигляді
на-
півфабрикатів (листи, стрічки,
фольга, труби, прутки, дріт, профілі)
або
відливок чи поковок. Розвиток і створення
нових галузей про-
мисловості
викликали необхідність використання
кольорових ме-
талів високої чистоти
та надчистих, які володіють
властивостями
недосяжними для
технічно чистих металів.
Кольорові
метали класифікують за ознаками:
за
щільністю (легкі, важкі);
за
температурою плавлення (легкоплавкі,
тугоплавкі);
за
схильністю до окислення (звичайні,
благородні);
за
поширеністю (поширені, рідкісноземельні,
розсіяні).
3.5.1.
Легкі метали та їх сплави
До
них відносять метали з щільністю до
4500кг/м3.
Найбільш
поширені алюміній, магній,
титан.
Алюміній
— сріблясто-білий метал (щільність
2,7г/см3,
темпера-
тура плавлення 660°С) з високою
електро- та теплопровідністю,
мо-
розостійкістю, корозійною та
хімічною стійкістю який добре під
дається
обробці. Він найбільш
поширений у земній корі, але в чистому
виг-
ляді не зустрічається. Основні
руди — боксити які містять до
108
Частина
І
Товарознавство
сировини і матеріалів
50%
А1203.
Після
хімічної переробки отримують
напівпродукт — гли-
нозем. З нього
шляхом електролізу отримують первинний
алюміній
(табл. 3.8). Технічний
алюміній поставляють у чушках.
Таблиця
3.8
Первинний
алюміній |
А1, % (не |
Домішок, % (не більше) |
||
менше) |
Fe |
Si |
Усього |
|
Особливої чистоти |
||||
А999 |
99,999 |
- |
- |
0,001 |
Високої чистоти |
||||
А995 |
99,995 |
0,0015 |
0,0015 |
0,005 |
А99 |
99,99 |
0,003 |
0,003 |
0,010 |
А97 |
99,97 |
0,015 |
0,015 |
0,030 |
А95 |
99,95 |
0,030 |
0,030 |
0,050 |
Технічної чистоти |
||||
А85 |
99,85 |
0,08 |
0,06 |
0,15 |
А8 |
99,8 |
0,12 |
0,10 |
0,20 |
А7 |
99,7 |
0,16 |
0,16 |
0,30 |
А6 |
99,6 |
0,25 |
0,20 |
0,40 |
А5 |
99,5 |
0,30 |
0,30 |
0,50 |
AO |
99,0 |
0,50 |
0,50 |
1,0 |