- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Компоненти
сталі поділяють на групи:
Постійні
(звичайні). До них відносять вуглець,
марганець,
кремній, сірку та фосфор.
Вуглець
— невід'ємна складова сталі яка переважно
визначає
механічні властивості. При
збільшенні кількості вуглецю підвищуєть-
10
73. Металознавство та металопродукція
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
ся
твердість та міцність сталі, але
зменшується пластичність та
в'язкість.
Марганець
підвищує міцність та зносостійкість,
поліпшує ріжучі
властивості, але
понижує ударну в'язкість. Якщо його
вміст до 1%
— вважається домішкою, а
якщо більше 1% — легуючим елемен-
том.
Сталі з вмістом 10>12% Марганця стають
немагнітними.
Кремній
підвищує міцність сталі, пружність,
жаростійкість та
корозійну стійкість,
але понижує ударну в'язкість. Якщо його
вміст
до 0,8% — вважається домішкою,
а якщо більше 0,8% — легуючим
елементом.
Сірка
та фосфор — шкідливі домішки. Сірка
робить сталь «га-
рячеламкою», а
фосфор — «холодноламкою» і одночасно
підвищує
твердість та знижує ударну
в'язкість.
Приховані.
До них відносять кисень, азот та водень.
Вони част-
ково розчиняються у сталі
та присутні у вигляді неметалічних
вкрап-
лень (оксиди, нітриди). Являються
шкідливими домішками, бо роз-
рихлюють
метал при гарячій обробці та викликають
надриви (фло-
кени).
Випадкові.
До них відносять мідь, свинець, хром,
нікель та інші
елементи. Попадають
до складу з шихтових матеріалів і,
переваж-
но, погіршують якість сталі.
Спеціальні
(легуючі) — надають сталі певні
фізико-механічних
та хімічні
властивості. До найбільш поширених
відносять:
Хром
уповільнює рост зерен при нагріванні,
підвищує зно-
состійкість та корозійну
стійкість, поліпшує здатність до
термічної
обробки.
Нікель
підвищує міцність сталі при збережені
високої в'язкості,
перешкоджає росту
зерен при нагріванні, підвищує
корозійну
стійкість. При вмісті
нікеля більше 12% (або хрома та нікеля)
сталь
стає неіржавіючою, а при вмісті
18>20% — немагнітною, жаро-
стійкою
та жароміцною.
Молібден
подрібнює зерно сталі, значно поліпшує
здатність до
термічної обробки,
в'язкість при низьких температурах та
ковкість.
Вольфрам
підвищує твердість, міцність та
в'язкість, надає ви-
сокі ріжучі
властивості потрібні різним ріжучим
інструментам. Сталі
з вмістом
вольфрама 6>18% називають швидкоріжучими.
Ванадій
створює дрібнозернисту структуру
сталі, підвищує ударну
в'язкість,
підвищує ефективність термічної
обробки.
Бор
значно поліпшує ефективність термічної
обробки.
94
Частина
І