Діаграму будують у координатах температура-концентрація. Для цього виготовляють серію сплавів з різною концентрацією компонентів і за результатами термічного аналізу будують криві їх охолодження.

Дана система складається з трьох фаз:

• рідина (позначимо її Р);

• твердий розчин компоненти В у компоненті А (позначимо його а);

• твердий розчин компоненти А у компоненті В (позначимо його Р).

Лінія KCD називають лінією ліквідує (початку кристалізації). По

лінії КС з рідини починають виділятись кристали а, а по лінії CD— кристали р. Лінію KECFD називають солідус (кінець кристалізації). На лінії КЕ солідуса сплав повністю кристалізується з утворенням кристалів а, а на лінії FD — кристалів р. На лінії солідуса ECF відбувається одночасна кристалізація а та р з утворенням механічної суміші цих фаз, яку називають евтектикою. Сплав склада точки С після затвердіння (кристалізації) складається тільки з евтектики (а + р) і називається евтектичним сплавом. Сплави зі складом лівіше точ- ки С (на лінії EC) називають доевтектичними. а правіше точки С — заевтектичними. Кривизна лінії ES ілюструє обмежену розчинність у твердому стані компоненти В у компоненті А, яка зменшується з зниженням температури. Розчинність компоненти А у компоненті В не змінюється при зниженні температури (лінія FM).

3.2.2. Основні властивості

Більшість механічних властивостей визначаються щільністю роз- ташування атомів. У будь-якому чарунку вона різна у різних на- прямках. Таку різницю у властивостях називають анізотропією. Аморфні тіла ізотропні. У реальних металів та їх сплавів, які скла- даються з великої кількості різно орієнтованих анізотропних ча- рунків (кристалів) властивості в різних напрямках однакові. Такі матеріали називають квазіізотропними.

У металів та їх сплавів виділяють фізичні, хімічні, механічні та технологічні властивості.

Фізичні властивості визначаються фізичними станом та відно- шенням до різних фізичних факторів. Основні з них:

Щільність — маса одиниці об'єма (кг/м³). Абсолютну щільність (щільність одиниці об'єма у абсолютно щільному стані) називають питомою вагою.

3. Металознавство та металопродукція

10 7

Температура плавлення — температура переходу з твердого ста- ну у рідкий. Температуру переходу з рідкого стану у твердий назива- ють температурою кристалізації.

Температурне розширення — здатність матеріала розширюва- тись при нагріванні. Воно характеризується коефіцієнтом лінійного розширення, що показує на яку частку довжини розширився матер- іал при підвищенні температури на 1°С.

Теплопровідність — здатність матеріала передавати тепло від однієї своєї поверхні до іншої. Вона визначається коефіцієнтом теплопров- ідності, що показує кількість тепла яке проходить через зразок ма- теріала товщиною їм, площею їм² протягом 1 години при різниці температур на протилежних поверхнях зразка 1°С.

Електричний опір — здатність матеріала опиратись проходжен- ню електричного струма. Одиниця вимірювання — ом.

Електрична провідність — здатність матеріала проводити елект- ричний струм. Одиниця вимірювання — сіменс.

Хімічні властивості визначаються здатністю метеріала опира- тись дії зовнішнього середовища, кислот, луг та інших хімічних реагентів. Для оцінки інтенсивності руйнування у різних середови- щах застосовують показник — корозійна стійкість. Він визначаєть- ся швидкістю корозії, а саме, маси матеріала, що перетворилася в іржу з одиниці поверхні за одиницю часу, або товщиною зруйнова- ного шару (мм/рік).

Крім цього показника корозійну стійкість матеріала можливо визначити за зміною маси вироба, його механічних властивостей, електричного опору або за кількістю водню, що виділився за певний час.

Технологічні властивості визначаються здатністю піддаватись певним методам обробки. Основні з них:

Оброблюваність різанням — швидкість затуплювання різця при обточуванні на певних режимах з забезпеченням необхідних пара- метрів оброблюваної поверхні. Визначається у відсотках до швид- кості обробки м'якої сталі певної марки або свинцевої латуні.

Оброблюваність тиском визначають у холодному та гарячому стані. Оцінюють технологічними пробами на згинання, витяжку та інші, а також показниками пластичності, твердості та зміцнюваності.

Зварюваність — здатність утворювати нероз'ємні з'єднання з по- трібними механічними властивостями.

78

Частина І