
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Видалення
солей кальція і магнія називають
водопом'якшенням
(промисловою
водопідготовкою). Для цього використовують
(в за-
лежності до вимог по вмісту
солей) такі методи:
Вапно-содовий.
Полягає у послідовній обробці води
вапном та
содою.
Іонообмінний.
Використовують іоногенні полімерні
гранули
катіонітів та іонітів
через які послідовно пропускають
воду. Відпра-
цьованні полімерні
смоли легко регенерують промиванням
NaCl.
Електродіалізний.
Використовують установки-діалізатори
(мал.
2.12) оснащені мембранами, які
мають дуже дрібні отвори через
які
можуть пройти тільки іони.
Електродіалізатори використовують
для
очистки води а атомній
промисловості та для знесолювання
морсь-
кої води. Метод дорогий в
експлуатації, але забезпечує дуже
якісну
очистку води.
Мембрани
Товарознавство
сировини і матеріалів
Мал.
2.12 Схема електродіалізатора
Якість
питної води характеризується твердістю,
прозорістю, сма-
ком, запахом, кольором
та реакцією середовища:
рН = 6,8>7,3
нейтральна
рН <6,8 кисла
рН >7,3
лужна.
Для
її підготовки використовують такі
методи:
Відстоювання.
Здійснюється у відстойниках
періодичної або
безперервної
дії. Під дією сил ваги відділяються
великі та важкі
частки. Для
прискорення процесу вводять
коагулянти (найчастіше
А1С13)
які сприяють злипанню часток.
Фільтрування.
Здійснюється з допомогою піщаних
фільтрів в
яких відділяються
дрібні частки. Вода стає прозорою.
Знезараження.
Здійснюється традиційно обробкою
хлором, який
вбиває мікроорганізми.
Утворюється слабкий розчин соляної
кисло-
ти який згубно впливає на
здоров'я людей та на швидкість
корозії
65
2. Сировина
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
інженерних
споруд та комунікацій. Можливе
використання ультра-
звуку, озону
або ультрафіолетового випромінювання.
Перспектив-
ний напрямок — біологічна
очистка.
Повітря
використовують в різних технологічних
процесах, енер-
гетичних агрегатах
і двигунах внутрішнього згорання.
Якість по-
вітря визначається вмістом
пилу (кількість і розмір часток на 1
м3)
та
вологи.
Знепилення
повітря потрібно для багатьох галузей
промисловості
і здійснюється з
допомогою різних фільтрів. Рівень
очистки від пилу
визначається
технічними умовами на виробництво
певної продукції.
Вміст
водяної пари у повітрі залежить від
місцевих умов і темпе-
ратури. Певній
температурі й тиску відповідає певний
максималь-
ний вміст водяної пари у
повітрі, який називають абсолютною
воло-
гістю. Відношення абсолютної
вологості повітря до максимально
можливої,
виражене у %, називають відносною
вологістю повітря.
Знаючи абсолютну
і відносну вологість повітря можна
визначити
вміст води.
Для
передбачення умов конденсації (випадання
роси) та при про-
ектуванні й
експлуатації теплообмінної апаратури
необхідно знати
фазовий стан води.
Вода може бути в різних агрегатних
станах (газ,
вода і лід), які являють
собою окремі фази.
Діаграма
фазового стану води (мал. 2.13) висвітлює
можливий
стан в залежності від тиску
та температури. Точки на кривих відпо-
273
373
647
К
Мал.
2.13 Діаграма фазового стану води.
66
Частина
І