
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Гравітаційне
збагачення. Використовують різницю у
щільності
або швидкості падіння
мінералів у рідинах або повітрі.
Устаткуван-
ня — відсадочні машини
(мал. 2.10) де здійснюється промивка
руд
водою для відокремлення легкої
пустої породи. На металеве решето
1
подають пульпу 2 (суміш рідини і дрібних
твердих часток). Вібра-
тор 3 створює
пульсуючий потік води. Зерна важкого
матеріала 4
провалюються через отвори
решітки і збираються на дні бункера.
Легкі
фракції змиваються горизонтальним
потоком води.
Флотація.
Вона базується на
використанні
різниці у змочуванні та
вибірковому
прилипанні деяких міне-
ральних
часток до повітряних пухірців
які
їх підіймають і створюють мінера-
лізовану
піну. Використовують фло-
таційні
машини (мал. 2.11). Вони
складаються з
системи направляючих
щитів занурених
у воду. У машину по-
дають тонко
подрібнену (<0,1мм) руду
і створюють
густу, стійку піну. Фло-
тація
використовує фізикохімічні по-
верхневі
явища. Для активізації про-
цесів
флотації через колектор 1 пода-
ють
стиснуте повітря. Утворену мінералізовану
піну 2 збирають і
направляють на
переробку. Відпрацьовану пульпу
зливають у сусід-
ню секцію (машину)
де створюється середовище для
відокремлення
іншого мінерала.
Флотацію найчастіше використовують
для збага-
чення бідних руд кольорових
металів і обов'язково для комплекс-
них
руд.
Грохочення
(просіювання). Використовують для
породи висо-
кої міцності. Сировину
попередньо подрібнюють на дробарках
і стру-
шують на грохотах для поділу
по величині. Великі шматки, що не
проходять
через грохоти піддають подрібненню.
До
числа підготовчих операцій обробки
рудної сировини відно-
сять:
Обпалювання.
Здійснюєть у рудообпалювальних печах
з ме-
тою видалення вологи і часткового
спалювання шкідливих домішок;
Вирівнювання
хімічного складу. Робить рудну сировину
одно-
рідну за вмістом компонентів,
що сприяє стабілізації технологічних
процесів
наступної обробки.
Товарознавство
сировини і матеріалів
флотаційної
машини
63
2. Сировина
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
В
якості предмету праці та засобу
виробництва особливу роль
відіграють
вода та повітря.
Запаси
прісної води становлять близько 3%
світових запасів.
Більше 85% води, яка
використовується в промисловості,
витра-
чається в процесах охолодження
і нагрівання матеріальних потоків.
Значна
кількість води використовується
безпосередньо для виготов-
лення
промислової продукції. Широке використання
води пояснюєть-
ся її унікальними
теплотехнічними властивостями: високою
тепло-
ємністю та ентальпією
випаровування. У процесах охолодження
та
конденсації це поглинуте тепло
повертається.
Для
раціонального використання ресурсів
прісної води необхід-
но широко
впроваджувати оборотне водозабезпечення
та створюва-
ти безводні технологічні
процеси.
Для
ефективного використання води в
промисловості вирішаль-
не значення
має її якість, а саме, кількість і
хімічний склад розчи-
нених солей.
За цими показниками вода буває:
Твердою
— містить солі кальцію і магнію у
вигляді карбо-
натів, сульфатів та
хлоридів;
М'якою
— такі солі не містить, або їх кількість
<1,2 mg/літр.
Твердість
води буває:
Тимчасовою
— присутні гідрокарбонати, які при
кип'ячінні
розкладаються та
осідають на стінках, що погіршує
теплопровідність
і підвищує
витрати енергоносія:
Са(НС03)2
СаС031
+ С02
+ Н20
Mg(HC03)2
MgC031
+ со2
+ н2о
Постійною
— присутні хлориди і сульфати кальція
або магнія
які при кип'ячінні не
випадають з розчину.
Загальною
— сумарний вміст тимчасової
(карбонатної) та по-
стійної
(некарбонатної) твердості. За цим
показником вода буває:
Дуже
м'яка —0>1,5 mg/літр
М'яка —
1,5>3 mg/літр
Помірно
тверда — 3>6 mg/літр
Тверда —
6>10 mg/літр
Дуже
тверда — >10 mg/літр
64
Частина
І2.2 Допоміжні матеріали