Мал. 2.1 Схема щокової

дробарки

Машини для подрібнення поділяють на дробарки та млини. Дробарки використо- вують для крупного, середнього та дрібного подрібнення. Для всіх інших видів под- рібнення — млини. Найбільш поширені дро- барки таких типів:

1. Щокові (мал. 2.1). Вони прості та надійні в експлуатації, легкі в обслугову- вані, але породжують сильні вібрації. Ви- користовують для подрібнення високоміц-

2. них матеріалів (базальт, граніт).

3. Конусні (мал. 2.2) Вони відзначають- ся високою продуктивністю, надійністю, але складні в експлуатації. Використовуються для подрібнення високоміцних матеріалів.

4. Валкові ( мал. 2.3) Використовують- ся для подрібнення м'яких матеріалів (крей- да, вапняки). Недолік у тому, що простір між зубцями забивається подрібненим мате- ріалом.

5. Мал. 2.3 Схема валкової дробилки

Молоткові (мал. 2.4) Використовуються

для подрібнення м'яких матеріалів. Замість суцільних зубців на валках мають відокрем-

лені один від одного «молотки», що дозволяє подрібнювати матеріал з вологістю до 15% і полегшує очистку простору між молотками.

Товарознавство сировини і матеріалів

t>fl

Мал. 2.2 Схема конус- ної дробарки

Мал. 2.3 Схема валкової дробарки

Мал. 2.4 Схема молоткової дробарки

2. Сировина

59

Зрезарцев М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.

Мал. 2.5 Схема кульового млина

60

Частина І

рахунок швидкості потока який починає обертатись створюють цен- тробіжні сили, які притискують частки до поверхні апарата. Вони гальмуються і виходять через нижній отвір. Через центральну трубу виводять очищений робочий газ.

Електростатичні фільтри використовують коронізуючий елект- ричний розряд і виконують тонку очистку газів від твердих фракцій.

Осадження твердих фракцій під дією сил ваги називають відсто- юванням. Використовують відстойники періодичної або безперерв- ної дії. Чим більші та важчі тверді частки тим ефективніший про- цес. Тому відстоюванням виділяють, переважно, суспензії.

Розділення фракцій за допомогою пористих перегородок назива- ють фільтруванням. Розділяють суспензії та пил. Застосовують різно- манітні фільтри. В залежності від тиску бувають вакуум-фільтри та фільтри під тиском.

Теплові процеси використовують теплопровідність або теплопе- редачу. Вони дуже важливі для теплообмінних апаратів які бувають прямоточними або протиточними. Для інтенсифікації теплопередачі потрібно, щоб між теплоносієм та нагріваємим тілом підтримува- лась велика різниця температур. Рух теплових потоків буває:

> теплоносій

прямоточним

» робоче тіло

і теплоносій

протиточним

і робоче тіло

Протиточні теплові апарати значно ефективніші ніж прямоточні бо тривалий час забезпечують велику різницю температур між теп- лоносієм і робочим тілом (мал. 2.8).

2. Сировина

61

Зрезарцев М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.

Масообмінні процеси використовують перехід речовини з одного фазового стану в інший. Найчастіше використовують явища:

Абсорбція — поглинання газів рідиною.

Адсобція — поглинання газів твердими речовинами.

Екстракція — перевод речовини з твердої фази в рідину.

Ректифікація — розділення рідких сумішей на компоненти при переході з одного фазового стану в інший (Р-П-Р_г, Г-Р-Г^ і т.д.).

Для збагачення підготовленої сировини використовують:

1. Ртоорозборку. Полягає у відокремлені пустої породи або кон- центрате за кольором, блиском або формою. Інколи використовують спеціальне освітлення (наприклад, ультрафіолетове для вилучення кристалів алмазів).

2. Магнітне збагачення. Здійснюється магнітними сепаратами (мал. 2.9) для мінералів, що відзначаються магнітними властивостями. У барабані 1 що обертається розташований нерухомий електромагніт 2. Немагнітні частки 3 падають з барабана на першій чверті його оберта. Магнітні частки 5 відриваються від барабана і падають після виходу з магнітного поля. Матеріал 4 направляють на переочистку. При збагаченні крупних шматків (< 150мм) породи використовують суху сепарацію, а для дрібних шматків (<8мм) — як суху так і мокру.

Мал. 2.9. Схема магнітного сепаратора

Мал. 2.10. Схема нідсадочної машини

62

Частина І