
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Товарознавство
сировини і матеріалів
Складаємі
деталі мають сполучувані та несполучувані
поверхні.
Сполучувані
— поверхні якими деталі приєднуються
одна до одної.
Несполучувані
(вільні) — конструктивно необхідні
поверхні не
призначені для з'єднання
з поверхнями інших деталей.
У
з'єднані двох деталей, що входять одна
в другу, розрізняють
обхоплюючі та
обхоплювальні поверхні. Обхоплюючі
поверхні (не-
залежно від форми)
називають отворами і їхні параметри
познача-
ють «D».
Обхоплювані
поверхні (незалежно від форми)
називають
валами і їхні параметри
позначають «d».
Номінальний
розмір (позначають «Р») — основний
призначає-
мий розмір деталі або
з'єднання деталей. Від нього
розраховують
граничні розміри та
відраховують відхилення. Його
призначають
після розрахунків на
міцність, жорсткість, зносостійкість,
або з кон-
структивних, технологічних
та експлуатаційних міркувань.
Сполу-
чувані поверхні мають однаковий
(спільний) номінальний розмір.
Дійсний
розмір (позначають di
для
вала Di
для
отвору) — розмір
встановлений
вимірюванням з допустимою погрішністю.
Для
кожної сполучуваної поверхні завчасно
встановлюють гра-
ниці розміру які
визначають граничними розмірами:
найбільшим
(позначають dmax,
Dmax)
та найменшими (позначають dmin,
Dmin).
Коливання
розмірів у цих межах не повинно впливати
на експлуа-
таційні властивості
виробу. Звідси витікає, що дійсний
розмір пови-
нен знаходитись між
граничними, або дорівнювати одному з
них.
Відхиленням
називають алгебраїчну різницю між
граничним і
відповідним номінальним
розміром. Відхилення отворів позначають
Е,
а відхилення валів е.
Граничним
відхиленням — називають алгебраїчну
різницю між
граничним та номінальним
розмірами. Розрізняють:
Верхнє
граничне відхилення (es,
ES)
— алгебраїчна різниця між
набільшим
граничним та номінальним розмірами,
(фр. ecart
superieur)
ES=Dmax-D
es=dmax-D (1.3)
Нижнє
граничне відхилення (еі. Еі) — алгебраїчна
різниця між
найменшим граничним та
номінальним розмірами, (фр. ecart
superieur)
EI=Dmin-D
ei=dmin-D (1.4)
511.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
1. Теоретичні основи товарознавства
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
Приклад.
Визначити відхилення для вала
D=20mm,
dmax=20,010мм,
dmin=19,989мм
Es=?
Еі=?
es=dmax-D=20,010-20=0,10мм
ei=dmin-D=19,989-20=
— 0,011мм
В
усіх галузях промисловості всі розміри
в технічній докумен-
тації задають
і вказують у міліметрах (мм). Значення
верхніх та
нижніх граничних відхилень
проставляють у технічній документації
у
міліметрах зі своїми знаками. Якщо
відхилення мають різні абсо-
лютні
значення, то їх розміщують одне над
другим (верхнє над нижнім)
і пишуть
меншими цифрами ніж значення номінального
розміру:
20+0;30,,
35 0,,,іі
12.
Число знаків в обох відхиленнях
обов'язково вирів-
нюють (запис 20
|0,(,|і
011
неправильний. Треба 20 0
0100
011).
Якщо відхи-
лення мають однакові
абсолютні значення, але різні знаки,
то пи-
шуть одне відхилення зі знаком
«+/—». Відхилення які дорівнюють
нулю
в документації не проставляють. У
таблицях допусків і поса-
док наводять
значення верхніх та нижніх відхилень
у мікрометрах
(мкм), обов'язково зі
знаками.
1мкм=0,001
мм 1мм=1000 мкм
Щоб не порушувалась
працездатність з'єднань деталей дійсні
роз-
міри якісних деталей повинні
знаходитись у допустимих межах, які
у
кожному конкретному випадку визначаються
граничними розмі-
рами або граничними
відхиленнями. Звідси походить поняття
про
допуск розміру.
Допуск
(Т — загальне позначення, TD
— отвору, Td
— вала) —
різниця між найбільшим та
найменшим граничним розмірами
або
алгебраїчна різниця між верхнім
та нижнім граничними відхилен-
нями.
Т
= TD
=
Dmax
-
Dmin=ES
-
EI (1.5)
Т
= Td
=
dmax
-
dmin
=
es
-
ei (1.6)
Приклад:
Обчислити допуск вала якщо
dmax
= 20,010 dmin
= 19,989 es
= -ЬІОмкм ei
= -Пмкм
Td
= ?
Td
= dmax
- dmin
= 20,010 - 19,989 = 0,021;
Td
= es
- ei
= lO-O(-Oll)
= 21mkm
= 0,021
Графічний спосіб зображення
допусків та відхилень, встановле-
них
на розміри деталей та їх з'єднання,
відзначається високою на-
глядністю
і дозволяє бачити характер з'єднання
деталей і полегшує
виконання
розрахунків. Замість деталей на схемах
дають умовне
52
Частина
І