1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.

Складаємі деталі мають сполучувані та несполучувані поверхні.

Сполучувані — поверхні якими деталі приєднуються одна до одної.

Несполучувані (вільні) — конструктивно необхідні поверхні не призначені для з'єднання з поверхнями інших деталей.

У з'єднані двох деталей, що входять одна в другу, розрізняють обхоплюючі та обхоплювальні поверхні. Обхоплюючі поверхні (не- залежно від форми) називають отворами і їхні параметри познача- ють «D». Обхоплювані поверхні (незалежно від форми) називають валами і їхні параметри позначають «d».

Номінальний розмір (позначають «Р») — основний призначає- мий розмір деталі або з'єднання деталей. Від нього розраховують граничні розміри та відраховують відхилення. Його призначають після розрахунків на міцність, жорсткість, зносостійкість, або з кон- структивних, технологічних та експлуатаційних міркувань. Сполу- чувані поверхні мають однаковий (спільний) номінальний розмір.

Дійсний розмір (позначають di для вала Di для отвору) — розмір встановлений вимірюванням з допустимою погрішністю.

Для кожної сполучуваної поверхні завчасно встановлюють гра- ниці розміру які визначають граничними розмірами: найбільшим (позначають dmax, Dmax) та найменшими (позначають dmin, Dmin). Коливання розмірів у цих межах не повинно впливати на експлуа- таційні властивості виробу. Звідси витікає, що дійсний розмір пови- нен знаходитись між граничними, або дорівнювати одному з них.

Відхиленням називають алгебраїчну різницю між граничним і відповідним номінальним розміром. Відхилення отворів позначають Е, а відхилення валів е.

Граничним відхиленням — називають алгебраїчну різницю між граничним та номінальним розмірами. Розрізняють:

Верхнє граничне відхилення (es, ES) — алгебраїчна різниця між набільшим граничним та номінальним розмірами, (фр. ecart superieur) ES=Dmax-D es=dmax-D (1.3)

Нижнє граничне відхилення (еі. Еі) — алгебраїчна різниця між найменшим граничним та номінальним розмірами, (фр. ecart superieur)

EI=Dmin-D ei=dmin-D (1.4)

1. Теоретичні основи товарознавства

51

Приклад. Визначити відхилення для вала D=20mm, dmax=20,010мм, dmin=19,989мм Es=? Еі=?

es=dmax-D=20,010-20=0,10мм ei=dmin-D=19,989-20= — 0,011мм

В усіх галузях промисловості всі розміри в технічній докумен- тації задають і вказують у міліметрах (мм). Значення верхніх та нижніх граничних відхилень проставляють у технічній документації у міліметрах зі своїми знаками. Якщо відхилення мають різні абсо- лютні значення, то їх розміщують одне над другим (верхнє над нижнім) і пишуть меншими цифрами ніж значення номінального розміру: 20⁺⁰;³₀,, 35 ^0,,,_{іі 12}. Число знаків в обох відхиленнях обов'язково вирів- нюють (запис 20 ^|0,(,|_{і 011} неправильний. Треба 20 ^{0 010}_{0 011}). Якщо відхи- лення мають однакові абсолютні значення, але різні знаки, то пи- шуть одне відхилення зі знаком «+/—». Відхилення які дорівнюють нулю в документації не проставляють. У таблицях допусків і поса- док наводять значення верхніх та нижніх відхилень у мікрометрах (мкм), обов'язково зі знаками.

1мкм=0,001 мм 1мм=1000 мкм Щоб не порушувалась працездатність з'єднань деталей дійсні роз- міри якісних деталей повинні знаходитись у допустимих межах, які у кожному конкретному випадку визначаються граничними розмі- рами або граничними відхиленнями. Звідси походить поняття про допуск розміру.

Допуск (Т — загальне позначення, TD — отвору, Td — вала) — різниця між найбільшим та найменшим граничним розмірами або алгебраїчна різниця між верхнім та нижнім граничними відхилен- нями.

Т = TD = Dmax - Dmin=ES - EI (1.5)

Т = Td = dmax - dmin = es - ei (1.6)

Приклад: Обчислити допуск вала якщо dmax = 20,010 dmin = 19,989 es = -ЬІОмкм ei = -Пмкм Td = ?

Td = dmax - dmin = 20,010 - 19,989 = 0,021; Td = es - ei = lO-O(-Oll) = 21mkm = 0,021 Графічний спосіб зображення допусків та відхилень, встановле- них на розміри деталей та їх з'єднання, відзначається високою на- глядністю і дозволяє бачити характер з'єднання деталей і полегшує виконання розрахунків. Замість деталей на схемах дають умовне

52

Частина І