Назва інтерметалічних сполук утворюється з одного слова, в якому назви елементів з відповідними числовими приставками розділені дефісом. Наприклад:

Mg₂Sn моноолово-димагній NaZn₄ тетрацинк-мононатрій Ag₅Al₃ триалюміній-пентасрібло

Для складніших речовин, коли електронегативна складова містить різні елементи (в кислотах, солях, гідрооксидах) назва їх формул читається з додаванням числових приставок до назви електронега- тивної складової, яке завжди має суфікс —ат. Наприклад:

«+» «—»

Na₂ S0₄ тетраоксомоносульфат динатрію

К₂ S0₃ триоксомоносульфат дикалію

Li₂ N0₂ диоксомононитрат дилітію

Са С0₃ триоксомонокарбонат монокалію

Cu S0₄ тетраоксомоносульфат мономіді

Na ОН моногідрооксид мононатрію

Са (ОН)₂ дигідрооксид монокальцію

Для більш складних речовин назва будується так:

NaHC0₃ триоксомонокарбонат моноводню мононатрію

К(РН₂0₂) диоксодигідромонофосфат монокалію

Са₃(Р0₄)₂ дитетраоксомонофосфат трикальцію

K₉LiP0₄ тетраоксомонофосфат монолітію-дикалію

Органічні речовини Органічна хімія відіграє винятково важливу роль у нашому житті. Тільки за період 1890—1990 роки кількість органічних сполук, відо- мих хімікам, зросла з 12000 до 5500000. Утворення такої великої кількості нових хімічних сполук сприяло розробці однозначної сис- теми їх найменування.

Органічні сполуки можуть класифікуватись за структурою їх вуг- лецевого скелету. В основі такої класифікації лежать чотири основ- них класи органічних сполук (таб 1.11):

Аліфатичні — сполуки з незамкненим ланцюгом атомів вуглецю. Незамкнені ланцюги можуть бути нерозгалуженими або розгалуже- ними, а також можуть мати прості, подвійні або потрійні зв'язки або комбінації цих зв'язків.

Аліпиклічні — сполуки з замкненими кільцями (циклами) атомів вуглецю. Такі цикли можуть мати прості або кратні зв'язки.

1. Теоретичні основи товарознавства

43

Ароматичні — сполуки, які мають хоч одне бензольне кільце. Так називають кільце з шести атомів вуглецю з делокалізованими електронами на р-орбітах, які утворюють П-електронну хмару.

Гетероциклічні — сполуки, які мають замкнений цикл з атомів вуглецю і одного або декількох невуглецевих атомів (азоту, кисню або сірки).

Детальніше розглянемо структуру аліфатичних та ароматичних сполук.

Вуглеводними називають сполуки, які складаються лише з вуг- лецю і водню. Ці сполуки можуть бути лише аліфатичними, аліцик- лічними або ароматичними. Ароматичні сполуки ще називають аре- нами. Аліфатичні сполуки поділяються на декілька більш вузьких класів, найважливішими з яких з яких є алкани, алкени та алкіни.

Алкани — аліфатичні вуглеводні в яких атоми вуглецю сполу- чені між собою лише простими ковалентними зв'язками. Такі сполу- ки називаються насиченими. Приклади таких сполук:

метан — — С —

етан — — С —С —

Алкани мають загальну формулу С_пН,_п+9. Термін «алкан» скла- дається з двох частин:

-алк — коренева частини терміну, що являє собою узагальнен- ня, яке замінює корені назв індивідуальних алканів (мет-, ет-, проп— і.т.д.), які вказують кількість атомів вуглецю в алкані чи алкільній групі;

-ан — суфікс, який вказує, що вуглеводень насичений. Дані про деякі алкани і алкільні групи наведені у таблиці 1.12

Традиційна (тривіальна) назва алканів — парафіни, від грецько- го affmis, тобто такі, які не мають спорідненості. Алкани — стійкі сполуки, інертні відносно багатьох інших речовин. ^ _/ Алкени — аліфатичні вуглеводні, що мають подвійний

С = С вуглець — вуглецевий зв'язок на який вказує суфікс -єн у ^/ ^ середині номенклатурної назви за IUPAC. Загальна фор- мула алкенів С_пН_2п. Дані про деякі алкени наведені у таб- лиці 1.13.

44

Частина І

Продовження таблиці 1.11

Таблиця 1.12

Алкани і алкільні групи

*Інколи пентил замінюють назвою аміл.

Таблиця 1.13

Алкени

Таблиця 1.14

Алкіни

46

Частина І