
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •Isbn 978-966-364-674-9
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.2 Основи метрології, точність і якість виготовлення
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 25
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.4. Визначення якості товарів
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.5. Стехіометрія
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства 45
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1.6 Розміри, відхилення, допуски і посадки.
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •1. Теоретичні основи товарознавства
- •2.1 Класифікація і підготовка сировини
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •2.2 Допоміжні матеріали
- •2. Сировина
- •2.3. Метали і їх руди
- •2. Сировина
- •2. Сировина
- •3.1 Будова і властивості матеріалів
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 10 7
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція 125
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •3. Металознавство та металопродукція
- •5. Продукція зварювального виробництва
- •5.3. Особливі методи зварювання
- •6. Металовироби промислового призначення
- •6.7. Упакування, транспортування та зберігання металовиробів
- •8.3.2. Упакування, транспортування та зберігання каучуків і гумово-технічних виробів
- •8.5.6. Упакування, маркування, транспортування та зберігання лакофарбових матеріалів
- •9. Будівельні матеріали
- •9.7. Органічні в'яжучі матеріали та вироби на їх основі
Товарознавство
сировини і матеріалів
Якість
товарів залежить від вихідної сировини
і матеріалів, кон-
струкції вироба,
технології виготовлення, рівня
стандартизації, якості
упакування,
транспортування та зберігання. На
якість матеріалів і
виробів значно
впливають якість проектування,
моделювання та якість
виготовлення.
До якості виготовлення відносять якість
нормативної
документації, устаткування,
інструментів, комплектуючих і т.п.
Вивчення
факторів і умов, що впливають на якість
готової про-
дукції, важливе і
необхідне. Це дозволяє глибше зрозуміти
особли-
вості властивостей матеріалів,
їх позитивні риси і недоліки та
об-
грунтовано підійти до розробки
вимог і пред'явленню претензій.
Під
сировиною розуміють різні речовини,
які використовують
для виготовлення
готових виробів. Ці речовини різні за
хімічним
складом та походженням і
являють собою продукцію різних
галузей
господарства. Поряд з поняттям
«сировина» зустрічають такі по-
няття
як «фабрикат» та «напівфабрикат».
Фабрикатом називають
готові продукти,
а напівфабрикатом — незавершений
фабрикат, на-
приклад чорнові
заготовки. Фабрикат одного виробництва
може бути
напівфабрикатом іншого.
Від природи, складу та якості
сировини
залежать властивості та
якість готової продукції. Змінюючи їх
мож-
ливо отримати матеріали і вироби
з необхідними властивостями.
Знання
природи, будови і властивостей вихідної
сировини дозволяє
передбачити
властивості та особливості готового
вироба.
Конструкція
виробу — важливий фактор при визначенні
спо-
живної вартості готових виробів.
Вона включає форми, розміри,
способи
з'єднань і взаємодії деталей і вузлів
(складальних одиниць),
співвідношення
між окремими елементами, взаємозамінність
та інше.
Конструкція виробу повинна
бути красивою, забезпечувати
зручність
використання, економічність,
компактність, надійність і
ремонтоп-
ридатність. Для складних
виробів зростає важливість
уніфікації,
взаємозамінності та
стандартизації окремих деталей та
вузлів.
Технологія
виготовлення (обробки) має вирішальне
значення на
зміну і формування якості
готової продукції. Мета обробки —
нада-
ти матеріалу (виробу) необхідну
форму, зовнішній вигляд і власти-
вості,
які відповідають його призначенню. При
цьому вихідна сиро-
вина піддається
механічному, термічному, хімічному та
іншим впли-
391.4. Визначення якості товарів
1. Теоретичні основи товарознавства
Зрезарцев
М.П., Зрезарцев 6.ЛІ.
вам.
Порушення режимів технологічної обробки
(виготовлення) при-
водить до появи
різних дефектів і зниження якості
готової про-
дукції. Знання основ
технології обробки дозволяє товарознавцю
екс-
пертно оцінити рівень якості
промислової продукції.
Упакування,
маркування, транспортування та зберігання
сиро-
вини та готових виробів сприяє
збереженню їх якості при пере-
міщенні
до споживача. Порушення встановлених
норм і умов зумо-
вить зниження їх
якості та псуванню готових виробів.
При
оцінці якості матеріалів і виробів
першочергово необхідно
визначити
які показники фізичних, хімічних,
біологічних та інших
властивостей
мають вирішальне значення. При встановлені
цих по-
казників визначають найбільш
важливі показники властивостей,
показники
зовнішнього виду (форма, колір, характер
поверхні та
інші), зовнішні та
внутрішні дефекти. При оцінці якості
необхідно
встановити відповідність
основних властивостей нормам
встановле-
ним нормативно-технічними
документами. По зовнішньому вигляду
оцінюють
порівнюючи візуально з зразками (колір
та блискучість
визначають в
лабораторних умовах).
Дефекти
матеріалів та виробів розрізняють за
походженням, місцю
розташування, за
розмірами та за поширеністю.
За
походженням вони бувають природними
(притаманними си-
ровині), технологічними
і виникаючими при упакуванні,
транспор-
туванні та зберіганні.
За
місцем розташування вони бувають
зовнішні та внутрішні,
видимі та
приховані. Зовнішні та видимі легко
виявляють неозброє-
ним оком. Внутрішні
та приховані проявляються при
експлуатації.
Вони небезпечні і,
звичайно, ведуть до руйнування виробів.
Кількість,
розмір і місце розташування
дефектів регламентуються
нормативно-
технічною документацією.
Для
визначення показників якості товарів
використовують ла-
бораторний,
органолептичний і розрахунковий методи.
Термін
«стехіометрія» походить від грецьких
слів: «стехіон» еле-
ментний склад
і «метрейн» вимірювання. Вона включає
в себе метро-
логію (систему фізичних
величин) та номенклатуру речовин.
Номенк-
латура речовин є складною,
інформативно місткою і важливою
части-
ною термінології сучасної
технології промисловості та агропромислово-
40
Частина
І1.5. Стехіометрія
Товарознавство
сировини і матеріалів
го
комплексу. Стехіометрія — основа
кількісного визначення матері-
альних
і енергетичних потоків систем
технологій, витратних коефіцієнтів
сировини
і напівпродуктів, розрахунку
теоретичного виходу продукту.
На
сьогодні найбільш поширена система
номенклатури речовин
розроблена
Міжнародним союзом теоретичної і
прикладної хімії
(IUPAC),
яка
базується на принципі використання
системних назв
речовин, а не
звичайних (тривіальних).
В
основу системи номенклатури речовин
покладено їх склад —
найбільш
сталу і, одночасно, найпростішу
характеристику речовин.
Номенклатура
складається з формул і назв.
Формула
— зображення складу речовини за
допомогою символів
хімічних
елементів.
Назва
— зображення складу речовини за
допомогою слова чи
групи слів.
Первинною
в номенклатурі речовин є хімічна
формула з якої
випливає назва.
Знаючи назву, можна за допомогою
системи номен-
клатурних правил
написати формулу сполуки.
Прості
речовини
Вони
складаються з одного хімічного
елемента і їх називають, як
правило,
так само як і елементи. Якщо проста
речовина може пере-
бувати у різних
станах (алотропних формах), молекулярний
склад
яких відомий, то в назві
відзначають кількість атомів у
молекулі за
допомогою приставок: |
моно |
5— |
пента |
9— нана |
2— |
ди |
6— |
гекса |
10— дека |
3— |
три |
7— |
гекта |
і т.д. |
4— |
тетра |
8- |
окта |
|