Розвиток цивілізації вимагає безперервного збільшення випуску однотипних виробів високої якості. Вони повинні мати мінімальну ціну та приблизно однакові технічні характеристики. Виконати ці вимоги можливо тільки при відповідній організації виробництва. До таких основних організаційних заходів відносять:

1. Спеціалізацію. Вона полягає у скороченні номенклатури та збільшенні обсягів виробництва, що сприяє механізації та автомати- зації технологічних процесів, зниженню вартості та підвищенню якості продукції.

2. Кооперування. Воно полягає в тому, що підприємства постав- ляють свої вироби відповідної якості підприємствам, що випускають кінцеву продукцію.

3. Взаємозамінність — здатність незалежно виготовлених виробів займати своє місце в кінцевій продукції без додаткових робіт і забез- печувати необхідні технічні параметри.

Найвища економічна ефективність стандартизації досягається в умо- вах державного планування всіх робіт на всіх стадіях і має два джерела:

• економію за рахунок підвищення якості продукції та доходів від зовнішньої торгівлі;

• економію від збільшення масовості продукції (обсягів вироб- ництва), концентрації виробництва і зниження експлуатаційних вит- рат через скорочення багатотипності однорідної продукції.

Сертифікація продукції — діяльність третьої сторони спрямова- на на встановлення і письмове підтвердження відповідності продукції стандартам або іншим нормативним актам у тому числі за екологіч- ними властивостями і безпеці для людини. Для підвищення конку- рентоспроможності товарів, особливо в області зовнішньої торгівлі, деякі виробники (постачальники) добровільно сертифікують свою продукцію. Ця діяльність дозволяє:

Виробнику:

• підвищувати конкурентоспроможність своєї продукції на ринках;

• збільшувати обсяг продаж;

• зменшувати збитки виробництва;

• збільшувати прибутки;

Споживачу:

• одержати гарантії в стабільності характеристик якості про- дукції на ринку;

• відмовитись від суцільного вхідного контролю сертифікованої продукції і проведення повторних випробувань.

1. Теоретичні основи товарознавства

33

З червня 1993 року в Україні введено в дію державна система контролю — система сертифікації продукції УкрСЕПРО, сутність якої полягає у порівнянні з якоюсь нормою, еталоном, стандартом. На продукцію, що пройшла сертифікацію, видається сертифікат відпо- відності в системі УкрСЕПРО. Після цього підприємство має право використовувати український національний знак відповідності. Для продукції, яка відповідає обов'язковим вимогам нормативних доку- ментів і вимогам, по яким діючими законодавчими актами України встановлена обов'язкова сертифікація використовують знак зобра- жений на малюнку 1.5. Для продукції, яка відповідає всім вимогам нормативних документів на певну продукцію, використовують знак зображений на малюнку 1.6.

Крім цього цей знак використовують для продукції, що не підля- гає обов'язковій сертифікації, але сертифікована за ініціативи ви- робника або продавця. Розмір знака відповідності визначає органі- зація, що отримала право на його використання. Знак має бути одноколірним і контрастним тлу. Його виконують будь-яким техно- логічним способом на нез'ємній частині виробу або на тарі, упа- ковці, експлуатаційній та товаросупроводжуючій документації. При неможливості нанесення маркування безпосередньо на продукцію її наносять на найменшу споживчу упаковку в якій вона реалізується. Багато країн світу, підтримуючи свого виробника та підкреслюючи якість та безпечність своєї продукції, ввели національні знаки якості, (див.мал.1.7)

На міжнародному рівні функціонують різні системи, об'єднання та угоди країн і організацій (угоди Європейської економічної комісії ООН з стандартизації, Генеральне агентство по тарифам та торгівлі (ГАТГ), Комітет ISO, Інститут стандартів США (ANSI), Асоціація наукової освіти (ASE), Міжнародний союз теоретичної та приклад- ної хімії (IUPAC) та інші). Об'єднати всі ці організації, враховуючи територіальне розташування, національні особливості, економічний розвиток та інші фактори, в єдину систему дуже складно і практич- но неможливо.

Мал. 1.5

Мал. 1.6

34

Частимо /

Мал. 1.7. Національні знаки якості

Формування споживчих властивостей і формування конкуренто- спроможності в значній мірі залежать від якості товарів. При стан- дартизації і сертифікації продукції основою являються її якісні ха- рактеристики. Діяльність з стандартизації і сертифікації багатовек- торна, що робить поняття якості складною побудовою яку потрібно розглядати з різних точок зору.

1. Теоретичні основи товарознавства

35

Якість продукції — сукупність властивостей продукції, що обу- мовлюють її здатність задовольняти певні запити у відповідності з її призначенням.

Якість товару — сукупність характеристик товару, які визначають ступінь його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.

Показник якості продукції — кількісна характеристика власти- востей продукції, що входять до складу її якостей, яку розглядають стосовно до певних умов її створення та використання (споживан- ня). Оцінити якість продукції в цілому дуже важко, бо треба врахо- вувати значну кількість складових, тобто виділити якісь характерні та визначальні елементи.

Контроль якості продукції — перевірка відповідності якості про- дукції встановленим вимогам, вивчення кількісних і якісних харак- теритик вивчаємого об'єкта.

Для визначення кількісної характеристики проводять вимірю- вання під яким розуміють встановлення значення фізичної величи- ни дослідним шляхом з допомогою спеціальних технічних засобів вимірювання. Технічний засіб вимірювання та прийоми його вико- ристання створюють методи вимірювання. Для визначення якісних характеристик застосовують різні методи випробування: хімічні, фізичні, органолептичні та інші.

Вимоги до якості продукції відображаються через певні характе- ристики на основі встановлених критеріїв і вимог. Сьогодні ці вимо- ги до виробників продукції стають жорсткішими і залежать не тільки від якості випускаємої продукції але і від умов виробництва та впли- ву відходів виробництва на навколишнє середовище, (мал. 1.8).

Споживчі властивості товарів класифікують (Мал. 1.9.)

Споживчі естетичні властивості напівфабрикатів та готових ви- робів класифікують за ознаками (Мал. 1.10.)

Властивості товару (продукції) об'єктивно проявляються при їх створенні, оцінці, зберіганні, переробці, транспортуванні, обробці, споживанні та експлуатації. До основних властивостей продукції відно- сять:

Фізичні — щільність, маса, пористість, температура плавлення та інші;

Хімічні — стійкість до кислот і лугів, корозійна стійкість та інші;

Механічні — міцність, пластичність, твердість, пружність, крихкість, стираємість та інші

36

Частина І