
- •Методичні вказівки
- •“Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”
- •29 Березня 2011 р.
- •2. Методичні рекомендації з написання окремих
- •2.3. Аналіз умов праці на підприємстві відповідно теми диплому
- •2.4. Виконання правил безпеки відповідно теми диплому по
- •3. План написання підрозділу «безпека в надзвичайних
- •Методичні рекомендації з написання окремих
- •Приклади оцінки стійкості роботи об’єкта в
- •1. План написання підрозділу «охорона праці»
- •2. Методичні рекомендації з написання пунктів плану підрозділу «охорона праці»
- •2.1. Вступ
- •2.2. Система управління охороною праці
- •2.3. Аналіз умов праці на підприємстві відповідно теми диплому по
- •2.3.1. Технологія виробництва, переробки і маркетингу продукції
- •2.3.2. Ветеринарна медицина
- •2.3.3. Механізація сільського господарства
- •2.3.4. Агрономія, захист рослин, плодоовочівництво та виноградарство
- •2.3.5. Землевпорядкування та кадастр
- •2.3.6. Економічні спеціальності (для тем по господарствам)
- •Основні показники збитків внаслідок нещасних випадків (нв)
- •2.3.7. Економічні спеціальності (для загальних тем та тем по району)
- •Основні показники збитків внаслідок нещасних випадків (нв)
- •2.4. Виконання правил безпеки відповідно до теми диплому по спеціальностям
- •2.4.1. Технологія виробництва, переробки і маркетингу продукції тваринництва (загальний для всіх тем)
- •Додатковий перелік питань для тем по вирощуванню риби, транспортування заплідненої ікри та личинок
- •Додатковий перелік питань для тем по годівлі тварин
- •Додатковий перелік питань для тем по бджолярству
- •2.4.2. Ветеринарна медицина (загальний для всіх тем)
- •Додатковий перелік питань для тем по ветеринарно-санітарній
- •2.4.3. Механізація сільського господарства
- •2.4.4. Агрономія, захист рослин, плодоовочівництво та виноградарство
- •2.4.5. Землевпорядкування та кадастр (загальний для всіх тем)
- •2.4.6. Економічні спеціальності
- •2.5. Висновки про стан охорони праці на підприємстві
- •2.6. Пропозиції щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки та організації робіт з охорони праці на підприємстві
- •2.7. Методика вибору зізод в залежності від умов праці
- •2.7.1. Розрахунок потреби зізод
- •2.7.2. Приклади вибору зізод та розрахунку їх потреби
- •3. План написання підрозділу «безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •4. Методичні рекомендації з написання окремих пунктів підрозділу « безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •4.3. Коротка географічна характеристика зон об’єкту. Опис об’єкту
- •4.4. Оцінка стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях
- •Оцінку стійкості мтф проводять у такій послідовності:
- •5.1.2. Оцінка стійкості свиноферми в умовах хімічного зараження
- •Оцінку стійкості свиноферми проводять у такій послідовності:
- •5.1.3. Оцінка стійкості рослинництва в умовах хімічного зараження
- •Оцінку стійкості рослинництва (по озимій пшениці) проводять у такій послідовності:
- •5.2. Оцінка стійкості об’єкта в умовах радіоактивного забруднення місцевості
- •5.2.1. Оцінка стійкості свиноферми в умовах радіоактивного забруднення місцевості
- •5.2.2. Оцінка стійкості рослинництва в умовах радіоактивного забруднення місцевості
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.3. Оцінка стійкості ремонтної майстерні в умовах впливу вибухової хвилі
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.4. Оцінка стійкості об’єкту в умовах впливу землетрусу
- •5.4.1. Оцінка стійкості об’єкту в умовах впливу землетрусу (для офісів)
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.4.2. Оцінка стійкості об'єкту проти впливу землетрусу (для господарств)
- •5.4.3. Оцінка стійкості молочнотоварної ферми в умовах впливу землетрусу
- •5.4.4. Оцінка стійкості свиноферми в умовах впливу землетрусу
- •5.4.5. Оцінка стійкості роботи автотракторного парку (атп) до впливу землетрусу
- •5.5. Оцінка стійкості господарства в умовах впливу урагану
- •5.5.1. Оцінка можливих руйнувань та втрат населення
- •5.5.2. Оцінка можливих руйнувань і втрат свиноферми
- •5.6. Оцінка стійкості господарства при повенях
- •Література
- •Місцевість закрита
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари, м/с
- •Можливі втрати людей від сдяр в осередку хімічного ураження
- •Прогнозовані зони забруднення
- •Рівні радіації при аварії реактора типу ввер-1000 з викидом
- •10% І швидкості вітру 5 м/с
- •Дози опромінення, які одержують люди, тварини всередині зони на відкритій місцевості, р
- •Можливий вміст цезія–137 у молоці і м'ясі в n·10-9 Кі/кг на різних типах ґрунтів
- •Тимчасові допустимі рівні цезію–137 у харчових продуктах і воді, Кі/кг
- •Можливий вміст цезію–137 на одиницю маси урожаю в n·10-9 Кі/кг на різних типах ґрунтів при щільності забруднення території 1Кі/км2
- •Характеристика руйнувань будівель і споруд від уражаючих факторів
- •Характеристика втрат населення для несейсмічних споруд та будівель, %
- •Радіуси зон вибухової хвилі під час вибуху хмари газоповітряної суміші, м
- •Ступінь руйнувань залежно від надлишкового тиску ∆рф
- •Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу
- •Ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта
- •Орієнтовна висота хвилі та термін її проходження на різних відстанях від греблі
- •Витрати води у прориві
- •Характеристика втрат населення при повенях, %
- •Характеристика втрат тварин при повенях, %
- •Характеристика пилу шкідливих речовин
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів в залежності від умов праці, год.
- •Характеристика окремих видів пестицидів
5.4.4. Оцінка стійкості свиноферми в умовах впливу землетрусу
Свинарська ферма, де утримується на відгодівлі С = 100 голів свиней, знаходиться у с. Петродолинське. Середня вага однієї свині mС = 100 кг, забійна вага mЗАБ = 120 кг, щоденна привага ΔmС = 0,2 кг. Щорічний забій 100%. Ціна м’яса свинини ЦМ = 50 грн./кг. Ціна м’яса від вимушено забитих тварин Ц1М буде на 25% менша. Таким чином Ц1М = 50 – (50·25/100) = 47,5 грн.
Свинарня – одноповерхова цегляна будівля з перекриттям із дерев’яних елементів сейсмостійкістю δЛІМІТ = 6,5 балів, сейсмостійкість водонапірної башти, яка забезпечує водою: δЛІМІТ = 6 балів, система електропостачання має сейсмостійкість δЛІМІТ = 8 балів (табл.15) [ ].
Очікувана сила землетрусу відповідно до даних управління з питань МНС області може досягти δМАКС = 7 балів за шкалою МSK–64.
При цьому свинарник та водонапірна башта можуть отримати пошкодження середнього ступеня 45%, а система електропостачання – слабкі (таблиця 11) [ ], то коефіцієнт матеріальних втрат буде складати 0,45.
Відповідно таблиці 12 [ ] постраждають до 11% свиней (у т.ч. загине до 3%).
а) Розраховуємо втрати свиней:
СУР = 0,11· С = 0,11· 100 = 11 гол.
З них буде уражено смертельно 3%: ССМ = 0,03 · 100 = 3 гол.
Трупи загиблих свиней підлягають утилізації (ССМ = 3 гол), а інші середньо і важко уражені підлягають вимушеному забою (ССЕР.ВАЖ = 8 гол).
б) Визначаємо втрати продукції
Втрати м'яса внаслідок утилізації загиблих тварин:
ВСМ = mС · ССМ · ЦМ = 100 · 3 · 50 = 15000 грн.
Втрати м'яса від вимушено забитих тварин:
ВСЕР.ВАЖ = mС · ССЕР.ВАЖ · Ц1М) = 100 · 8 · 47,5 = 38000 грн.
Втрати м'яса внаслідок недогодівлі смертельно уражених та вимушено забитих тварин: ВНД = (mЗАБ – mС) · (ССМ+ССЕР.ВАЖ) · ЦМ =
= (120–100) · (3+8) ·50 = 11000 грн.
Втрати м'яса внаслідок погіршення технології відгодування протягом місяця tДН:
ВТ = ΔmС · (С – СУР) · tДН · ЦМ = 0,2 · (100–11) · 30 · 50 = 26700 грн.
Загальні втрати по м'ясу:
ВЗАГ = ВСМ + ВСЕР.ВАЖ + ВНД + ВТ =
= 15000 + 38000 + 11000 + 26700 = 90700 грн.
Визначаємо планову валову продукцію:
ВП = mС · С · ЦМ = 120 · 100 · 50 = 600000 грн.
Визначаємо оцінку стійкості свинарської ферми:
С = ((ВП– ВЗАГ)/ВП) · 100 = ((600000–90700)/600000) · 100 = 85%
Висновок: Стійкість свиноферми до впливу урагану можна вважати доброю.
Пропозиції щодо підвищення стійкості роботи свиноферми до впливу землетрусу:
– необхідно розробити систему оповіщення;
– розробити план евакуації тварин;
– провести тренування по сигналу "Землетрус";
– підвищити фізичну стійкість приміщення свинарника (перегородки, дах та інші елементи);
– влітку утримувати тварин під легкими навісами;
– придбати резервне джерело електроенергії.
5.4.5. Оцінка стійкості роботи автотракторного парку (атп) до впливу землетрусу
АТП знаходиться у с. Петродолинське Овідіопольського району Одеської області, де можна очікувати землетрус силою до 7 балів.
АТП у своєму складі має:
Посади |
Од. обл. |
Кількість |
Примітки |
Працівники |
|||
Головний інженер |
чол. |
1 |
|
Завідуючий гаражем |
« |
1 |
|
Механіки |
« |
2 |
|
Водії |
« |
8 |
|
Трактористи |
« |
9 |
|
Комбайнери |
« |
6 |
|
Допоміжні працівники |
« |
6 |
|
Зав. складом запчастин |
« |
1 |
|
Завідуючий майстернею |
« |
1 |
|
Токар |
« |
1 |
|
Слюсарі |
« |
4 |
|
Коваль |
« |
1 |
|
Електрогазозварник |
« |
1 |
|
Заправник ПММ |
« |
1 |
|
Сторожі |
« |
2 |
|
Всього |
« |
45 |
|
Техніка |
|||
Автомобілі |
од. |
10 |
|
Трактори |
« |
10 |
|
Причепи |
« |
8 |
|
Комбайни |
« |
6 |
|
Інше навісне і причіпне обладнання |
« |
25 |
|
АТП має такі основні споруди і будівлі:
1. Гаражі – цегляні одноповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів.
2. Складські цегляні будівлі для зберігання запчастин.
3. Заправочний пункт і склад ПММ – будівлі із збірного залізобетону.
4. Майстерня та інші допоміжні споруди.
Відповідно таблиці 15 [ ], практично усі споруди несейсмостійкі. Найбільш нестійкі – гаражі (δЛІМІТ = 7 балів) і склади (δЛІМІТ = 6 балів).
а) Визначаємо можливі втрати серед робітників АТП.
Відповідно таблиці 12 [ ] при 7-бальному землетрусі ушкодження зазнають 11% працівників, тобто НУР = 6 чол. З них 3% безповоротні втрати НСМ = 1 чол., решта 8% санітарні втрати, що складе НСАН = 5 чол.
б) Визначаємо коефіцієнт технічної готовності АТП.
Коефіцієнт технічної готовності КТГ показує стійкість роботи АТП. У звичайних умовах він може сягати до 0,9.
Відповідно таблиці 11 [ ], внаслідок землетрусу гаражі отримають середні пошкодження з можливими втратами до 45%. Таким чином, кількість непрацездатної техніки збільшується із звичайних 10% (при КТГ = 0,9) до 55% (на 45%).
КТГ = 1 – (55/100) = 0,45.
в) Майстерня розташована у цегляних одноповерхових будинках з дерев'яним перекриттям і будинку із збірного залізобетону для небезпечних виробництв. Є також склад інструменту, запасних частин та матеріалів.
У таблиці 15 знаходимо, що одноповерхові будинки з дерев'яним перекриттям мають сейсмостійкість δЛІМІТ = 6 балів, можлива сила землетрусу δМАКС = 7 балів. Таким чином можна зробити висновок: майстерня нестійка до впливу землетрусу.
При землетрусі у 7 балів основні будівлі майстерні одержать середні та сильні пошкодження (таблиця 11). Матеріальні втрати можуть бути 45–70%. У середньому 60% (з урахування руйнування складів).
Стійкість роботи майстерні також оцінюють коефіцієнтом технічної готовності:
КТГ = 1 – (70/100) = 0,3.
Висновок: При КТГ = 0,3 стійкість роботи майстерні і в цілому АТП не можна вважати задовільним.
Пропозиції щодо підвищення стійкості роботи АТП:
1. Зміцнити цегляні будівлі з допомогою додаткових опорних колон, металевих каркасів.
2. Розосередити стоянки тракторів та автомобілів, обладнати ці стоянки полегшеними конструкціями, руйнування яких не призведе до пошкодження техніки.
3. Створити запаси ПММ, запчастин, будівельних матеріалів.
4. Для ліквідації наслідків створити рятувальну команду (до 10% працівників) та загін першої лікарняної допомоги (до 8% працівників).