5.6. Оцінка стійкості господарства при повенях

Господарство СФК «Перемога» заходиться у селі Приозерське Кілійського району на відстані Д=3 км від озера Китай, довжина якого складає L=10 км, ширина Ш=2 км та середня глибина Гл=9 м. Висота дамби Х=3 м. Ширина прориву дамби В=30 м. Середня швидкість руху хвилі води у прориві V=3 м/c.

Господарство багатопрофільне. На площі S_ОЗ=350 га вирощують озиму пшеницю. Планова урожайність m_ОЗ=45 ц/га. Ціна озимої пшениці Ц_ОЗ=112 грн./ц.

На свинофермі утримується С=550 голів свиней на відгодівлі. Середня вага однієї голови m_СВ = 120 кг. Щорічний забій – 100%. Ціна м’яса свинини Ц_М = 60 грн.

Населення села складає Н=1350 чол.

Оцінка стійкості господарства проводиться у такій послідовності:

1. Визначаємо час підходу хвилі до села:

t_ПІДХ=Д/V•60 = 3000/3•60 = 17 хв.

2. По таблиці 17 знаходимо висоту хвилі районі села:

h_ХВ = 0,24•Х = 0,24•3 = 0,72 м

3. Визначаємо час опорожнення озера (водосховища) до рівня землі:

Т = W/Р•B•3600год

де: Р – витрати води за секунду в 1 м прориву, м³/с•м (таблиця 18);

W– об’єм водосховища до рівня землі. Визначається за формулою:

W = L•Ш•Гл = 10000•2000•3 = 60000000 м³

При цьому: Т = 60000000/7•30•3600 = 79 год. = 3 доби і 6 год.

4. Знаходимо час проходження хвилі води через село:

t = 1,1•Т = 1,2•79 = 87 год = 3 доби 17 год.

5. Оскільки рельєф місцевості розташування села та земель господарства має хвилястий характер, то можна передбачити, що до 30% населення зазнає ураження та матеріальних збитків і може бути знищено 70% урожаю та уражено до 80% свинопоголів’я.

Визначаємо кількість населення, що може опинитись у зоні затоплення:

n = N•30/100 = 1350•30/100 = 405 чол.

Відповідно таблиці 19 для літнього часу вночі при висоті хвилі до 1 м загальні ураження людей будуть 10 %, що складає:

П_ЗАГ= n•10/100 = 405•10/100 = 41 чол.,

з них: безповоротні втрати – 2% (8 чол.);

санітарні втрати – 8% (33 чол.).

Із числа санітарних втрат: середні та важкі ураження зазнають 2% (7 чол.);

легкі ураження 6% (26 чол.).

6. Визначаємо втрати урожаю.

Визначаємо загальні втрати озимої пшениці:

В_ОЗ = m_ОЗ•S_ОЗ•0,5 = 45•350•0,7 = 11025 ц

Втрати у грошовому вираженні:

В¹_ОЗ = В_ОЗ•Ц_ОЗ = 11025•112 = 1234800 грн.

7. Визнаємо плановий урожай у грошовому вираженні:

ВП = m_ОЗ•S_ОЗ•Ц_ОЗ = 45•350•112 = 1764000 грн.

8. Визначаємо стійкість галузі рослинництва по озимій пшениці:

С = ((ВП – В¹_ОЗ) : ВП) •100% = ((1764000 – 1234800):1764000) •100 = 30%

9. Відповідно таблиці 20 визначаємо кількість голів свиней, що може бути уражено від повені: n_СВ = С • 80/100 = 550 • 80/100 = 440 гол.

з них: легкого ступеня – 10% (n_{СВ Л} = 55 гол.)

важкого – 10% (n_{СВ ВАЖ} = 55 гол.)

смертельно уражені – 60% (n_{СВ СМ} = 330 гол.)

10. Оцінюємо матеріальні втрати.

Трупи загиблих тварин підлягають утилізації (330 гол.). Важко уражені тварини підлягають вимушеному забою (55 гол.), легко уражених необхідно лікувати (55 гол.).

Втрати м’яса внаслідок утилізації загиблих тварин:

В_{М’ЯСА СМ} = m_СВ • n_{СВ СМ} = 120 • 330 = 39600 кг.

Втрати у грошовому вираженні:

В¹_{М’ЯСА СМ} = Ц_СВ • В_{М’ЯСА СМ} = 60 • 39600 = 2376000 грн.

Втрати внаслідок забою важко уражених тварин:

В¹_{М’ЯСА ВАЖ} = (Ц_СВ – Ц¹_СВ) • m_СВ • n_{СВ ВАЖ} = (60-42) •120•55 = 188800 грн.

М'ясо від важко уражених тварин буде мати меншу ціну на 30%, що складе 42 грн.

Загальні втрати будуть складати:

В_СФ = В¹_{М’ЯСА СМ} + В¹_{М’ЯСА ВАЖ} = 2376000 + 188800 = 2494800 грн.

11. Визначаємо планову валову продукцію свиноферми у грошовому вираженні:

ВП = m_СВ • Ц_СВ • С = 120 • 60 • 550 = 3960000 грн.

12. Визначаємо стійкість роботи свиноферми С_СФ:

С_СФ = ((ВП - В_СФ) : ВП) • 100% = ((3960000-2494800):3960000) •100 = 37%

Висновок: Стійкість роботи господарства до впливу повені незадовільна.

Пропозиції по підвищенню стійкості господарства при повенях:

– підтримувати оптимальний рівень води у річках, озерах та водосховищах;

– проводити перерозподіл потоку води шляхом посадки лісозахисних смуг;

– створювати ставки, використовувати яри, балки, низини, траншеї з метою відведення напрямку потоку води;

– споруджувати на найбільш вірогідних напрямках руху води захисні та відсічні дамби;

– створювати літні табори для утримання тварин обладнувати на місцевості, що не може затоплена повінню;

– створювати системи спостереження та оповіщення і проводити евакуаційні заходи на випадок повені.