5.2.2. Оцінка стійкості рослинництва в умовах радіоактивного забруднення місцевості

Приклад:

Господарство знаходиться у с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області на відстані R=120 км від Південноукраїнської АЕС.

На об’єкті під озиму пшеницю відводиться S_ОЗ = 100га. Планова урожайність m_ОЗ = 48 ц/га, грунт – чорнозем. Ціна озимої пшениці Ц_ОЗ = 750грн/т. На АЕС сталася аварія з викиданням радіонуклідів. Тип реактора –ВВЕР-1000. Ймовірна кількість викидів радіонуклідів – 10%. Напрям вітру у сторону села, швидкість вітру – 1м/с. Стан вертикальної стійкості атмосфери – ізотермія.

Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:

1. Оцінюємо радіаційну обстановку в районі господарства.

По таблиці 5 [ ] прогнозуємо розміри зон забруднення:

– зона М: довжина L = 155км, ширина Ш = 13,8км;

– зона А: довжина L = 29,5км, ширина Ш = 1,6км.

На карту наносимо зони радіоактивного забруднення і виявляємо, що поле буде знаходитися в зоні М.

2. Визначаємо рівень радіації у районі господарства (таблиця 6) [ ]:

Р = 0,0086 Р/год.

3. Перерахувати рівень радіації на щільність забруднення (величину А)

радіоактивним цезієм–137 із умови 1 мР/год = 90Кі/км²:

А = 8,6 · 90 = 774 Кі/км² .

4. Визначаємо річну дозу опромінення, яку можуть отримати люди, які будуть працювати на полі при збиранні урожаю протягом 5-ти діб (таблиця 7) [ ]: Д = 1,64 Р.

Якщо робітники будуть працювати 40% доби у полі, а 60% доби у приміщеннях з коефіцієнтом ослаблення К_ОСЛ = 10, то за 5 діб вони отримають дозу: Д¹ = 1,64 · 0,4 + (1,64 · 0,6) : 10 = 0,75 Р.

Для населення в аварійних умовах норма зовнішнього опромінення становить 10Р. Отже, працівники не будуть мати допустимої величини зовнішнього опромінення за час збирання урожаю.

5. Оцінюємо втрати продукції.

Як правило, втрата продукції рослинництва пов’язана зі зниженням її якості через забруднення радіонуклідами, таким чином, її вартості.

По таблиці 10 [ ] визначаємо вміст цезію–137 в озимій пшениці А_ОЗ¹ при забрудненні місцевості у 1 Кі/км² на чорноземних солонцюватих ґрунтах:

А_С¹ = 0,05 · 10^-9 Кі/кг.

Місцевість буде мати забрудненість 774 Кі/км², що у 774 разів більше

1 Кі/км². Отже, забрудненість пшениці цезієм–137 буде:

А_С = А_С¹ · 774= 0,05 · 10^-9 · 774 = 3,87 · 10^-8 Кі/кг.

Відповідно до тимчасових допустимих рівнів забруднення (ВДУ-91) вміст цезію–137 у пшениці 1 · 10^-8 Кі/кг (табл. 9) [ ].

Отже, вміст цезію–137 у пшениці перевищує допустимий рівень майже у 4 рази. Забрудненість пшениці перевищує допустиму для харчового зерна, її можна використовувати як фуражне, але вартість його буде знижена, наприклад до Ц¹_ОЗ = 400 грн./ц.

Визначаємо втрати продукції у грошовому вираженні за рахунок зниження ціни:

В_ОЗ = m_ОЗ · S_ОЗ · (Ц_ОЗ – Ц¹_ОЗ) = 48 · 100 · (750 – 400) = 1 680 000 грн.

6. Визначаємо вартість планової продукції (озимої пшениці) ВП:

ВП = m_ОЗ · S_ОЗ · Ц_ОЗ = 48 · 100 · 750 = 3 600 000 грн.

7. Визначаємо стійкість роботи рослинництва по озимій пшениці:

С_ОЗ =((ВП – В_ОЗ ) : ВП) ·100% =

= ((3 600 000 – 1 680 000) : 3 600 000) · 100 = 53,3%.

Висновок: стійкість роботи рослинництва в умовах радіоактивного забруднення можна вважати задовільною.

Пропозиції щодо підвищення стійкості роботи рослинництва в умовах радіоактивного забруднення:

– вносити органічні та мінеральні добрива у 1,5–2 рази більше норми;

– проводити вапнування та гіпсування ґрунтів;

– змінювати посівні культури;

– навчити працівників діяти в умовах надзвичайних ситуацій.