5.1.2. Оцінка стійкості свиноферми в умовах хімічного зараження

Наприклад:

Свинарська ферма, де утримуються С=100 свиней на відгодівлі, знаходиться у селі Петродолинське на відстані Д=14км від станції водопостачання «Дністер» (м. Біляївка), де зберігається 50т хлору. Місцевість відкрита, інверсія. Швидкість вітру 1 м/с, вітер у бік свинарської ферми.

Середня вага однієї свині m_С =120кг. Щорічний забій 100%. Ціна м'яса свинини Ц_М = 50грн/кг. Чисельність населення с. Петродолинське складає Н = 2800 чоловік.

Оцінку стійкості свиноферми проводять у такій послідовності:

1. Проведемо оцінку можливої хімічної обстановки.

Відповідно таблиці 1 [ ] глибина поширення зараженої хмари з вражаючою концентрацією буде Г ≥ 80км. При порівнянні глибини поширення хмари (80 км) з відстанню до населеного пункту (14 км) робимо висновок, що свиноферма може знаходитись у зоні зараження.

Ширина зони зараження при інверсії буде становити Ш = 0,03Г = 2,4км.

Час підходу зараженої хмари до свиноферми буде становити:

t_ПІДХ = Д : (V_ПЕР · 60) = 14 000 : 2,2 · 60 = 106 хв.

2. Визначаємо ширину зони зараження у районі села:

Ш¹ = 0,03 · Д = 0,03 · 14 000 = 420м.

По карті визначаємо процент території села, що може опинитися у зоні зараження – 30%.

3. Визначаємо кількість населення, що може опинитися у зоні зараження.

У зоні зараження опиниться до 30% території села, тобто населення:

Н_ЗАР = 0,3 · 2800 = 840 чоловік.

4. Оцінюємо можливі втрати серед населення, робітників та тварин.

Інверсія характерна тільки для ночі. У цей час населення знаходиться у приміщеннях, відпочиває, свині – у приміщеннях.

По табл. 4 [ ] знаходимо процент ураження населення, тварин.

Відповідно табл. 4 буде уражено 50% населення, з них: легкий ступінь ураження – 25%; середній і важкий ступінь ураження – 40%; смертельний – 35%.

Загальні втрати населення:

Н_ЗАГ = 0,5 · Н = 420 чол.

Втрати безповоротні (смертельні):

Н_СМ = 0,35 · Н_ЗАГ = 147 чол.

Втрати санітарні:

Н_САН = Н_ЗАГ – Н_СМ = 420 – 147 = 273 чол.

Втрати населення можуть бути дуже великі.

Оцінюють можливі втрати тварин (аналогічно, як втрати людей).

Відповідно табл. 4 буде уражено в загальному С_ЗАГ = 50 свиней, з них:

– смертельно – С_СМ = 0,35 · С_ЗАГ = 0,35 · 50 = 18 свиней;

– середньо і важко уражені – С_{СЕР,ВАЖ} = 0,4 · С_ЗАГ =0,4 · 50 = 20 свиней;

– легко уражені – С_Л = 0,24 · С_ЗАГ = 0,25 · 50 = 12 свиней.

5. Оцінюємо матеріальні втрати.

Трупи загиблих тварин підлягають утилізації (18 свиней). Важко уражені тварини підлягають вимушеному забою (20 свиней), легко уражених – потрібно лікувати (12 свиней).

Втрати м’яса внаслідок утилізації загиблих тварин:

В_СМ = m_С · С_СМ = 120 · 18 = 2160 кг.

Втрати м’яса внаслідок забою середньо та важко уражених тварин:

В_{СЕР.ВАЖ} = m_С · С_{СЕР,ВАЖ} = 120 · 20 = 2400 кг.

Загальні втрати продукції зручно вказувати у грошовому вираженні.

Втрати м’яса внаслідок утилізації загиблих тварин у грошовому вираженні:

В^ГР_СМ = Ц_М · В_СМ = 50 · 2160 = 108 000 грн.

М’ясо від важко уражених свиней буде мати меншу ціну, наприклад:

Ц¹_М = 30 грн./кг.

Тоді втрати м’яса внаслідок забою важко уражених тварин у грошовому вираженні будуть складати:

В^ГР_{СЕР.ВАЖ} = (Ц_М – Ц¹_М ) · В_{СЕР.ВАЖ} = 20 · 2400 = 48 000 грн.

Загальні втрати:

В^ГР = В^ГР_СМ + В^ГР_{СЕР.ВАЖ} = 108 000 + 48 000 = 156 000 грн.

6. Визначаємо планову (валову) продукцію свиноферми за рік у грошовому вираженні:

ВП = m_С · Ц_М · С =120 · 100 · 50 = 600 000 грн.

7. Визначаємо стійкість роботи свиноферми ССФ:

С_СФ = ((ВП – В^ГР ) : ВП) · 100% =

= ((600 000 – 156 000) : 600 000) · 100% = 74%.

Висновок: стійкість роботи свиноферми в умовах хімічного зараження

внаслідок можливої аварії на водопостачальній станції «Дністер» задовільна. Ферма може функціонувати і виробляти продукцію.

Пропозиції щодо підвищення стійкості свиноферми:

– впровадити систему спостереження за станом ХНО;

– у с. Петродолинське зробити надійну систему оповіщення;

– провести декілька тренувань дій у НС;

– герметизувати приміщення свинарника;

– навчити працівників діяти в умовах надзвичайних ситуацій;

– забезпечити населення, в першу чергу працівників, протигазами ГП-5;

– підвищити рівень захисту води, джерел водопостачання, кормів;

– організувати загони долікарської допомоги;

– створити рятівну об’єктову групу ЦЗ у складі 3 осіб.