
- •Методичні вказівки
- •“Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”
- •29 Березня 2011 р.
- •2. Методичні рекомендації з написання окремих
- •2.3. Аналіз умов праці на підприємстві відповідно теми диплому
- •2.4. Виконання правил безпеки відповідно теми диплому по
- •3. План написання підрозділу «безпека в надзвичайних
- •Методичні рекомендації з написання окремих
- •Приклади оцінки стійкості роботи об’єкта в
- •1. План написання підрозділу «охорона праці»
- •2. Методичні рекомендації з написання пунктів плану підрозділу «охорона праці»
- •2.1. Вступ
- •2.2. Система управління охороною праці
- •2.3. Аналіз умов праці на підприємстві відповідно теми диплому по
- •2.3.1. Технологія виробництва, переробки і маркетингу продукції
- •2.3.2. Ветеринарна медицина
- •2.3.3. Механізація сільського господарства
- •2.3.4. Агрономія, захист рослин, плодоовочівництво та виноградарство
- •2.3.5. Землевпорядкування та кадастр
- •2.3.6. Економічні спеціальності (для тем по господарствам)
- •Основні показники збитків внаслідок нещасних випадків (нв)
- •2.3.7. Економічні спеціальності (для загальних тем та тем по району)
- •Основні показники збитків внаслідок нещасних випадків (нв)
- •2.4. Виконання правил безпеки відповідно до теми диплому по спеціальностям
- •2.4.1. Технологія виробництва, переробки і маркетингу продукції тваринництва (загальний для всіх тем)
- •Додатковий перелік питань для тем по вирощуванню риби, транспортування заплідненої ікри та личинок
- •Додатковий перелік питань для тем по годівлі тварин
- •Додатковий перелік питань для тем по бджолярству
- •2.4.2. Ветеринарна медицина (загальний для всіх тем)
- •Додатковий перелік питань для тем по ветеринарно-санітарній
- •2.4.3. Механізація сільського господарства
- •2.4.4. Агрономія, захист рослин, плодоовочівництво та виноградарство
- •2.4.5. Землевпорядкування та кадастр (загальний для всіх тем)
- •2.4.6. Економічні спеціальності
- •2.5. Висновки про стан охорони праці на підприємстві
- •2.6. Пропозиції щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки та організації робіт з охорони праці на підприємстві
- •2.7. Методика вибору зізод в залежності від умов праці
- •2.7.1. Розрахунок потреби зізод
- •2.7.2. Приклади вибору зізод та розрахунку їх потреби
- •3. План написання підрозділу «безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •4. Методичні рекомендації з написання окремих пунктів підрозділу « безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •4.3. Коротка географічна характеристика зон об’єкту. Опис об’єкту
- •4.4. Оцінка стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях
- •Оцінку стійкості мтф проводять у такій послідовності:
- •5.1.2. Оцінка стійкості свиноферми в умовах хімічного зараження
- •Оцінку стійкості свиноферми проводять у такій послідовності:
- •5.1.3. Оцінка стійкості рослинництва в умовах хімічного зараження
- •Оцінку стійкості рослинництва (по озимій пшениці) проводять у такій послідовності:
- •5.2. Оцінка стійкості об’єкта в умовах радіоактивного забруднення місцевості
- •5.2.1. Оцінка стійкості свиноферми в умовах радіоактивного забруднення місцевості
- •5.2.2. Оцінка стійкості рослинництва в умовах радіоактивного забруднення місцевості
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.3. Оцінка стійкості ремонтної майстерні в умовах впливу вибухової хвилі
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.4. Оцінка стійкості об’єкту в умовах впливу землетрусу
- •5.4.1. Оцінка стійкості об’єкту в умовах впливу землетрусу (для офісів)
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.4.2. Оцінка стійкості об'єкту проти впливу землетрусу (для господарств)
- •5.4.3. Оцінка стійкості молочнотоварної ферми в умовах впливу землетрусу
- •5.4.4. Оцінка стійкості свиноферми в умовах впливу землетрусу
- •5.4.5. Оцінка стійкості роботи автотракторного парку (атп) до впливу землетрусу
- •5.5. Оцінка стійкості господарства в умовах впливу урагану
- •5.5.1. Оцінка можливих руйнувань та втрат населення
- •5.5.2. Оцінка можливих руйнувань і втрат свиноферми
- •5.6. Оцінка стійкості господарства при повенях
- •Література
- •Місцевість закрита
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари, м/с
- •Можливі втрати людей від сдяр в осередку хімічного ураження
- •Прогнозовані зони забруднення
- •Рівні радіації при аварії реактора типу ввер-1000 з викидом
- •10% І швидкості вітру 5 м/с
- •Дози опромінення, які одержують люди, тварини всередині зони на відкритій місцевості, р
- •Можливий вміст цезія–137 у молоці і м'ясі в n·10-9 Кі/кг на різних типах ґрунтів
- •Тимчасові допустимі рівні цезію–137 у харчових продуктах і воді, Кі/кг
- •Можливий вміст цезію–137 на одиницю маси урожаю в n·10-9 Кі/кг на різних типах ґрунтів при щільності забруднення території 1Кі/км2
- •Характеристика руйнувань будівель і споруд від уражаючих факторів
- •Характеристика втрат населення для несейсмічних споруд та будівель, %
- •Радіуси зон вибухової хвилі під час вибуху хмари газоповітряної суміші, м
- •Ступінь руйнувань залежно від надлишкового тиску ∆рф
- •Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу
- •Ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта
- •Орієнтовна висота хвилі та термін її проходження на різних відстанях від греблі
- •Витрати води у прориві
- •Характеристика втрат населення при повенях, %
- •Характеристика втрат тварин при повенях, %
- •Характеристика пилу шкідливих речовин
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів в залежності від умов праці, год.
- •Характеристика окремих видів пестицидів
4.3. Коротка географічна характеристика зон об’єкту. Опис об’єкту
Дати коротку географічну характеристику об’єкту: розташування на місцевості; розташування об’єкту відповідно великих міст, АЕС, хімічної промисловості, гідротехнічних споруд, станцій водопостачання, військових об’єктів.
Зробити короткий опис об’єкту (потрібно висвітлювати тільки ті питання, які відповідають темі диплому і завданню викладача):
– кількість працюючих на об’єкті;
– кількість техніки, інших приладів, тварин та їх типи;
– площа земельних угідь;
– раціони для тварин, добова норма водопостачання;
– добова прибавка ваги, надої;
– планова урожайність;
– ціна продукції;
– планова валова продукція в натурі та в грошовому еквіваленті;
– характеристика будівель, споруд (із якого матеріалу побудована будівля, скільки поверхів, яке перекриття, які електричні підстанції, лінії електропередач, їх довжина, як забезпечується подача води на ферми та ін.).
4.4. Оцінка стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях
Оцінюється обстановка, яка може скластися внаслідок надзвичайної ситуації, розміри зон ураження. Оцінюється фізична стійкість основних елементів об’єкту до впливу уражаючих факторів, які можуть діяти в умовах даної надзвичайної ситуації. Оцінюються матеріальні та людські втрати. Оцінюється стійкість роботи об’єкту в цілому. Робляться висновки.
(Приклади оцінки стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях приведені в розділі 5).
4.5. Пропозиції щодо підвищення стійкості роботи об’єктів в надзвичайних ситуаціях
Пропонуються заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єкту. (Пропозиції написати пунктами, короткими наказними реченнями).
5. ПРИКЛАДИ ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ’ЄКТУ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Вхідні (початкові) дані для оцінки стійкості роботи об’єкту студент повинен розробити в пункті 4.3.
5.1. Оцінка стійкості об’єкту в умовах хімічного зараження
5.1.1. Оцінки стійкості молочнотоварної ферми по дійним коровам
( по молоку) в умовах хімічного зараження
Приклад:
Молочнотоварна ферма (МТФ), де утримується К=100 дійних корів, знаходиться у селі Петродолинське на відстані Д=14км від станції водопостачання «Дністер» (м. Біляївка), де зберігається 50т хлору. Місцевість відкрита, інверсія. Швидкість вітру 1 м/с, вітер у бік молочнотоварної ферми. Середня вага однієї корови – mК = 400кг, щорічні надої – mМ = 2500л від однієї корови. Ціна м’яса ЦМ’ЯСА= 40 грн/кг, ціна молока ЦМОЛ = 1,8 грн./л. Чисельність населення с. Петродолинське складає Н = 2800 чоловік.
Оцінку стійкості мтф проводять у такій послідовності:
1. Проведемо оцінку можливої хімічної обстановки .
Відповідно таблиці 1 [ ] глибина поширення зараженої хмари з уражаючою концентрацією буде Г ≥ 80км. При порівнянні глибини поширення хмари (80 км) з відстанню до населеного пункту (14 км) робимо висновок, що МТФ може знаходитись у зоні зараження.
Ширина зони зараження при інверсії буде становити Ш = 0,03Г = 2,4км.
Час підходу зараженої хмари до МТФ буде становити:
tПІДХ= Д : (VПЕР · 60) = 14000 : 2,2 · 60 = 106 хв.
2. Визначаємо ширину зони зараження в районі села:
Ш1 = 0,03 · Д = 0,03 · 14000 = 420м.
По карті визначаємо процент території села, що може опинитися у зоні
зараження – 30%.
3. Визначаємо кількість населення, що може опинитися у зоні зараження.
У зоні зараження опиниться до 30% території села, тобто (КЗАР = 0,3) населення:
НЗАР = КЗАР · Н = 0,3 · 2800 = 840 чоловік.
4. Оцінюємо можливі втрати серед населення, робітників та тварин.
Інверсія характерна тільки для ночі. У цей час населення знаходиться у приміщеннях, відпочиває, худоба – у корівниках.
По табл. 4 [ ] знаходимо процент ураження населення, тварин.
Відповідно табл. 4 буде уражено 50% населення, з них: легкий ступінь ураження – 25%; середній і важкий ступінь ураження – 40%; смертельний – 35%.
Загальні втрати населення:
НЗАГ = 0,5 · НЗАР = 420 чол.
Втрати безповоротні (смертельні):
НСМ = 0,35 · НЗАГ = 147 чол.
Втрати санітарні:
НСАН = НЗАГ – НСМ = 420 – 147 = 273 чол.
Втрати населення можуть бути дуже великі.
Оцінюють можливі втрати тварин (аналогічно, як втрати людей).
Відповідно табл.4 буде уражено в загальному КЗАГ = 50 корів, з них:
– смертельно – КСМ = 0,35 · КЗАГ = 0,35 · 50 = 18 корів;
– середньо і важко уражені – КСЕР.ВАЖ = 0,4 · КЗАГ = 0,4 · 50 = 20 корів;
– легко уражені – КЛ = 0,24 · КЗАГ = 0,25 · 50 = 12 корів.
5. Оцінюємо матеріальні втрати.
Трупи загиблих тварин підлягають утилізації (18 корів). Важко уражені тварини підлягають вимушеному забою (20 корів), легко уражених потрібно лікувати (12 корів).
Втрати молока виникають внаслідок зменшення поголів’я на 38 голів (смертельно і важко уражених), внаслідок зменшення продуктивності легко уражених корів на 50% протягом місяця.
ВМОЛ = mМ·( КСМ+КСЕР.ВАЖ)+(mМ:12)·0,5·КЛ ;
ВМОЛ = 2500 · 38 + (2500 : 12) · 0,5 · 12 = 96 250 л.
Загальні втрати продукції зручно вказувати у грошовому вираженні.
Втрати молока:
ВГР М ОЛ = ЦМОЛ · ВМОЛ = 1,8 · 96 250 = 173250грн.
6. Визначаємо планову (валову) продукцію МТФ.
Визначаємо загальну планову (валову) продукцію молока за рік у грошовому вигляді:
ВПМОЛ = mМ · К · ЦМОЛ = 2500 · 100 · 1,8 = 450 000грн.
Визначаємо стійкість роботи МТФ СМТФ:
С МТФ = ((ВПМОЛ – ВГР М ОЛ ) : ВПМОЛ) · 100%,
С МТФ = ((450 000 – 173 250) : 450 000) · 100 = 62%.
Висновок: стійкість роботи МТФ в умовах хімічного зараження внаслідок можливої аварії на водопостачальній станції «Дністер» задовільна. Великі втрати людей. Ферма може функціонувати і виробляти продукцію.
Пропозиції щодо підвищення стійкості МТФ:
– впровадити систему спостереження за станом ХНО;
– у с. Петродолинське зробити надійну систему оповіщення;
– провести декілька тренувань дій у НС;
– герметизувати приміщення корівника;
– навчити працівників діяти в умовах надзвичайних ситуацій;
– забезпечити населення, в першу чергу працівників, протигазами ГП-5;
– підвищити рівень захисту води, джерел водопостачання, кормів;
– організувати загони долікарської допомоги;
– створити рятівну об’єктову групу ЦЗ у складі 3 осіб.