3. Методи політичних досліджень

Метод - це спосіб, шлях дослідження або пізнання. У залежності від конкретної мети, виділяють різні методи політичних досліджень.

Методи політичних досліджень:

Крім вказаних у схемі методів, політологи у своїх дослідження використовують такі загальнонаукові методи як: • аналіз; • синтез;• індукція;• дедукція; моделювання,• формалізація; • ідеалізація; • узагальнення тощо.

4. Функції політології та її зв'язок з іншими науками

Функції (від лат. "functio" - виконання, здійснення) будь-якої науки, в тому числі й науки про політику - це вирішення (практична реалізація) характерних для неї завдань і проблем. Політологія виконує чимало функцій, основні з яких вказані у схемі. Політика за своєю природою — діяльнісна, тому всі функції політології, їх якість можна виявити і визначити лише виходячи з характеру політичної діяльності cуб»єктів.

Політологія взаємодіє з великою кількістю наук, предметом дослідження яких є окремі аспекти політичної дійсності.

Співвідношення між політикою та економікою в історичному вимірі можна виразити так:

1) закони економічного розвитку визначають зміст і соціальний вектор політики через економічні інтереси соціальних груп, зміну структури виробництва і споживання, технологічні інновації;

2) політичні інститути залежать від економічного розвитку, особливо у примітивних суспільствах;

3) політика стримує економічний розвиток або коригує його відповідно до соціальних і національних інтересів, особливостей історичної ситуації;

4) політика, враховуючи закони об'єктивного економічного розвитку, забезпечує спокійний перехід від одного економічного укладу до іншого;

5) політика має вирішальний вплив на економіку в перехідних суспільствах, оскільки може стабілізувати або дестабілізувати фінансову систему, стримувати інфляцію або розкручувати інфляційну спіраль, створювати нову економічну модель і тим самим давати поштовх до культурної модернізації або допускати стагнацію при еклектичному існуванні елементів старої і нової систем. Політика та мораль як сукупність цінностей і норм не правового характеру пов'язані між собою. Громадськість оцінює політику і політиків категоріями справедливості, честі. Однак колективна мораль не завжди збігається з універсальними цивілізаційними моральними принципами і тому етична оцінка політичної діяльності може бути спотворена стосовно цивілізаційних моральних стандартів.

5. Поняття "політика". Структура, види і функції політики.

Поняття "політика", її сутнісні характеристики

Що ми розуміємо під політикою? Це розуміння має досить широкий сенс і охоплює всі види діяльності щодо самостійного керівництва. Макс Вебер

Термін "політика " походить від давньогрецького слова"polis" (місто - держава) та його похідних: "politike" (мистецтво управляти державою), "politeia" (конституція), "polites"(громадяни), "politica" (державний діяч). Трактування політики, які є в політичній і науковій літературі, можна згрупувати так:

• політика як процес боротьби за завоювання та утримання влади(Я. Макіавеллі, Ж.Бюрдо, М. Дюверже, Р. Арон та ін.);

• політика як специфічний вид діяльності соціальних суб'єктів, пов'язаний з боротьбою за владу, розподілом цінностей, управлінням державними та суспільними справами (А. Ільїн, А. Мельвіль, Ю. Федоров та ін.).

Структура політики:

Політичний інтерес являє собою внутрішнє, усвідомлене джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей та здійснення конкретних дій для їх досягнення

Політичні відносини,що відбивають стійкий характер взаємозв 'язків суспільних груп між собою та з інститутами влади

Політична організація, що відображає роль інститутів політичної влади як центрів управління і регулювання суспільних процесів

Політична свідомість, яка характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх владно значущих інтересів

Політична діяльність,що виступає різновидом соціальної активності суб єктів, дії якихвідбивають реалізацію ними своїх політичнихстатусів

За сферою впливу виділяють економічну, соціальну та культурну політику. У свою чергу економічна політика поділяєть-ся на промислову, сільськогосподарську, фінансову та ін. Соціальну політику можна диференціювати на політику у сфері охорони здоров'я, соціального забезпечення, побутового обслуговування. Культурна політика включає у себе політику у царині освіти, науки, культури, мистецтва.

Основні функції політики:

функція управління - розробка основних напрямків економічного, соціального та духовного розвитку суспільства;

прогностична функція - визначення перспектив суспільного розвитку, створення різноманітних моделей майбутнього стану політичної системи тощо;

ідеологічна функція полягає у розробці певного суспільного ідеалу, який включає політичні та соціальні цінності;

виховна функція спрямована на соціалізацію індивідів, тобто їх включення у політичне життя;

мобілізаційпо-організаційна функція проявляється у мобілізації матеріальних, духовних,трудових ресурсів для ефективного вирішення суспільних завдань;

функція інтеграції полягає у об'єднанні різноманітних груп суспільства довкола фундаментальних ідей, інтересів, цінностей;

інноваційна функція спрямована на творче осмислення політичної дійсності, способів і методів її зміни. Тобто, політика має своїм завданням створювати нові - прогресивніші форми соціальної організації життя.