Питання №49

Особливості корекційної логопедичної роботи з подолання системних порушень мовлення у розумово відсталих дітей.

Виділяються дві групи олігофренії (Г. Є. Сухарєва, Р. А. Бєлова-Давид): 1) олігофренія з недорозвиненням мовлення; 2) атипова олігофренія, ускладнена мовним розладом.

У дітей з розумовою відсталістю зустрічаються всі форми розладів мовлення, як і у нормальних дітей (дислалія, ринолалия, дисфонія, дизартрія, алалія, дислексія, дисграфія, заїкання, афазія та ін.)

Порушення мови у розумово відсталих дітей носять системний характер. У них виявляються несформованими всі операції мовленнєвої діяльності: має місце слабкість мотивації, зниження потреби в мовному спілкуванні, грубо порушено програмування мовленнєвої діяльності, створення внутрішніх програм мовних дій.

Корекція порушень звуковимови у розумово відсталих дітей є більш тривалим і складнішим процесом, ніж у нормальних дітей. Робота ускладнюється характерними для цих дітей труднощами утворення нових условнорефлекторних зв'язків, що обумовлює сповільненість і тривалість формування нового звуку. Найбільш тривалим є введення звука в мову, тобто етап автоматизації. Іноді досить буває 3-5 занять, щоб поставити звук, але автоматизація його закінчується лише через 1-1,5 року. Основною причиною є особливості вищої нервової діяльності розумово відсталих дітей, відсутність контролю за власною мовою, за правильністю вимови.

Особливо тривалим в допоміжній школі є етап автоматизації звуків мови. На цьому етапі проводиться робота над складними формами звукового аналізу та синтезу, умінням виділяти звук у слові, визначати його місце по відношенню до інших звуків.

У процесі автоматизації звуків рекомендується проводити і розвиток просодичною сторони мовлення: роботу над наголосом у складах, словах, над лексичним наголосом при автоматизації звуку в реченні, над інтонацією при закріпленні звуку у реченні, зв'язного мовлення.

Обов'язковим етапом логопедичної роботи є диференціація звуків, що обумовлено особливостями симптоматики порушень звуковимови у розумово відсталих дітей.

Логопедична робота спрямована на подолання ЗНМ у розумово відсталих дітей:

Формування дії розуміння мови (виконання дії з предметами по словесній інструкції педагога;виконання дітьми дії з іграшками в процесі читання)

Формування значення слів і збагачення на цій основі активного словника

Формування значення нових слів

Формування та розширення словесних понять

Формування узагальнюючого значення слова

Формування диференційованого значення слів, що позначають близькі поняття

Формування багатозначного значення слів(ніс птаха, ніс човна)

Формування значення граматичний категорій, понять і форм, подолання аграматизму, розвиток зв'язного мовлення (переказ короткого тексту з ілюстраціями, переказ довгого тексту з опорою на наочність, коротка розповідь по серії сюжетних картинок)

Корекція порушень звукової системи мови

При корекції порушення звукової системи мовлення у дітей з порушенням інтелекту роботу слід направити, насамперед, на залучення уваги до своєї власної мови і мови оточуючих його людей, особливо до її звуковому оформлення.

50 білет

Афазія - повна або часткова втрата мови, обумовлена локальними ураженнями головного мозку. 

При афазії виявляються системні порушення мовної функції, що охоплюють всі мовні рівні фонології: фонетику, лексику, граматику.

Афазія включає чотири складові:

1. порушення власне мовлення і вербального спілкування;

2. порушення інших психічних процесів;

3. зміна особистості;

4. особистісна реакція на порушення.

Причинами афазії є :

різноманітні органічні враження мовленнєвих систем головного мозку в період, коли мовлення вже сформоване, травми головного мозку, запальні процеси мозку, пухлини мозку, судинні захворювання і порушення мозкового кровообігу (інсульт). При афазії спостерігаються ушкодження в лобних, тім'яних, потиличних і скроневих долях кори лівої півкулі.

Форма афазії, тяжкість дефекту і характер його протікання залежать від: обширності осередку враження і його локалізації; характеру порушення мозкового кровообігу; стану збережених відділів мозку, що виконують компенсаторні функції.

 Різні патологічні процеси, наслідком яких стала афазія, неминуче залишають відбиток на її характері, виникненню і зворотньому розвитку, що необхідно враховувати при аналізі афазичного розладу.

Кожен етіологічний чинник має свої особливості розвитку, і синдром, викликаний тим або іншим чинником, може бути різним в різних стадіях течії основного порушення. Так при афазії, викликаній ростом пухлини, у віддалений період - різні симптоми, нерідко кіркові. Це може привести до порушення інтелектуально-мнестичних процесів та інших змін психіки, невластивих афазії, викликаній локальним ураженням мозку. При судинному захворюванні афазія може бути різною залежно від характеру інсульту (геморагічного або ішемічного), поширеності атеросклеротичного процесу. Афазія, викликана травмою головного мозку, характеризується більшим зв'язком з локальним ураженням мозку. їй часто властивий хороший зворотній розвиток, оскільки травматичні враження зазвичай зустрічаються у молодих людей зі збереженими мозковими судинами і великими компенсаторними можливостями.

Значно рідше зустрічаються дитячі афазії. Схожість дитячої афазії з афазіями у дорослих в тому, що : і в першому, і в другому випадку має місце розпад мови, що вже сформувалася; у якійсь мірі схожі причини порушення (травми, запальні процеси, пухлини мозку), лише за винятком порушення мозкового кровообігу (інсульт), що зустрічається в дитячому віці вкрай рідко; при дитячій афазії і афазії у дорослих ранній розвиток протікав нормально; афазії у дітей шкільного віку проявляються тими ж клінічними картинами, що і у дорослих. Відмінність дитячої афазії від афазії у дорослих в наступному: навіть найважчі афазичні синдроми у дітей швидко піддаються зворотному розвитку; у дошкільників не може бути того різноманіття афазій, що у дорослих, оскільки мова не досягла належного рівня.