
- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •3. Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4. Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти)
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленневих порушень
- •6. Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •8. Попередження мовленнєвих розладів у дітей дошкільного та шкільного віку
- •9.Зв'язок логопедії з іншими науками
- •11. Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12 Билет
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови.
- •Питання №15 Вади вимови свистячих і шиплячих звуків та методи їх усунення.
- •6. Носовий сигматизм.
- •17. Вади вимови звуків р, р’ та методи їх подолання.
- •18. Ринолалія як самостійна мовленнєва вада(визначення, класифікація, етіологія).
- •19. Класифікація ринолалій, та їх характеристика.
- •20. Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •21. Закрита форма ринолалії та методи її подолання.
- •22. Особливості мовленнєвого розвитку дітей із відкритою органічною ринолалією
- •23. Первинні та вторинні вади в структурі дефекту при ринолалії.
- •26.Дизартрія та анартрія
- •27. Дизартрія та анартрія (визначення, причини, механізми, форми).
- •2. Псевдобульбарна дизартрія.
- •3. Екстрапірамідна.
- •4. Коркова дизартрія.
- •28. Класифікація форм дизартрії. Історія розвитку вчення про дизартрію.
- •2.1 Бульбарная дизартрія
- •2.2 Коркова дизартрія
- •2.3 Псевдобульбарная дизартрія
- •2.4 Стерта форма дизартрії
- •2.5. Екстрапірамідна або підкоркова дизартрія
- •29 Билет
- •30 Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії
- •31. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •32 Загальна характеристика бульбарної дизартії
- •33 Білет Мовленнєва і немовленнєва симптоматика дизартрії.
- •34. Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •35. Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •38. Рівні мовленнєвого недорозвинення(за класифікацією р.Є.Левіної)
- •39. Характеристика знм і рівня
- •40. Характеристика знм іі рівня.
- •42. Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізм, симптоматика) (по Волковій)
- •43.Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Загальна характеристика експресивної алалії (визначення, симптоматика, причини, механізми).
- •45.Обстеження дітей з алалією
- •46 Билет
- •48. Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відталих дітей
- •Питання №49
- •51.Класифікація афазії. Загальна характеристика форм афазії.
- •52. Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •Корекція при еферентній моторній афазії
- •54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •55. Заїкання (визначення, причини, симптоматика)
- •56. Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •57. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невротичною формою заїкання.
- •59. Обстеження дитини із заїканням ( по Волковій)
- •60. Класифікація вад голосу
- •61. Характеристика порушень голосу .
- •62. Класифікація вад голосу.
- •63 Билет
- •64. Загальна характеристикуа дисграфїї(визначення,причини, класифікація)
45.Обстеження дітей з алалією
При обстеженні береться до уваги ряд факторів, які допомагають розмежувати дітей з алалією від дітей, страждаючих іншими мовними порушеннями. При зборі анамнестичних відомостей звертає на себе увагу відсутність або різке обмеження белькотіння. Батьки відзначають мовчазність, характеризують дітей як розуміють, але не бажають говорити. Відсутність можливості спілкування батьки в ряді випадків помилково розцінюють як прояв упертості і ліні. Замість вимови розвиваються міміка і жестикуляція, якими діти користуються вибірково в емоційно забарвлених ситуаціях спілкування.
Перші слова з'являються пізно, фразова мова в більшості випадків починає формуватися тільки після 5-6 років. Батьки підкреслюють, що, крім відставання в мові, діти в іншому розвиваються нормально.
Обстеження зазвичай не закінчується разовою зустріччю з дитиною, особливо, якщо вона маленька , а продовжується паралельно з початою логопедичної роботою. Встановлюється, як дитина вступає в контакт, чи є у нього негативні реакції загального і мовного характеру, в чому вони проявляються і як долаються. Звертається увага на ставлення дитини до ходу і матеріалу занять, його реакції на зміни ситуації. Відзначається наявність або відсутність критичності до свого стану, можливості немовленнєвого і мовного спілкування, наявність у дитини прагнення до спілкування і бажання виправити свою вимову.
Виявляються інтереси до іграшок, ігор, книг, у школяра - навчальні інтереси; враховується активність і працездатність дитини при обстеженні; уточнюється характер ігрової та навчальної діяльності (чи може розгорнути гру, включитися в наслідування ігровим діям, продовжити їх, чи здатний виконати завдання, в якою мірою навчаємо і т. д.). Встановлюється запас відомостей, уявлень про величину, форму, місце розташування предметів і т. д.Для вивчення стану словника, граматичного ладу і фонетико-фонематичний сторони мови використовується загальноприйнята в логопедії схема обстеження та спеціально підготовлені посібники, застосовуються мовні вправи, завдання на словотвір і словозміна. Ведеться тривалий динамічне спостереження за дітьми в процесі виконання ними різних видів діяльності.
Уточнюється стан слуху і розуміння, це важливо для відмежування дітей із сенсорною алалією від слабочуючих і глухих, а також від дітей з переважним порушенням сприйняття, а не власної мови. Уточнюються особливості Гнозис, праксису. Звертається увага на чіткість латераліти (латералізація - переважання лівого або правого в парних органах), стан дрібної моторики і загальнорухомої сфери. Виявляється ступінь володіння практичними навичками: самообслуговування, побутові дії, предметно-практична діяльність.Спеціальними вправами в ігровій формі досліджується артикуляційна моторика - можливість виконання певних рухів, утримання артикуляційних поз, виконання послідовних дій з перемиканням, здатність дитини наслідувати артикуляційним рухам і можливість відбитого промовляння слів і сполучень.
Вкрай утруднено обстеження дітей, які не говорять, висновок про стан мови може бути зроблено тільки в ході динамічного спостереження за ними. Диференціальна діагностика дозволяє розмежувати алалія з тимчасовою затримкою мовного розвитку, дизартричних порушеннями, з порушеннями слуху та розумовою відсталістю.