
- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •3. Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4. Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти)
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленневих порушень
- •6. Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •8. Попередження мовленнєвих розладів у дітей дошкільного та шкільного віку
- •9.Зв'язок логопедії з іншими науками
- •11. Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12 Билет
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови.
- •Питання №15 Вади вимови свистячих і шиплячих звуків та методи їх усунення.
- •6. Носовий сигматизм.
- •17. Вади вимови звуків р, р’ та методи їх подолання.
- •18. Ринолалія як самостійна мовленнєва вада(визначення, класифікація, етіологія).
- •19. Класифікація ринолалій, та їх характеристика.
- •20. Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •21. Закрита форма ринолалії та методи її подолання.
- •22. Особливості мовленнєвого розвитку дітей із відкритою органічною ринолалією
- •23. Первинні та вторинні вади в структурі дефекту при ринолалії.
- •26.Дизартрія та анартрія
- •27. Дизартрія та анартрія (визначення, причини, механізми, форми).
- •2. Псевдобульбарна дизартрія.
- •3. Екстрапірамідна.
- •4. Коркова дизартрія.
- •28. Класифікація форм дизартрії. Історія розвитку вчення про дизартрію.
- •2.1 Бульбарная дизартрія
- •2.2 Коркова дизартрія
- •2.3 Псевдобульбарная дизартрія
- •2.4 Стерта форма дизартрії
- •2.5. Екстрапірамідна або підкоркова дизартрія
- •29 Билет
- •30 Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії
- •31. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •32 Загальна характеристика бульбарної дизартії
- •33 Білет Мовленнєва і немовленнєва симптоматика дизартрії.
- •34. Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •35. Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •38. Рівні мовленнєвого недорозвинення(за класифікацією р.Є.Левіної)
- •39. Характеристика знм і рівня
- •40. Характеристика знм іі рівня.
- •42. Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізм, симптоматика) (по Волковій)
- •43.Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Загальна характеристика експресивної алалії (визначення, симптоматика, причини, механізми).
- •45.Обстеження дітей з алалією
- •46 Билет
- •48. Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відталих дітей
- •Питання №49
- •51.Класифікація афазії. Загальна характеристика форм афазії.
- •52. Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •Корекція при еферентній моторній афазії
- •54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •55. Заїкання (визначення, причини, симптоматика)
- •56. Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •57. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невротичною формою заїкання.
- •59. Обстеження дитини із заїканням ( по Волковій)
- •60. Класифікація вад голосу
- •61. Характеристика порушень голосу .
- •62. Класифікація вад голосу.
- •63 Билет
- •64. Загальна характеристикуа дисграфїї(визначення,причини, класифікація)
38. Рівні мовленнєвого недорозвинення(за класифікацією р.Є.Левіної)
ЗНМ – різні складні мовні розлади, при яких у дітей порушується формування всіх компонентів мовної системи, котрі відносяться до звукової та смислової сторони, при нормальному слусі та інтелекті.
В залежності від ступеня вираженості дефекту Р.Є.Лєвіна виділяє 3 рівні мовленнєвого недорозвитку:
Відсутність загальновживаного мовлення.
Характеризується повною або частковою відсутністю словесних засобів спілкування у віці, коли в інших дітей мовлення сформоване. Діти мають дуже обмежений активний словник, який складається зі звуконаслідувань, звукових комплексів, що не зрозумілі оточуючим. Діти можуть користуватися окремими загальновживаними словами, але як правило ці слова мають спотворену звукову структуру і звукове оформлення. Діти не користуються морфологічними елементами для вираження граматичних значень. Домінують кореневі слова, в них майже повністю відсутнє граматичне значення слів (однина, множина). Практично не володіють фразою. Пасивний словник значно ширший за активний.Звукова сторона мовлення не сформована, неможливо стан звуковимови. Не можуть оволодіти звуковим аналізом слів.
2)Зародки загальновживаного мовлення.
Характеризується більш високою мовною активністю дітей. Зявляється фразове мовлення, але воно спотворене у фонематичному та граматичному відношенні. Активний словник поширюється за рахунок іменників, дієслів, деяких прийменників, прислівників. Але він вкрай обмежений. Поліпшується розуміння мовлення, поширюється пасивний словник, виникає розуміння простих граматичних форм. Вимова значної кількості звуків порушена. Спостерігається грубе порушення складової будови слів, звуконаслідування слів. Зв’язне мовлення у зародковому стані. Яскраво виражені експресивні аграматизми. Діти не підготовлені до оволодіння звуковим аналізом та синтезом.
3)Розгорнуте мовлення із значним лексичним і фонематичним розвитком.
3 рівень характеризується наявністю розгорнутого фразового мовлення із значним лексико-граматичним і фонетико-фонематичним недорозвитком.
39. Характеристика знм і рівня
Під поняттям загальне недорозвинення мовлення в сучасній логопедії розуміють різні складні мовленнєві розлади, при яких у дітей з нормальним слухом та інтелектом спостерігаються відхилення у формуванні мовленнєвої діяльності, порушене засвоєння всіх компонентів мовленнєвої системи, що відноситься до звукової і смислової сторони мовлення
ЗНМ досліджували: Р. Левіна, В. Воробйова, О. Мастюкова, Є. Соботович, В. Тищенко (каф. логопедії), Н. Траунготт, Т. Філічева, Г. Чіркіна та багото інших дослідників.
ЗНМ І рівня характерні такі ознаки:
активний словник перебуває у зародковому стані. Він складається із ; звуконаслідувань («ді» - дідусь, «бібі» - машина поїхала), слів-белькотінь («тато туту» – тато поїхав) і тільки невеликої кількості загальновживаних слів. Значення слів нестійкі і недиференційовані;
пасивний словник більш ширший за активний словник, але розуміння мовлення поза ситуацією повністю відсутнє (майже повністю відсутнє розуміння значень граматичної зміни слів (розрізнення форм однини і множини іменника, дієслова минулого часу, форми чоловічого та жіночого роду тощо);
здібність сприймати звукову і складову складову структуру слова ще не сформована.