
- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •3. Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4. Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти)
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленневих порушень
- •6. Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •8. Попередження мовленнєвих розладів у дітей дошкільного та шкільного віку
- •9.Зв'язок логопедії з іншими науками
- •11. Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12 Билет
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови.
- •Питання №15 Вади вимови свистячих і шиплячих звуків та методи їх усунення.
- •6. Носовий сигматизм.
- •17. Вади вимови звуків р, р’ та методи їх подолання.
- •18. Ринолалія як самостійна мовленнєва вада(визначення, класифікація, етіологія).
- •19. Класифікація ринолалій, та їх характеристика.
- •20. Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •21. Закрита форма ринолалії та методи її подолання.
- •22. Особливості мовленнєвого розвитку дітей із відкритою органічною ринолалією
- •23. Первинні та вторинні вади в структурі дефекту при ринолалії.
- •26.Дизартрія та анартрія
- •27. Дизартрія та анартрія (визначення, причини, механізми, форми).
- •2. Псевдобульбарна дизартрія.
- •3. Екстрапірамідна.
- •4. Коркова дизартрія.
- •28. Класифікація форм дизартрії. Історія розвитку вчення про дизартрію.
- •2.1 Бульбарная дизартрія
- •2.2 Коркова дизартрія
- •2.3 Псевдобульбарная дизартрія
- •2.4 Стерта форма дизартрії
- •2.5. Екстрапірамідна або підкоркова дизартрія
- •29 Билет
- •30 Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії
- •31. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •32 Загальна характеристика бульбарної дизартії
- •33 Білет Мовленнєва і немовленнєва симптоматика дизартрії.
- •34. Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •35. Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •38. Рівні мовленнєвого недорозвинення(за класифікацією р.Є.Левіної)
- •39. Характеристика знм і рівня
- •40. Характеристика знм іі рівня.
- •42. Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізм, симптоматика) (по Волковій)
- •43.Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Загальна характеристика експресивної алалії (визначення, симптоматика, причини, механізми).
- •45.Обстеження дітей з алалією
- •46 Билет
- •48. Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відталих дітей
- •Питання №49
- •51.Класифікація афазії. Загальна характеристика форм афазії.
- •52. Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •Корекція при еферентній моторній афазії
- •54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •55. Заїкання (визначення, причини, симптоматика)
- •56. Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •57. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невротичною формою заїкання.
- •59. Обстеження дитини із заїканням ( по Волковій)
- •60. Класифікація вад голосу
- •61. Характеристика порушень голосу .
- •62. Класифікація вад голосу.
- •63 Билет
- •64. Загальна характеристикуа дисграфїї(визначення,причини, класифікація)
34. Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
Дизартрія – порушення вимови, яке обумовлене недостатньою іневрацією мовленнєвого апарату. Є наслідком органічного ураження ЦНС, під час якого спостерігається розлад рухового механізму мовлення.
Обстеження має подвійну мету:
- відмежування наявні у дитини розлади від інших порушень мовлення недезартричного характеру;
- допомогти логопеду достеменно описати ту чи іншу форму дизартрії, з якою він має справи; допомогти виділити ланки патологічної картини, які зумовлюють низки вторинних порушень і системних порушень.
Логопедичне обстеження проводиться за 4-ма основними блоками.
1 – вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку в ранньому віці.
2 – обстеження психічного розвитку і інтелекту з метою з’ясування первинності чи вторинності мовленнєвих порушень.
3 – обстеження не мовленнєвих функцій дитини.
4 – обстеження мовленнєвих функцій дитини.
Перший блок передбачає виявлення неврологічних і психопатологічних синдромів у ранньому анамнезі пренатальної енцифалопатії – мінімальної мозкової дисфункції, затримки моторного розвитку, аутизму, а також хронічних сомантичних захворювань: серцево-судинної системи,, верхніх дихальних шляхів, алергії та інше.
Другий блок проводиться з метою первинності чи вторинності мовленнєвих порушень; психічні обстеження проводяться у вигляді навчального експерименту, що не вимагає активного мовлення дитини. У процесі виконання завдань наочного дієвого характеру оцінюється відношення дитини до запропонованої діяльності, способу творення, характеру помилок сприйнятливість до допомоги, особи інтелектуальної діяльності у вигляді підвищеної виснажуваності нерівної працездатності порушень пам’яті, уваги, цілеспрямованості. Пропонуються завдання на дослідження слухового і зорового сприйняття, уваги, пам’яті, просторового, конструктивного і динамічного праксису. Ці спостереження допомагають знайти шляхи індивідуального підходу до дітей, вибрати форм логопедичної допомоги, сформувати підгрупи для занять. Спостереження за розвитком психічних функцій дитини допомагає виділити основний дефект і вторинні порушення. Третій блок: дослідження сприймання. Слухова увага і сприймання дослідження праксису: просторовий, конструктивний, динамічний. Дослідження моторики (дрібної і загальної)
Основну увагу логопед приділяє виявленню стану рухової і мовленнєворухової сфери.
Вивчення стану рухової сфери : біг, ходіння, стрибки, кидання предмета, витягування ніг та рук. Виявлена неправильна структура свідчить про враженість шийно-тонічних рефлексів. Особливу увагу слід приділити таких локомоторно-статичних функцій, як пряме стояння, пересування, можливість вільного ходіння, стан рухливості кисті і пальців рук – їх порушення утруднюють навчальну діяльність.
Будова і рухливість артикуляційного апарату, а саме мімічні рухи, губи, зуби, язик. Для визначення його точності, обсягу, тонусу, темпу рухів, млявість тремору, прикус, тверде і м’яке піднебіння. Стан дихальної та голосової сторони мовлення: дихання, мовленнєвиї видих, голос, темп і ритм мовлення.
Четвертий блок: обстеження мовленнєвої функції. Стан звукової сторони мовлення. Вимова звуків на початку, в середині, в кінці. Відображена або самостійна. Відтворення свукоскладової структури слова. Фонематичне сприймання. Мовленнєвий аналіз і синтез. Стан лексики і граматичної будови мовлення. Імпресивне мовлення (знання іменників та дієслів. Розуміння і використання прийменників. Визначення роду прикметників та іменників. Чоловічий та жіночий рід дієслів. Однина та множина дієслів та іменників. Розуміння відмінкових закінчень іменників. Розуміння оповідання.) Експресивне мовлення. Конкретні іменники та узагальнюючі слова. Називання і показ частин предметів (частини тіла, множини…) З 3-ьох років – хто який голос подає, з 5-ти – хто як рухається. Антоніми (великий, довгий, широкий), знання назв геометричних фігур та утворення з ними прикметників. Прикметники – вміти підбирати закінчення речень, обсяг словника. Словозмінювання, словотворення, стан зв’язного мовлення дитини (за малюнком, серія малюнків, переказ.)