Структура політико правового знання

Конкретно-історичний аспект - вказує які саме історично визначені і конкретні погляди на суспільство, державу, право, політику і т.д. розвинуті і обґрунтовані у даному вченні, як ці погляди співвідносилися з вимогами певних соціальних груп, станів та класів, які інтереси та тенденції розвитку вони відображали, яку позицію займав автор вчення в контексті своєї епохи .

Теоретичний аспект – відображає філософські, загально методологічні, гносеологічні моменти вчення, показує, як і яким чином обґрунтовувалися конкретні політико-правові погляди, в які теоретичні концепції вони оформлювались, які вихідні принципи покладені в їх основу, які форми, моделі і конструкції думки відображені в доктрині і являються провідними і визначальними для даного мислителя чи вперше вводяться ним в теоретичний оббіг.

2. Функції та методологія Історії політичної та правової думки в Україні.

Як навчальна дисципліна Історія думки виконує низку важливих функцій. У функціях розкривається сутність, зміст, призначення цієї науки. Вони визначаються особливостями її предмета, місцем і роллю в системі юридичної науки.

Провідне місце серед них займає пізнавальна функція – пізнання та пояснення закономірностей розвитку державно-правової думки, раціонального осмислення питань, які стосуються природи держави та права, їхнього походження й способів існування, узагальнення, систематизації та аналізу державно-правових інституцій і категорій.

Важливу значення має евристична функція (від грец. – відшукую, відкриваю). Вона виявляється в ґрунтовному пізнанні закономірностей виникнення і розвитку людських знань про державу і право, законодавство, процесу формування в політико-правовій думці понятійного матеріалу, категорій і визначень. А це дає змогу відкрити нові закономірності, властиві державно-правовим явищам в нових умовах розвитку суспільства.

Історія вчень про державу і право виконує також методологічну функцію. Тобто вона є своєрідним підгрунттям для формування ідей і висновків, які мають значення для юриспруденції в цілому.

Не менш важливою є прогностична функція (передбачення). Досконалі знання світової теоретичної думки минулого про сутність держави і права як суспільних явищ у поєднанні зі знаннями теорії держави і права, а також історії виникнення та розвитку державно-правових інститутів дають можливість науково передбачити, прогнозувати, здійснювати пошук шляхів удосконалення правової системи, найефективніших механізмів юридичного забезпечення економічних, соціальних і політичних реформ.

Також історія вчень про державу і право виконує ідеологічну функцію. Вона є базою формування системи вихідних ідей, понять і поглядів, орієнтованих на загальнолюдські гуманістичні цінності, відповідно до яких відбувається становлення життєвої позиції майбутніх юристів.

Світоглядна – впливає на формування правосвідомості, правової та політичної культури.

Історія думки виконує також виховну функцію. Усвідомлення теоретичного спадку минулого щодо розуміння сутності та призначення держави і права є підгрунттям формування індивідуальної і суспільної правової свідомості і правової культури як умови формування громадянського суспільства і правової соціальної держави.

Історія думки виконує також і навчально-прикладну функцію. Як навчальна дисципліна вона оптимально пристосована до цілей та умов навчального процесу в юридичному вузі. Її застосування в навчальному процесі сприяє оволодінню юридичними знаннями та підвищенню професійного рівня майбутніх юристів.

Виконуючи комунікативну функцію історія думки сприяє якісному розвитку юридичних знань. Зокрема, разом з іншими юридичними науками історико-теоретичного циклу вона вирішує проблему забезпечення фактичним, науково обґрунтованим матеріалом Загальної теорії держави і права, яка виконує методологічну функцію в системі юридичної науки.