16. Суб'єкти соціального партнерства

Соціальне партнерство-це система взаємозв’язків між найманим працівником,колективами профспілки з одного боку,роботодавцями та їх об’єднаннями, з 2 та державою та її обєднаннями, з 3 соціальне партнерство є результатом і чинником громадянського суспільства, їх представниками та спільно створеними органами з регул. СТВ, які полягають у взаємних консультаціях,переговорах і примирних процедурах на взаємоузг. принципах з метою дотримання прав,інтересів працівників,роботодавців і держави.

До елементів СП відносяться:

1.сукуп пост і тимчас багатосторон органів,що форм представниками найм праці та роботодавців,а також викон.влади.

2.сукуп різних спільних документів.

3.відповідна культура,традиціі,форми взаємодії,співвідн вказ органів,послідовн.розробки і викон док.

Існує чотири групи суб’єктів соціального партнерства:

• первинні носії прав та інтересів (наймані працівники, роботодавці, держава);

• представницькі організації та їх органи (об’єднання роботодавців, об’єднання найманих працівників, органи влади і управління);

• органи соціального діалогу (Національна рада соціального партнерства, органи в галузях, регіонах, на підприємствах);

• органи, які усувають наслідки можливих конфліктів, попереджають загострення соціально-трудових відносин (примирювальні, посередницькі структури, незалежні експерти, арбітри та інші інформаційні, консультативні формування).

З розвитком ринкових структур держава в основному виконує функції координатора й організатора регулювання трудових відносин, контролера, посередника, але може виступати в системі соціального партнерства і як власник майна, і як роботодавець (у тих випадках, коли мова йде про державні підприємства).

Одна з найважливіших функцій держави - розробка правових основ і механізму удосконалення організаційних форм соціального партнерства, правил і механізму взаємодії сторін, встановлення обґрунтованих розмірів і порядку визначення мінімальних соціально-трудових стандартів (мінімальної заробітної плати, соціальних пільг і гарантій і ін.), що стимулюють переговори між сторонами.

17. Механізм реалізації соціального партнерства в Україні.

Особливості сп в україні

1. глибока і гостра соц.-екон криза вразила не лише економіку, а й соц. І політ інститути одночасно

2. ринк відносини і ринк інститути лише формуються в нашій країні, а соц. Орієнтована економіка є скоріше декларацією, ніж фактором

3. в укр. Сформулювалася вкрай поляризована соц. Структура і відбувається недопустиме для цивілізованої країни майнове розташування населення

4. поширюється корупція переважно корпоративних інтересів і настроїв, зрощення підприємства з апаратними структурами

5. в країні виник своєрідний клас псевдо власників, які володіють невеликими пакетами акцій

6. в укр. Запізнюється законодавче забезпечення системи партнерських відносин, а також складається практика ігнорування чинних законів суб’єктами сп

7. не сформованість в укр. Суб’єктів сп і їх представників

8. держава не захищає працівника і проявляє це у наднизьких рівнях оплати праці

9. втратили довіру у громадян профспілки і їхні лідери. Федерація профспілок Укр немає реальної соц. Підтримки, а нові – слабкі і роз’єднані

10. не сприяє соц. Партнерству значна частка тіньової економіки

11. розмивання ціннісно-нормативної системи суспільства обумовлена масовим порушенням законів і соц. Норм.