- •1.Еволюція поглядів на категорію “праця”
- •4. Методи дослідження
- •5. Населення і трудові ресурси, сутність зміст
- •6. Формування структури трудових ресурсів
- •7. Трудовий потенціал
- •8. Тенденції і основні напрямки розвитку трудового потенціалу в україні
- •9. Характеристика системи соціально трудових відносин
- •10. Типи та принципи соціально-трудових відносин
- •11. Регулювання соціально-трудових відносин
- •12. Соціальний захист як елемент соціально-трудових відносин
- •13. Тенденції та основні напрямки розвитку соціально-трудових відносин
- •14. Етапи становлення соціального партнерства
- •15. Сутність соціального партнерства
- •16. Суб'єкти соціального партнерства
- •17. Механізм реалізації соціального партнерства в Україні.
- •18.Міжнародний досвід соціального партнерства
- •19. Поняття ринку праці, його елементи
- •20. Індивідуальна робоча сила. Сукупний та індивідуальний попит на робочу силу.
- •21. Конюнктура ринку. Зовеышні і внутрішні види ринку
- •22. Сегментація та гнучкість ринку праці
- •23. Роль державної служби зайнятості у регулюванні ринку праці. Основні конвенції моп
- •24. Соціально економічна суть і види зайнятості
- •25. Основні принципи та рівень зайнятості
- •26. Фактори і функції мобільності робочої сили.
- •27. Сутність міграції. Аналіз міграції робочої сили.
- •28. Поняття, зміст і завдання організації праці.
- •29. Організація робочих місць.
- •30. Трудовий процес і його раціоналізація.
- •31. Умови праці й фактори їх формування
- •32. Суть і значення нормування праці.
- •33. Методи нормування трудових процесів.
- •34. Сутність продуктивності та ефективності праці
- •35. Показники вимірювання продуктивності праці, вимоги до них.
- •41.Поняття і показники рівня життя
- •43.Поняття прожиткового мінімуму
- •45.Форми і системи оплати праці
- •50. Основні показники діяльності підприємства в сфері праці та особливості їх аналізу.
- •51. Звітність та аудит у сфері праці.
- •52. Наукова організація праці в контрольно-аудиторському процесі.
- •53. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база.
- •54. Соціологічні дослідження у трудовій сфері.
- •55. Методи добору інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.
- •56. Створення Міжнародної організації праці (моп).
- •57. Структура моп.
- •58. Методи роботи моп.
- •59. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин.
- •60. Зарубіжний досвід регулювання соціально-трудових відносин у сфері зайнятості.
13. Тенденції та основні напрямки розвитку соціально-трудових відносин
Розвиток соціально-трудових відносин у суспільстві проходить під впливом певних чинників, значимість яких визначається історичним, економічним, соціокультурним і політичним змістом.
До основних напрямків розвитку слід віднести наступні [6]:
- особливості соціальної політики;
- глобалізацію економіки;
- розвиток суспільної праці та виробництва;
- життєвий цикл розвитку підприємства (організації).
1) Соціальна політика – це важлива складова внутрішньої політики держави, яка втілюється через соціальні програми і реалізує відносини в суспільстві в інтересах і через інтереси основних соціальних груп населення.
Визначальною у соціальній політиці є діяльність держави, яка спрямована на розвиток, регулювання і стабілізацію соціальних відносин у суспільстві. Завданням соціальної політики є діяльність державних та громадських інститутів, соціальних груп та окремих осіб (суб’єктів соціальної політики), яка спрямована на реалізацію соціальних потреб людини на основі принципу соціальної справедливості при дотриманні її громадянських прав та свобод.
2) Глобалізація економіки. – це процес формування системи міжнародного поділу праці, світової інфраструктури, світової валютної системи, міжнародної міграції робочої сили, швидкий зріст світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, стрімких технологічних змін.
3) Розвиток суспільної праці та виробництва.
У процесі формування соціально-трудових відносин на підприємствах будь-якого типу й організаційної форми проявляється певна єдність, оскільки соціально-трудові відносини завжди залежать від:
1) основних характеристик соціально-трудових відносин;
2) стратегії розвитку організації;
3) системи робочих місць на підприємстві;
4) кадрової політики організації;
5) трудової поведінки.
4) Життєвий цикл розвитку підприємства.
Важливим чинником формування соціально-трудових відносин є цілі, до досягнення яких прагнуть люди і підприємства на різних етапах їх діяльності.
На першій стадії соціально-трудові відносини пов’язані переважно з проблемами професійного навчання. На другій – основними є відносини найму та звільнення, соціально-професійного розвитку. На третій провідну роль у соціально-трудових відносинах відіграють умови праці та її оплата. На четвертій стадії життєвого циклу людини є проблема пенсійного забезпечення.
Данні стадії СТВ опосередковано впливають на стадії життєвого циклу розвитку підприємства (організації). Якщо на стадії зародження підприємства соціально-трудові відносини носять неформальний характер, то з розвитком організації ці відносини формалізуються, в них формується більша кількість окремих елементів, виробляється система соціально-трудових відносин, яка поступово перетворюється у визначену організаційну культуру. При цьому соціально-трудові відносини є об’єктом довгострокового планування, міждисциплінарного співробітництва, елементом стратегії організації, а головним завданням є розвиток людських ресурсів.