9. Характеристика системи соціально трудових відносин

СТВ це ключовий елемент б-я економічної си-ми , від їх характеру досконалості залежить якість трудового життя, соціальної злагоди в суспільстві, продуктивість праці, соціально-економічний прогрес.

За рівнем розвитку ств судять про міру соціалізації відносин між працею і капіталом, про рівень демократизації суспільства і про рівень соц. орієнтованості екон системи.

Категорія ств , на відміну від категорії виробничі і трудові відносини, відображає нову соц. Реальність і іншу ідеологію, а саме- ідеологію соц. Злагоди і сусп. Розвитку на основі високої ефективності виробництва.

СТВ – це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями ( суб’єктами і органами, що їх представляють) за участі держави, які пов’язані з наймом працівників, використанням та оплатою їх праці, відтворенням робочої сили і спрямованості на забезпечення соц. Злагоди високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи працівників.

Ці відносини охоплюють таке коло питань:

• Соц. Екон аспекти майнових відносин

• Система організаційно-економічних і правових інститутів

• Укладання колективних і індивідуальних договорів

• Велення переговорів

• Визначення умов праці, розмірів її оплати

• Вирішення труд конфліктів

• Участь працівників в управліні виробництва

СТВ мають об’єктивний характер, оскільки не залежать від волі і бажання окремої людини.

Суб’єктивність їх виявляється в тому, що вони відображають суб’’ктивно-визначені наміри і дії учасників цих відносин.

СТВ пройшли в розвитку 4 стадії:

1. Рання капіталістична ( повна незалежність працівника від своєвілля роботодавця)

2. Конфронтаційна ( період страйкового руху)

3. Стадія змагального співробітництва ( період усвідомлення паритету сторін)

4. Стадія соц. Партнерства ( стадія оптимального балансу в реалізації інтересів сторін)

Головними гарантіями трудових відносин є профспілкові свободи і колективні переговори. На стан ств впливають:

• Структурні зміни

• Соц. Політика уряду

• Нтп

• Професійно-кваліфікаційні зміни в робочій силі

• Темпи екон розвитку

• Інфляція

• Гнучкість ринку праці

• Активність колективних переговорів

СТВ як система виявляються у 2 формах:

1) фактичні ств ( функціонують на об’єктивному і суб’єктивному рівнях)

) ств як правовідносини, які формуються на інституціональному, законодавчому або нормотворчому рівнях.

10. Типи та принципи соціально-трудових відносин

СТВ, залежно від їх характеру, класифікують за такими типами:

1. Соціального партнерства, Цей принцип розглядається в 2 аспектах:

• У широкому, як сусп. Договір між класами і соц. Групами щодо забезпечення умов співіснування на основі узгодження інтересів

• У вузькому аспекті, як спосіб узгодження інтересів соц. Груп у сфері застосування праці, на основі постійного соц. Діалогу, ведення переговорів, досягнення домовленостей і укладання договорів, угод

2. Патерналізм ( суцільна, жорстка регламентація змісту ств, що диктує одна із сторін):

• Державний

• Патерналізм на підприємстві

3. Солідарність ( передбачає згуртованість, спільну відповідальність сторін і суб’єктів відносинЮ які ґрунтуються на одностайності інтересів і особистій відповідальності

4. Субсидіарність ( передбачає самовідповідальність людини за реалізацію її соціально- трудових інтересів і відсутність намагання перенести відповідальність за своє соц. Буття на суспільство. Суспільство покладається на самовідповідальність і самореалізацію людей)

5. Конфлікт – це граничне загострення суперечностей у відносинах між працею і капіталом, яке виникає в результаті різкої розбіжності інтересів через порушення прав і можливостей суб’єків цих відносин. Найбільш конфліктними сторонами в ств є звільнення та переведення, оцінка та оплата праці, умови зайнятості і трудова кар’єра.

6. Дискримінація ( є результатом необґрунтованого вільного обмеження, утискання прав тих, чи інших суб’єктів. Дискримінація є результатом недосконалої конкуренції на ринку праці.