32. Суть і значення нормування праці.

Нормування праці – визначення трудових витрат, певної кількості і якості необхідної для виробництва або будь-якого перетворення продукту або послуги.

У ринковій економіці нормування праці розуміється, як визначення обсягу робіт певної якості, які працівник має виконати за ціну своєї робочої сили відповідно до його класифікації.

Головне завдання нормування праці – встановлення необхідних витрат живої праці (витрати робочого часу), уречевленої праці (обладнання, технічний процес, предмет праці) за умов виконання роботи (організація робочого місця, розділення і кооперація умови праці). Нормування праці здійснюється: 1) для підвищення продуктивності праці; 2) для визначення потрібної чисельності професійного та кваліфікаційного складу працюючих; 3) для організації оперативного планування; 4) для організації оплати праці; 5) для удосконалення організації праці.

Зміст нормування праці на підприємстві: 1. вивчення організації виробничих процесів організації праці та витрат робочого часу з метою впровадження раціональної організації праці; 2. визначення необхідних витрат робочого часу на виконання заданої роботи чи кількості продукції, що мала бути виготовлена в одиницю часу; 3. створення умов щодо організації зарплати у відповідності з принципами розподілу зарплати за кількістю і якістю; 4. вивчення передових методів праці та створення умов для їх поширення. Під час нормування праці варто дотримуватись таких рекомендацій: 1) норми праці повинні встановлюватись на основі наукових даних і враховувати прогрес техніки; 2) ефективність праці (максимізація результату при мінімізації затрат) ефективність праці неповинна досягатися за рахунок перевищення норм інтенсивності праці та при погіршенні її умов; 3) до розробки норм праці необхідно залучати працівників з метою використання їх досвіду та творчої ініціативи.

Види норм праці: 1. норма часу

2. норма виробітку

3. норма обслуговування

4. норма чисельності. 5. норма керованості Нк- оптимальна кількість працівників чи структурних підрозділів що доцільно підпорядкувати одному певному керівникові; 6. нормоване завдання Нз - розрахунковий обсяг роботи, який повинен виконати працівник за певний робочий період. В основі нормування лежить аналіз структури робочого часу.

33. Методи нормування трудових процесів.

Основні методи вивчення витрат робочого часу: 1. хронометрія – застосовується для аналізу прийомів працівників і визначення витра часу на виконання тих елементів операцій що повторюються; 2) фотографія робочого часу – проводиться для встановлення структури витрат часу; 3) фотохронометраж – застосовується для аналізу структури витрат робочого часу і для одночасного визначення витрат часу на окремі операції.

Методи нормування праці: 1) аналітичний – вивчення і аналіз методів і прийомів нормованої роботи, організації і умов праці на робочому місці, рівня механізації і ефективного використання обладнання з метою виявлення резервів скорочення витрат праці і підвищення її продуктивності. Розрізняють аналітично-дослідницький метод – витрати часу на операцію визначаються на основі їх вимірювання шляхом спостереження безпосередньо на робочих місцях та аналітично-розрахунковий метод – витрати часу розраховують за нормативами режимів роботи обладнання і часу, а також за формулами залежності часу від факторів тривалості; 2) досвідно-статистичний (оціночний) – норми визначаються на основі досвіду нормування аналогічних деталей і даних про фактичні витрати на їх виготовлення; 3) математично-статистичний – не пряме вимірювання витрат праці на основі математично статистичного дослідження аналізу і визначення непрямих багатофакторних залежностей.

Мета управління нормуванням праці – підвищення продуктивності праці; закріплення ролі норм як міри праці; досягнення економічно обґрунтованих співвідношень між зростанням продуктивності праці і підвищення зарплати. Міжгалузеві та галузеві норми праці мають не обов’язковий, а рекомендаційний характер. Згідно з Кодексом Законів «Про працю» запровадження, зміна і перегляд норм праці проводиться власником за погодженням з профспілками. Власник повинен роз’яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови за яких застосовуються нові норми. Про запровадження нових норм власник повинен повідомити працівників не пізніше за 1 місяць до запровадження.