- •1.Еволюція поглядів на категорію “праця”
- •4. Методи дослідження
- •5. Населення і трудові ресурси, сутність зміст
- •6. Формування структури трудових ресурсів
- •7. Трудовий потенціал
- •8. Тенденції і основні напрямки розвитку трудового потенціалу в україні
- •9. Характеристика системи соціально трудових відносин
- •10. Типи та принципи соціально-трудових відносин
- •11. Регулювання соціально-трудових відносин
- •12. Соціальний захист як елемент соціально-трудових відносин
- •13. Тенденції та основні напрямки розвитку соціально-трудових відносин
- •14. Етапи становлення соціального партнерства
- •15. Сутність соціального партнерства
- •16. Суб'єкти соціального партнерства
- •17. Механізм реалізації соціального партнерства в Україні.
- •18.Міжнародний досвід соціального партнерства
- •19. Поняття ринку праці, його елементи
- •20. Індивідуальна робоча сила. Сукупний та індивідуальний попит на робочу силу.
- •21. Конюнктура ринку. Зовеышні і внутрішні види ринку
- •22. Сегментація та гнучкість ринку праці
- •23. Роль державної служби зайнятості у регулюванні ринку праці. Основні конвенції моп
- •24. Соціально економічна суть і види зайнятості
- •25. Основні принципи та рівень зайнятості
- •26. Фактори і функції мобільності робочої сили.
- •27. Сутність міграції. Аналіз міграції робочої сили.
- •28. Поняття, зміст і завдання організації праці.
- •29. Організація робочих місць.
- •30. Трудовий процес і його раціоналізація.
- •31. Умови праці й фактори їх формування
- •32. Суть і значення нормування праці.
- •33. Методи нормування трудових процесів.
- •34. Сутність продуктивності та ефективності праці
- •35. Показники вимірювання продуктивності праці, вимоги до них.
- •41.Поняття і показники рівня життя
- •43.Поняття прожиткового мінімуму
- •45.Форми і системи оплати праці
- •50. Основні показники діяльності підприємства в сфері праці та особливості їх аналізу.
- •51. Звітність та аудит у сфері праці.
- •52. Наукова організація праці в контрольно-аудиторському процесі.
- •53. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база.
- •54. Соціологічні дослідження у трудовій сфері.
- •55. Методи добору інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.
- •56. Створення Міжнародної організації праці (моп).
- •57. Структура моп.
- •58. Методи роботи моп.
- •59. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин.
- •60. Зарубіжний досвід регулювання соціально-трудових відносин у сфері зайнятості.
28. Поняття, зміст і завдання організації праці.
В економ. теорії під сусп. організ. праці розуміють формув. і підтрим. природних розумних пропорцій між сферами прикладної праці, тобто між сферами сусп.. вир-ва і виробничою сферою. Організація праці є найбільш важл. складовою організ. вир-ва. Організаційна діяльн. вир-ва підпр-ва – це комплексне вдосконалення підготовки вир-ва, виробн.. процесів і системи її обслуговування. Важл. завданням є забезп поєднання живої праці з засобом вир-ва, а також забезп. ефект. взаємодії виробничих, управлінських та обслуговуючих ланок. Організ. праці пов. забезп. поєднання і розподіл праці в колективі, проф. підбір кадрів, їх ефективну діяльність і умови реалізації їх творчих можливостей. Організ. праці пов. бути науковою. Сукупність досягнень науки і техніки, передового досвіду є її основами. Ці основи групуються таким чином:
1) соц.-економ. основи визначають цілі, характер, зміст праці в сусп.-ві і соц.-економ. спрямув. заходів організ. праці.
2) техніко-економ. – досягн. технічн. наук, сукупн. знань і досвіду в галузі, застос. і вдосконал. знарядь і предметів праці.
3) психо-фізіологічні – висновки і рекомендації наук, які вивч. фізіологію та психологію праці, зміни,які відб. в організмі людини у певних виробн.. умовах.
Осн. напрями наук.організ. праці:
1. розробл. та впровадж. раціон. форм розподілу і кооперації праці
2. поліпш. організац. підбору, підгот. і підвищ.кваліфік. кадрів
3. раціоналіз.труд. процесів, впровадж. передових способів і методів праці
4. вдосконал. організ.та обслугов. робочих місць
5. вдосконал. нормув. праці
6. впровадж. ефективн.форм і методів матер. і моральн. стимулюв праці
7. поліпш умов праці
8. зміцнення дисципліни праці
Необх.організ.праціобумовл.такими категоріями як розподіл та кооперація праці. Розподіл праці- відокремл. діяльності окремих працівників та їх груп у процесі праці. Кооперація праці – об’єднання, встановлення взаємозвязків між розрізненими, спеціалізованими виконавцями у процесі труд. діяльності.
На сучасн.. етапі госп-ня осн. напрямки вдосконалення та розподілу та кооперації праці є:
1)формування окремих трудових процесів із складу виробн. операцій з урах. економ. доцільності, психо-фізіолог. і соц. наслідків розподілу праці.
2)складання проектних балансів робочого часу для окр.. працівників за професіями і робочими місцями, за бригадами, ділянками і цехами
3)розробка тарифно-кваліфік. характер. для кожного виду робіт і чіткого переліку функціон. обов’язків працівників
4)забезп рівної інтенсивності праці на всіх ділянках виробничого процесу
5)забезп. ритмічності, безперебійності трудового і виробн.. процесів.
29. Організація робочих місць.
Робоче місце — це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно.
Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації.
Продуктивність праці робітника залежить і від правильної організації його робочого місця.
Планування робочого місця
Передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.
Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою,— зліва.
Під час виконання робіт обов'язково слід додержуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії.
Непродумане планування збільшує час виконання конкретної роботи.
Обслуговування робочого місця
Передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання, тощо).
