26. Фактори і функції мобільності робочої сили.

Трудова мобільність - принципова готовність особи до зміни посади, професії, місця роботи, місця проживання і способу життя в цілому. Висока трудова мобільність становить основу забезпечення збалансованості ринку праці і високого рівня конкурентоспроможності робочої сили та кожного її носія.

Основними факторами, від яких залежить трудова мобільність населення, є:

1. соціально-демографічні:

2. статево-віковий склад;

3. сімейний склад;

4. освітній фактор;

5. професійний фактор;

6. соціопсихологічні:

7. настанови щодо зміни місця роботи;

8. суспільна оцінка мобільності робочої сили;

9. поширеність патерналізму в суспільстві;

10. соціально-економічні:

11. модель ринку праці;

12. співвідношення попиту і пропозиції робочої сили;

13. ступінь сегментації ринку праці;

14. комунікативні та транспортні зв'язки між окремими територіальними секторами ринку праці;

15. політичні.

До групи чинників, які сприяють підвищенню рівня трудової мобільності, відносяться:

1. молодий етнос;

2. високий освітній та професійний рівень;

3. традиційні сприятливі настанови на часту зміну місця роботи;

4. відсутність серед населення сподівань на допомогу держави у випадку втрати роботи чи інших ускладнень на ринку праці;

5. наявність достатньої кількості вакансій.

Роль трудової мобільності в суспільстві зумовлена трьома основними функціями. Економічна функція полягає в сприянні забезпеченню народного господарства робочою силою і тим самим підвищенню ефективності виробництва. Соціальна функція реалізується через удосконалення соціальної структури суспільства, повніше задоволення потреб працівників у трудовій сфері, створення умов для самореалізації і розвитку особистості працівника. Соціально-психологічна функція полягає в змінах соціально-психологічного клімату в трудових колективах, зменшенні соціально-психологічної напруженості в суспільстві, погодженні соціально-психологічних механізмів взаємодії працівника з малою групою, трудовим колективом, суспільством у цілому.

Обмежують мобільність робочої сили територіальні чинники, які скорочують потенційну готовність до міграційних переміщень, і соціодемографічні - сімейний стан, вік, малі діти, діти шкільного віку тощо

27. Сутність міграції. Аналіз міграції робочої сили.

Міграційний рух – це зміна чисельності та складу населення в результаті процесів механічного просторового переміщення людей, викликаних політичними, соціально-економічними, релігійними та іншими причинами. Розрізняють міграцію зовнішню, пов’язану зі зміною країни постійного проживання (еміграція – виїзд за межі держави, імміграція – прибуття з інших країн), та внутрішню, що відображає зміну людьми місця проживання у межах однієї країни. Внутрішня міграція, як правило, зумовлена особистими та економічними причинами, наприклад, пошук роботи, більш високих заробітків тощо.

Міграція робочої сили тісно пов'язана з рівнем зайнятості й безробіття. Навіть в умовах відносної рівноваги на ринку праці завжди спостерігається певна кількість незайнятих, котрі переміщуються з однієї місцевості в іншу.

Однак чисельність і склад мігрантів рідко збігається з вільними робочими місцями відповідаючої структури. Необхідний певний час на пошук роботи, а це - фрикційне безробіття. Міграція робочої сили пов'язана також зі структурним безробіттям через незбіг якості робочої сили, яка втратила роботу в одному регіоні, з якістю робочих місць у тому регіоні, куди ця робоча сила прибула.

На даний час розроблено ряд теорій, які пояснюють причинно-наслідковий зв'язок міграції робочої сили. За їх допомогою на макрорівні поєднуються масштаби, напрями, інтенсивність різних міграційних потоків між регіонами з параметрами соціально-економічного розвитку територій (заробітною платою, рівнем зайнятості, розмірами капіталовкладень, житловими умовами, числом робочих місць та ін.). На мікрорівні вивчається міграційна реакція окремих індивідів, сімей або домогосподарств на зміну тим чи іншим показникам умов життя, важливим з точки зору прийняття рішення на міграцію.

Міграція робочої сили як складний соціально-економічний процес визначається різними об'єктивними і суб'єктивними причинами. Їх можна укрупнити в такі групи: природно-кліматичні, демографічні, етнічні, соціальні та економічні. При всій важливості перелічених причин вирішальну роль відіграють соціальні та економічні фактори.