- •Цивільний процес
- •Поняття цивільного процесу. Поняття і види проваджень у цивільному процесі. Поняття та види стадій у цивільному процесі.
- •Поняття, предмет та метод цивільного процесуального права.
- •Сторони у цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін. Особливості процесуального становища суду в цивільному процесі.
- •Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості та елементи.
- •Принципи цивільного процесуального права та їх класифікація.
- •Процесуальна співучасть та її види. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •Поняття належної і неналежної сторони у процесі. Умови, порядок та наслідки заміни неналежної сторони у процесі.
- •Треті особи у цивільному процесі України та їх класифікація.
- •Треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору - як суб'єкти цивільного процесуального права.
- •Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору і як суб'єкти цивільного процесуального права.
- •Участь прокурора в цивільному процесі
- •Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб як захисників прав, свобод та інтересів інших осіб.
- •Поняття та види судового представництва. Об’єм та оформлення повноважень представників у суді.
- •Обсяг і оформлення повноважень представника в суді.
- •Цивільна юрисдикція. Підсудність у цивільному процесі України. Цивільна юрисдикція
- •Підсудність
- •Поняття, ознаки і класифікація судових доказів.
- •Класифікація доказів.
- •II. За процесом формування - первинні та похідні:
- •III. За джерелом отримання - речові, письмові, особисті, змішані:
- •Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •Право на захист, право на звернення до суду, право на судовий захист та їх співвідношення.
- •Судові витрати (поняття та види). Судовий сбір. Витрати, пов’язані з розглядом справи. Розподіл судових витрат між сторонами.
- •Витрати, пов'язані з розглядом судової справи
- •Розподіл судових витрат між сторонами
- •Цивільне судочинство в світлі реформи судової системи.
- •Перегляд Верховним Судом України судових рішень з цивільних справ.
- •Виший спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, його повноваження і компетенція.
- •Стадії цивільного процесу та їх характеристика.
- •Закінчення цивільної справи без винесення судового рішення: припинення провадження у справі; залишення заяви без розгляду, мирова угода.
- •Залишення позовної заяви без розгляду. Підстави і процесуальний порядок.
- •Поняття та види судових рішень. Сутність і значення судового рішення. Зміст судового рішення (його складові частини).
- •Суть судового рішення
- •Зміст судового рішення
- •Законна сила судових рішень. Правові наслідки набрання судовою постановою законної сили. Межі дії законної сили судової постанови.
- •Право апеляційного оскарження. Суб’єкти, об’єкти права апеляційного оскарження. Строки апеляційного оскарження. Підстави апеляційного оскарження. Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •Повноваження
- •Право касаційного оскарження та його підстави. Строки касаційного оскарження.
- •Перегляд судових рішень та ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами. Перегляд судових рішень та ухвал у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •Перегляд судових рішень та ухвал у зв’язку з винятковими обставинами
- •Окреме провадження (поняття та сутність). Справи, які розглядаються в порядку окремого провадження.
- •Міжнародний цивільний процес в системі цивільного процесуального права України. Поняття, правове регулювання, система.
- •Особливості цивільного провадження за участю іноземного елементу (особи).
- •Дипломатичний та судовий імунітет в цивільному процесі.
- •Наказне провадження в цивільному процесі України.
Класифікація доказів.
I. За характером зв'язку фактичних даних (зміст доказу) з фактами, які підлягають встановленню цим доказом, - прямі та побічні:
- прямі докази більш вагомі для пізнання, оскільки вони дають можливість зробити однозначний висновок про наявність чи відсутність фактів, які підлягають доведенню. Наприклад, розписка - прямий доказ для підтвердження обставини про те, що позика мала місце та згідно з якою гроші мали бути повернуті у визначений у ній строк;
- побічні докази характеризуються чисельністю зв'язків з фактом, тому у процесі пізнання дають можливість зробити декілька вірогідних висновків про нього. Наприклад, лист, у якому йдеться про те, що гр. К. просив у свого брата гр. Л. позичити йому гроші. Лист гр. Л. до його брата гр. К. з проханням повернути йому борг, оскільки строк, на який він давав гроші у борг, закінчився.
II. За процесом формування - первинні та похідні:
- первинні докази (першоджерела, безпосередні) формуються під безпосереднім впливом фактів, що підлягають встановленню (безпосередніх фактів), від носія інформації (джерела доказів);
- похідні докази (опосередковані, копії) відтворюють дані, одержані з інших джерел, тобто формуються під впливом опосередкованих джерел.
III. За джерелом отримання - речові, письмові, особисті, змішані:
1) речові докази - докази, джерелом яких є речі матеріального світу;
2) письмові докази - предмети, на яких за допомогою знаків закріплено інформацію (відомості про факти), яка має значення для справи;
3) особисті докази - докази, джерелом яких є люди;
4) змішані докази - поєднання особистих і речових (висновок експерта).
Щодо критерію класифікації доказів за джерелом отримання російські науковці поділяли їх на особисті та речові докази. До особистих відносили: пояснення сторін, третіх осіб, показання свідків, висновки експертів, письмові докази. їх позиція зумовлена тим, що письмові докази виходять від конкретних осіб, тобто ними не враховується можливість при отриманні цих доказів застосування технічних засобів.
С.В.Курильов додатково вводить змішані докази і відносить до них висновок експерта, факти пізнання, факти - результати слідчого експерименту. Свою позицію він аргументував тим, що об'єктом дослідження є речовий об'єкт, а висновок експерта ґрунтується на узагальненні отриманого результату експертом. Автори вважають, що в деяких висновках експертів комп'ютерна та інша техніка може практично не застосовуватись, а можуть використовуватися відповідні знання самого експерта.
Пропонується поділяти докази не тільки на особисті та речові, а й на отримані за допомогою технічних засобів і змішані. У такому разі можна буде більш чітко провести межу між різними видами доказів за джерелом доказу. Це положення з урахуванням способу отримання доказу може певною мірою свідчити про їхню юридичну вірогідність.
Тому до особистих доказів слід віднести: пояснення сторін, третіх осіб, представників, заявників та заінтересованих осіб (окреме провадження), заявника та боржника (наказне провадження), показання свідків, висновки експертів та письмові докази за умови, якщо при формуванні останніх не застосовувались технічні прилади (комп'ютерна техніка).
До речових доказів слід відносити ті речі, доказове значення яких у цивільному процесі не залежить від певних технічних та інших наукових знань і які можуть бути досліджені судом для отримання інформації, що матиме значення для вирішення справи. Так, суд може шляхом огляду речового доказу прийти до відповідних висновків, коли це стосується нерухомого майна. Зокрема, в одній із справ про розподіл спадщини на технічному плані земельної ділянки не було нанесено сарай, тому сторона просила суд пересвідчитися на місці в тому, що він існує, шляхом огляду на місці.
Докази, отримані за допомогою технічних засобів, пропонується виділити в самостійний вид через необхідність особливого ставлення до їх доказового значення.
До них можна віднести: звуко- і відеозаписи, фотографії, інформацію, отриману через Інтернет, комп'ютерні програми, наприклад бухгалтерські розрахунки, висновки експерта, що ґрунтуються насамперед не на його досвіді або знаннях, а на комп'ютерній обробці наданого матеріалу, тощо.
Це положення зумовлено тим, що у багатьох випадках такі висновки залежатимуть не тільки і не стільки від досвіду експерта або особи, яка застосовувала техніку, скільки від досконалості програми, що застосовувалась, та надійності роботи самої комп'ютерної техніки. У багатьох розвинених країнах світу комп'ютерна техніка застосовується не тільки для обробки певного об'єкта, але нею й пропонується певний готовий висновок, що позбавляє користувача потреби і, головне, можливості робити власні узагальнення і висновки. Але досить часто речові докази не можна доставити до суду, тому їх відображення фіксуються за допомогою фотоапарата на плівку і таким чином суд отримує необхідну інформацію, але такі фотографії є похідним доказом і залежать від майстерності фотографа.
До змішаних пропонується відносити ті докази, які неможливо без певного наближення віднести до певного виду. Наприклад, при дослідженні висновку експерта суд або сторони може цікавити на чому базується його висновок і якою мірою він відображає реальність: чи він зроблений ним особисто чи за допомогою певних апробованих програм, чи перевірялися зроблені висновки за допомогою інших програм тощо".
Виходячи із природи справ окремого провадження доцільно розширити загальноприйняту систему класифікації доказів шляхом доповнення новою підставою для класифікації, а саме - за характером зв'язку доказу з предметом доведення. Доцільно виділити два види доказів:
1) предметні докази - будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність даного факту, безпосередньо пов'язані з предметом доведення та які залежать від мети встановлення певного факту;
2) додаткові докази - безспірні фактичні дані, які надаються суду та необхідні для підтвердження, що встановлюваний факт матиме юридичне значення і немає іншої можливості його встановити (довідка РАЦС про те, що архів не зберігся).
Вважаємо, що ця класифікація може бути поширена й на справи позовного провадження та на випадки перегляду судових рішень в апеляційній та касаційній інстанціях. Тобто при оскарженні рішень або ухвал суду розглядатимуться обставини, які виникли в цивільному судочинстві при розгляді справ по суті судами першої інстанції і які безпосередньо пов'язані із застосуванням норм процесуального права.