34. Вузьке та широке трактування поняття виробництво

Вузьке трактування поняття виробництва звичайно асоціюється з виготовленням матеріальних благ, це всяка діяльність, що створює корисність.. Економічна наука трактує його набагато шир­ше, розуміючи під виробництвом будь-яку діяльність з використання різноманітних ресурсів, включаючи й ресурси самої людини, для одержання як матеріальних, так і нематеріальних благ.

Економіст до процесу виробництва віднесе й діяльність лікаря, й підготовку концертної програми, й читання лекції, й проведення судового процесу, тобто надання найрізноманітніших послуг, оскільки всі вони задовольняють людські потреби, подібно діяльності шевця, металурга, кондитера. З погляду економіста і транспортні перевезення, і зберігання товарів, і торгівля є виробництвом, оскільки найважливішою ознакою виробниц

35. Сутність понять «внутрішня» та «зовнішня рівновага»

Внутрішню рівновагу підприємства визначає загальний фінансовий стан, трудовий потенціал, натуральна й грошова структура виробництва, така їхня динаміка, коли забезпечуються стабільно високі економічні результати функціонування підприємства. Інакше кажучи, це такий стан матеріально-речовинної і вартісної структури виробництва та реалізації продукції і така її динаміка, які забезпечують стабільно високий результат функціонування підприємства. В основу досягнення внутрішньої стійкості покладається принцип активного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх чинників.

Зовнішня рівновага підприємства визначає стабільність економічного середовища, у межах якого здійснюється підприємницька діяльність. Вона досягається завдяки відповідній системі управління економікою у масштабах всієї країни.

36. Недоліки "директ-кост"

- основні труднощі, полягають у виділенні постійних витрат. Значна частина напівзмінних витрат може розподілятися по-різному залежно від методу, який використовується, а це, у свою чергу, буде позначатися на результатах;

— для потреб довгострокового планування та інших потреб управління необхідно паралельно розподіляти постійні накладні витрати в позасистемному порядку;

-при переході від системи повного розподілу витрат до системи "директ-костинг" виникають серйозні проблеми у визначенні суми прибуткового податку;

- аналогічні труднощі виникають і в питаннях оцінки запасів при складанні звітів для власників акцій.

37. Сутність найважливіших властивостей факторів виробництва.

Найважливішими властивостями є взаємодоповнюваність і взаємозамінність факторів виробництва. Нагадаємо, що взаємодоповнюваністю благ називається їхня спроможність задоволь- няти потреби лише в комплекті один з одним (complementary goods). Наприклад, для виготовлення автомобілів потрібні земель­на ділянка, капітал у вигляді виробничих будинків, споруд, верстатів, сировини, праця у вигляді інтелектуальної та фізичної діяльності робітників і менеджерів. Відсутність хоча б одного з факторів унеможливлює випуск продукції. Більше того, деякі виробництва характеризуються жорсткими або лімітаційними співвідношеннями між факторами виробництва, тобто певний результат може бути досягнутий у разі єдиної ефективної комбінації витрат факторів.

У ряду випадків виробничі фактори мають властивість взаємозамінності. Прикладом взаємозамінних ресурсів для одержання теплової і рухової енергії можуть слугувати: вугілля, нафта, газ, електроенергія, вироблена тепло-, гідро- та атомними електростанціями. Взаємозамінність буває абсолютною (повною, альтер­нативною) — витрати одного з факторів виробництва можуть бути цілком замінені кінцевим збільшенням витрат іншого фактора і відносною (частковою, периферійною) — певна кількість одного з факторів може бути заміщена додатковою кількістю іншого. Взаємозамінні фактори можуть комбінуватися у процесі виробництва в різних пропорціях, що зумовлено розмаїттям їх споживчих властивостей і різною економічною ефективністю використання. Підприємець, керуючись принципом економічної раціо­нальності, обере таку технологію виробництва, за якої дефіцитний або порівняно дорогий фактор використовуватиметься в менших обсягах.

Переміщення фактора у просторі, а також зміна його функції називаються мобільністю фактора. Чим мобільніший фактор, тим він вигідніший для підприємства. Є фактори абсолютно мобільні, а є — слабко мобільні, що їх функції важко або не вигідно змінювати