8. Рефлексія, ідентифікація та емпатія як механізми встановлення взаєморозуміння у процесі спілкування.

Термін «ідентифікація» буквально означає уподібнення іншому. Це один з найпростіших способів розуміння іншої людини. У реальних ситуаціях взаємодії люди користуються таким прийомом, коли припущення про внутрішній стан партнера по спілкуванню будується на основі спроби поставити себе на його місце І в цьому плані ідентифікація виступає в якості одного з механізмів пізнання та розуміння іншої людини. Близьким за значенням до ідентифікації виступає інший механізм пізнання іншого - емпатія. На відміну від ідентифікації при емпатії відбувається не раціональне осмислення проблем іншої людини, а скоріше прагнення емоційно відгукнутися на його проблеми. Емпатія - це емоційне розуміння іншого. Емоційна природа емпатії виявляється в тому, що ситуація іншої людини, партнера по спілкуванню, не стільки «продумується», скільки «відчуйте». При характеристиці спілкування як пізнання особливе значення має й інший механізм - рефлексія. У соціальній психології під рефлексією розуміється усвідомлення індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню. Це вже не просто знання іншого або розуміння його, але і знання того, як інший розуміє тебе.

9. ВИДИ СПІЛКУВАННЯ.

Спілк. ділиться на такі види:

1. За часом

короткочасове – яке обмежене в часі

довготривале – при якому люди відчувають дискомфорт, якщо не отримують спілк, спілк. є самоціллю.

2. За кількістю учасників

монологічне – одностороннє; один лише викладає свої почуття, думки і відсутній зворотній зв’язок

діалогічне – 2 учасники є активні у спілкуванні і відбувається зворотній зв'язок .

3. За критерієм результативності

продуктивне,непродуктивне,конфліктне

4. від засобів спілкування

- безпосереднє – прямий контакт - опосередковане – спіл. без контактування в прямому сенсі, а за допомогою письма, тех. засобів

5. в залежності від спрямування

- ділове – на офіційному рівні - особистісне – на внутрішньому світі - інструментальне – засіб для будь яких потреб

6. від суб’єкта спілкування

- міжособистісне – між окремими людьми - рольове – спілк. від ролі учасника - індивідуально-групове – один з групою - між групове – між групами

Спілкування буває відкритим і закритим

відкрите – бажання повністю виразити свою точку зору і врахувати позицію іншого

закрите – небажання і невміння виразити свою точку зору і точку зору іншого.

Типи спілкування

імперативне – (директивна, авторитарна) маніпулятивне – (неможливе в релігії, сім’ї, політиці) діалогічне – саме продуктивне

10. Мотиваційний, моральний та емоційний бар’єри у спілкуванні

Бар'єр спілкування - це внутрішня перешкода психологічного характеру, що заважає людині успішно спілкуватися. Мотиваційний бар'єр. Цей бар'єр знаменитий тим, що висловлювана людиною мотивація має бути прийнятною і переконливою для оточуючих. При негативному її розумінні вона втрачає своє мобілізуюче значення.  Мотиваційні труднощі пов'язані з надміром або відсутністю мотивів розуміння, їх нескоординованістю, споживацьким ставленням до інших, належністю до різних соціальне-політичних груп, професійними відмінностями, що породжені різним світоглядом, культурними цінностями і т.п. Моральний (етичний) бар'єр. Зазначений бар'єр зумовлюється тим, що при спілкуванні в дію вступають чимало життєво-побутових факторів. Тут може проявлятися відмінність статі, віку, соціального становища, належність до службової та державне-посадової ієрархії тощо. Спрацьовують також суто психологічні якості людини: сором'язливість, психічний склад, недовіра; брак тактовності, толерантності, заздрість, необ'єктивність, настирливість, амбіційність, поспішність і т.п. Емоційний бар'єр. Найчастіше в практиці спілкування виникає бар'єр, пов'язаний з концепціями поведінки тих чи інших "малих" або "великих" соціальних груп, до яких належить людина, її зовнішність, вираз очей і обличчя.