- •1. Визначити поняття спілкування.
- •2. Охарактеризувати спілкування як комунікацію, як міжособистісну та міжгрупову взаємодію, як процес пізнання особистості.
- •3. Спілкування як соціально-комунікативна форма активності особистості
- •4. Поняття ділового спілкування
- •5. Моральна культура як етична основа ділового спілкування.
- •6. Визначити структуру та функції ділового спілкування
- •7. Вербальні та невербальні канали передавання інформації. Поєднання вербальних та невербальних засобів у процесі комунікації.
- •8. Рефлексія, ідентифікація та емпатія як механізми встановлення взаєморозуміння у процесі спілкування.
- •10. Мотиваційний, моральний та емоційний бар’єри у спілкуванні
- •11. Поняття вербальної комунікації
- •12. Мовлення як знакова система. Поняття мовленнєвого етикету.
- •13. Культура говорити і культура слухати
- •14. Нерефлексивне і рефлексивне слухання. Методи активного слухання.
- •15. Специфіка культури говоріння. Види мовних актів.
- •16. Психологічні, ситуативні та мовні особливості монологу і діалогу.
- •17. Поняття невербальної комунікації.
- •18. Невербальні засоби комунікації і культура спілкування та поведінки.
- •19. Особливості засобів невербального спілкування. Оптико-кінетична система.
- •20. Специфіка паралінгвістичної та екстралінгвістичної засобів невербального спілкування.
- •21. Засоби візуального спілкування.
- •22. Проксеміка як засіб невербального спілкування
- •23. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •24. Бесіда як індивідуальна форма ділового спілкування. Функції та види бесід.
- •25. Прийоми ведення бесіди. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •26. Бесіда та діловий етикет.
- •27. Форми колективного обговорення ділових проблем.
- •28. Стратегії й технології ведення переговорів.
- •31. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •32. Характеристика ділової наради.
- •33. Дискусія як форма колективного обговорення ділової проблеми. Порівняльний аналіз дискусії, полеміки та диспуту.
- •34. “Мозковий штурм”
- •35. Етикет та культура ділового спілкування.
- •36. Етикет телефонної розмови.
- •38. Національні особливості ділового етикету різних країн світу.
- •40. Структура спілкування.
- •41. Функції спілкування
- •42. Спілкування як взаємодія.
- •43. Спілкування як сприймання та розуміння одне одного.
- •44. Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні.
- •46. Спілкування як комунікація
- •48. Засоби передачі інформації.
- •49. Засоби комунікації.
- •51. Функції мовлення
- •52. Види мовлення (усне та письмове діалогічне та монологічне мовленя).
- •53.Індивідуальна бесіда як форма спілкування
- •54. Функції та види бесід
- •55. Характеристика та етапи індивідуальної бесіди.
- •56. Встановлення контакту
- •57. Обговорення проблеми, прийняття рішення.
- •58. Вихід із контакту.
- •59. Особливості бесіди по телефону
- •60. Особливості невербальної взаємодії.
- •61. Жести, міміка, зоровий контакт.
- •62. Комунікація через організацію оточуючого середовища.
- •63. Поняття та функції психологічних бар’єрів спілкування
- •64. Естетичні бар’єри
- •65. Інтелектуальні бар’єри
- •66. Мотиваційні бар’єри
- •67. Емоційні бар’єри
- •68. Колективне обговорення ділових проблем.
- •69. Форми колективного обговорення проблем.
- •70. Переговори та особливості їх проведення
- •71. Наради та особливості їх проведення
- •72. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •73. Особливості проведення дискусій
- •74. “Мозковий штурм”
- •75. Психологічні вимоги до публічних виступів
- •76. Особистісний вплив промовця на характер спілкування
- •77. Соціально-психологічні механізми спілкування
- •78. Психічне зараження як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня.
- •79. Паніка як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •80. Навіювання як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •81. Наслідування як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •82. Чутки, плітки як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •83. Мода як соціально-психологічне явище
- •84. Механізми утворення моди.
- •85. Механізми спілкування (ідентифікація, рефлексія і стереотипізація)
- •86. Психологічі особливості психокорекціної роботи
- •87. Поняття особистісної деструкції
- •89. Спілкування в психокорекційній групі аспн.З’ясування глибинно-психологічних передумов труднощів
86. Психологічі особливості психокорекціної роботи
Психокорекційна робота практичних психологів у сфері організаційної психології теж має певні особливості. Зважаючи па те, що психологічна корекція є «тактовним втручанням у процеси психічного і особистішого розвитку людини з метою виправлення відхилень у цих процесах і часто впливає не лише на особистість, а й на її оточення, організацію життєдіяльності», можна виділити низку основних завдань щодо оптимізації психологічних засад управління організаціями. Але при цьому слід нагадати, що психокорекційна робота характеризується досить значним досвідом її проведення стосовно дітей і підлітків, а з дорослими її практикують дещо менше. Як один із видів психологічної допомоги керівникам психокорекція лише починає розвиватися. Мабуть, це обумовлено віковими особливостями клієнтів та їх високим соціальним статусом, що викликає неабиякі труднощі в такій діяльності.
87. Поняття особистісної деструкції
Понятие деструкции касается личностного аспекта человека и не является тождественным понятию личностной проблемы. Если личностная проблема является индивидуально-неповторимой тенденцией к определенной непродуктивной активности, связанной с инфантильным аспектом, то деструкция проявляется в шаблонные и ригидной поведении, направленном на причинение вреда другому человеку. Деструкции актуализируются в процессе межличностного взаимодействия. Т. Яценко утверждает, что «до личностных деструкций принадлежат стабилизированные образования психики субъекта, которые порождают барьеры общения и ослабляют контакты с другими людьми, что затрудняет самореализацию субъекта» 2. Такая активность порождена неосознанным стремлением избавиться внутренней напряженности, подкрепить собственное идеализированное «Я» за счет ожидаемого обратной связи от других людей.
У процесі розвитку особистості мають місце процеси, які можна позначити як деструктивні. Наявність деструктивних елементів у структурі особистості не є патологія, але істотно ускладнює процеси адаптації, співпраці, взаємодії.
Запропонована концепція психічного здоров'я особистості в значній мірі враховує і соціально-динамічні процеси економіки та культури конкретного суспільства, конкретного соціуму.
89. Спілкування в психокорекційній групі аспн.З’ясування глибинно-психологічних передумов труднощів
Серед різноманітних особистісно орієнтованих технологій ефективним щодо вирішення проблем фахової підготовки психологів-практиків є використання групової психокорекції у вигляді методу активного соціально-психологічного навчання(АСПН), розробленого проф. Т.С.Яценко (7,8). АСПН легко вписується у реальний навчально-виховний процес у вузі, є гуманістичним за своєю суттю, результативним з точки зору оптимізації особистісних та професійно значущих якостей майбутніх фахівців у галузі практичної психології. Психокорекційний процес у групі АСПН забезпечує з’ясування глибинних психологічних передумов труднощів спілкування, сприяє розвитку рефлексивного потенціалу суб’єкта.
Психокорекційна робота в групі АСПН завжди зорієнтована на з'ясування глибинних психологічних передумов труднощів спілкування, породжуваних особистісною проблемою, тобто внутрішньою супереч¬ливістю психіки..
Психокорекційний процес у групі АСПН завжди передбачає наявність організаційних аспектів. Чисельність психокорекційної групи не повинна перевищувати 12 осіб, Навчання в групі психокорекції відбувається не на абстрактних моделях, без співвіднесеності з емпіричним досвідом її членів у ситуації «тут і тепер», а на матеріалі кожного учасника впродовж усіх днів занять. У групах АСПН психокорекційні цілі спочатку визначаються лише в загальному вигляді й конкретизуються вже у процесі роботи.
