- •1. Визначити поняття спілкування.
- •2. Охарактеризувати спілкування як комунікацію, як міжособистісну та міжгрупову взаємодію, як процес пізнання особистості.
- •3. Спілкування як соціально-комунікативна форма активності особистості
- •4. Поняття ділового спілкування
- •5. Моральна культура як етична основа ділового спілкування.
- •6. Визначити структуру та функції ділового спілкування
- •7. Вербальні та невербальні канали передавання інформації. Поєднання вербальних та невербальних засобів у процесі комунікації.
- •8. Рефлексія, ідентифікація та емпатія як механізми встановлення взаєморозуміння у процесі спілкування.
- •10. Мотиваційний, моральний та емоційний бар’єри у спілкуванні
- •11. Поняття вербальної комунікації
- •12. Мовлення як знакова система. Поняття мовленнєвого етикету.
- •13. Культура говорити і культура слухати
- •14. Нерефлексивне і рефлексивне слухання. Методи активного слухання.
- •15. Специфіка культури говоріння. Види мовних актів.
- •16. Психологічні, ситуативні та мовні особливості монологу і діалогу.
- •17. Поняття невербальної комунікації.
- •18. Невербальні засоби комунікації і культура спілкування та поведінки.
- •19. Особливості засобів невербального спілкування. Оптико-кінетична система.
- •20. Специфіка паралінгвістичної та екстралінгвістичної засобів невербального спілкування.
- •21. Засоби візуального спілкування.
- •22. Проксеміка як засіб невербального спілкування
- •23. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •24. Бесіда як індивідуальна форма ділового спілкування. Функції та види бесід.
- •25. Прийоми ведення бесіди. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •26. Бесіда та діловий етикет.
- •27. Форми колективного обговорення ділових проблем.
- •28. Стратегії й технології ведення переговорів.
- •31. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •32. Характеристика ділової наради.
- •33. Дискусія як форма колективного обговорення ділової проблеми. Порівняльний аналіз дискусії, полеміки та диспуту.
- •34. “Мозковий штурм”
- •35. Етикет та культура ділового спілкування.
- •36. Етикет телефонної розмови.
- •38. Національні особливості ділового етикету різних країн світу.
- •40. Структура спілкування.
- •41. Функції спілкування
- •42. Спілкування як взаємодія.
- •43. Спілкування як сприймання та розуміння одне одного.
- •44. Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні.
- •46. Спілкування як комунікація
- •48. Засоби передачі інформації.
- •49. Засоби комунікації.
- •51. Функції мовлення
- •52. Види мовлення (усне та письмове діалогічне та монологічне мовленя).
- •53.Індивідуальна бесіда як форма спілкування
- •54. Функції та види бесід
- •55. Характеристика та етапи індивідуальної бесіди.
- •56. Встановлення контакту
- •57. Обговорення проблеми, прийняття рішення.
- •58. Вихід із контакту.
- •59. Особливості бесіди по телефону
- •60. Особливості невербальної взаємодії.
- •61. Жести, міміка, зоровий контакт.
- •62. Комунікація через організацію оточуючого середовища.
- •63. Поняття та функції психологічних бар’єрів спілкування
- •64. Естетичні бар’єри
- •65. Інтелектуальні бар’єри
- •66. Мотиваційні бар’єри
- •67. Емоційні бар’єри
- •68. Колективне обговорення ділових проблем.
- •69. Форми колективного обговорення проблем.
- •70. Переговори та особливості їх проведення
- •71. Наради та особливості їх проведення
- •72. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •73. Особливості проведення дискусій
- •74. “Мозковий штурм”
- •75. Психологічні вимоги до публічних виступів
- •76. Особистісний вплив промовця на характер спілкування
- •77. Соціально-психологічні механізми спілкування
- •78. Психічне зараження як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня.
- •79. Паніка як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •80. Навіювання як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •81. Наслідування як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •82. Чутки, плітки як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •83. Мода як соціально-психологічне явище
- •84. Механізми утворення моди.
- •85. Механізми спілкування (ідентифікація, рефлексія і стереотипізація)
- •86. Психологічі особливості психокорекціної роботи
- •87. Поняття особистісної деструкції
- •89. Спілкування в психокорекційній групі аспн.З’ясування глибинно-психологічних передумов труднощів
84. Механізми утворення моди.
Механізм дії моди в своїй основі має створення, передачу і прийом певної інформації, яка циркулює поміж людьми, тобто міжособистісну комунікацію. З точки зору теорії комунікації моду можна розглядати як один із способів оформлення і закріплення нової інформації, яка потрапляє в суспільне користування в процесі соціального розвитку [4]. Таким чином, мода – це особливий спосіб, образ, міра обробки соціальної інформації.
Як явище масове, яке базується на соціально-інформаційних процесах, мода багатосторонньо пов’язана з такими соціальними явищами, як традиції, звичаї – з одного боку, і суспільна думка і масова комунікація – з іншого.
Література, архітектура, живопис, музика, драматичне мистецтво, кінематограф, оформлення зовнішнього вигляду людини і її житла, філософія, економіка і навіть політика – будь-яка область суспільного життя може бути підвладна вторгненню моди. Але в першу чергу слід зауважити, що поняття «мода» відноситься до явищ культури.
Проте найцікавіші спостереження, які стосуються механізмів моди, нагромаджені у відношенні зовнішнього вигляду людини і її костюму. І це не випадково. Архітектурою, музикою, живописом професійно займаються невеликі групи людей. Одяг носять всі. І саме тому у зовнішньому вигляді людини мода проявляється найбільш яскраво і видимо, і носить всезагальний характер.
85. Механізми спілкування (ідентифікація, рефлексія і стереотипізація)
Ідентифікація особистості — психологічний механізм, робота якого заснована на існуванні емоційного зв'язку індивіда з іншими людьми, перш за все його батьками, що приводить до уподібнення, найчастіше несвідомо, цим значущим іншим. Орієнтація на іншу людину як на зразок суттєво підвищує показники соціального навчання. За рахунок ідентифікації у маленької дитини відбувається формування поведінкових стереотипів, що утворюють риси особистості, визначення ціннісних орієнтацій і статеворольової ідентичності.
рефлексія — процес самопізнання суб'єктом внутрішніх психічних актів і станів. Поняття рефлексія виникло у філософії і означало процес роздумів індивіда про те, що відбувається в його власній свідомості. Р. Декарт ототожнював рефлексію зі здатністю індивіда зосередитися на утриманні своїх думок, абстрагувавшись від усього зовнішнього, тілесного. Дж. Локк розділив відчуття і рефлексію, трактуючи останню як особливе джерело знання (внутрішній досвід на відміну від зовнішнього, заснованого на свідченнях органів чуття).
стереотипізація - це побудова образу на основі вже існуючого, стійкого уявлення, наприклад, про членів певної соціальної групи. Стереотипизация має два різних слідства. З одного боку вона спрощує процес побудови образу іншої людини, скорочує необхідне на цей час. З іншого боку - при включенні цього механізму може статися зсув в бік будь-якої оцінки сприйманого людини і тоді це породжує упередження або, навпаки, переоцінку реальних властивостей об'єкта сприйняття.
