- •1. Визначити поняття спілкування.
- •2. Охарактеризувати спілкування як комунікацію, як міжособистісну та міжгрупову взаємодію, як процес пізнання особистості.
- •3. Спілкування як соціально-комунікативна форма активності особистості
- •4. Поняття ділового спілкування
- •5. Моральна культура як етична основа ділового спілкування.
- •6. Визначити структуру та функції ділового спілкування
- •7. Вербальні та невербальні канали передавання інформації. Поєднання вербальних та невербальних засобів у процесі комунікації.
- •8. Рефлексія, ідентифікація та емпатія як механізми встановлення взаєморозуміння у процесі спілкування.
- •10. Мотиваційний, моральний та емоційний бар’єри у спілкуванні
- •11. Поняття вербальної комунікації
- •12. Мовлення як знакова система. Поняття мовленнєвого етикету.
- •13. Культура говорити і культура слухати
- •14. Нерефлексивне і рефлексивне слухання. Методи активного слухання.
- •15. Специфіка культури говоріння. Види мовних актів.
- •16. Психологічні, ситуативні та мовні особливості монологу і діалогу.
- •17. Поняття невербальної комунікації.
- •18. Невербальні засоби комунікації і культура спілкування та поведінки.
- •19. Особливості засобів невербального спілкування. Оптико-кінетична система.
- •20. Специфіка паралінгвістичної та екстралінгвістичної засобів невербального спілкування.
- •21. Засоби візуального спілкування.
- •22. Проксеміка як засіб невербального спілкування
- •23. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •24. Бесіда як індивідуальна форма ділового спілкування. Функції та види бесід.
- •25. Прийоми ведення бесіди. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •26. Бесіда та діловий етикет.
- •27. Форми колективного обговорення ділових проблем.
- •28. Стратегії й технології ведення переговорів.
- •31. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •32. Характеристика ділової наради.
- •33. Дискусія як форма колективного обговорення ділової проблеми. Порівняльний аналіз дискусії, полеміки та диспуту.
- •34. “Мозковий штурм”
- •35. Етикет та культура ділового спілкування.
- •36. Етикет телефонної розмови.
- •38. Національні особливості ділового етикету різних країн світу.
- •40. Структура спілкування.
- •41. Функції спілкування
- •42. Спілкування як взаємодія.
- •43. Спілкування як сприймання та розуміння одне одного.
- •44. Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні.
- •46. Спілкування як комунікація
- •48. Засоби передачі інформації.
- •49. Засоби комунікації.
- •51. Функції мовлення
- •52. Види мовлення (усне та письмове діалогічне та монологічне мовленя).
- •53.Індивідуальна бесіда як форма спілкування
- •54. Функції та види бесід
- •55. Характеристика та етапи індивідуальної бесіди.
- •56. Встановлення контакту
- •57. Обговорення проблеми, прийняття рішення.
- •58. Вихід із контакту.
- •59. Особливості бесіди по телефону
- •60. Особливості невербальної взаємодії.
- •61. Жести, міміка, зоровий контакт.
- •62. Комунікація через організацію оточуючого середовища.
- •63. Поняття та функції психологічних бар’єрів спілкування
- •64. Естетичні бар’єри
- •65. Інтелектуальні бар’єри
- •66. Мотиваційні бар’єри
- •67. Емоційні бар’єри
- •68. Колективне обговорення ділових проблем.
- •69. Форми колективного обговорення проблем.
- •70. Переговори та особливості їх проведення
- •71. Наради та особливості їх проведення
- •72. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •73. Особливості проведення дискусій
- •74. “Мозковий штурм”
- •75. Психологічні вимоги до публічних виступів
- •76. Особистісний вплив промовця на характер спілкування
- •77. Соціально-психологічні механізми спілкування
- •78. Психічне зараження як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня.
- •79. Паніка як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •80. Навіювання як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •81. Наслідування як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •82. Чутки, плітки як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •83. Мода як соціально-психологічне явище
- •84. Механізми утворення моди.
- •85. Механізми спілкування (ідентифікація, рефлексія і стереотипізація)
- •86. Психологічі особливості психокорекціної роботи
- •87. Поняття особистісної деструкції
- •89. Спілкування в психокорекційній групі аспн.З’ясування глибинно-психологічних передумов труднощів
81. Наслідування як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
Наслідування – відтворення індивідом певних зовн. рис, зразків поведінки, манер, вчинків, які є важливими і цінними, і які хочеться мати самому. Буває логічне, нелогічне, внутр. і зовн. наслідування – мода, наслідування – звичаї. Під вливом наслідування формуються навики дійсності, духовні цінності, ідеї, смаки, манери поведінки. Спочатку це відбув. в дитинстві(наслід. батьків). Наслідування сприяє залученню індивіда до системи групових цінностей, що дає змогу уникнути персон. відповідальності і необхідності вибору, надаючи перевагу тій чи іншій моделі поведінки. Наслідування в групі пов’язане з комфортністю.
Особливо велике значення наслідування має на ранніх етапах становлення і розвитку людини.
У якійсь мірі проявом наслідування є мода (від латів. modus – норма, правило, міра) – форма стандартизованої масової поведінки людей, яка виникає стихійно, під впливом настрою, смаків, захоплень, переважаючих в суспільстві. Наслідування моді, з одного боку, приводить до певної стандартизації поведінки, робимо людину схожою на інших. Разом з тим розумне наслідування моді звільняє людину від необхідності витрачати енергію у сфері побуту, тим самим зберігаючи сили для реалізації інших справ, творчої активності.
82. Чутки, плітки як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
Чутка – це повідомлення про нічим не підтверджені факти у випадку коли люди очікують одержати задоволення від сприйняття та відтворення почутого. Як правило оточуються актуальних проблем, інтересів і можливих явищ. Мотивами поширення чуток є бажання бути лідерами, суперництво в групі, заздрість, прагнення підвищити самооцінку, неусвідомлене прагнення зменшити власну напругу, розділити свій страх, невпевненість чи хвилювання. Засоби протидії чуткам - профілактичні (наявність обов’язкового зворотнього зв’язку) – активної протидії (пропаганда). Замовчуння чуток призводить до їх поширення і власних нових.
Плітки – це все психологічні проблеми, які потрібно вирішувати, для того, щоб колектив
не втратив своєї цілісності та згуртованості, а разом з цим –ефективності.
Одна з головних причин виникнення пліток: це приділення уваги керівництва одним працівникам, та ігнорування інших. Також це стосується розподілу коштів та інших ресурсів між певними групами працівників.
Найкращий спосіб уникнути пліток, це є їх профілактика – їх попередження. Яким чином? Способів і методів досить багато. Це і правильний підбір працівників, щоб колектив формувався з людей, які
психологічно підходять один одним, це і постійне покращення клімату в колективі, відсутність нездорової конкуренції, рівномірний розподіл уваги та ресурсів зі сторони керівництва та багато іншого.
83. Мода як соціально-психологічне явище
Мода – специфічна і динамічна форма стандартизованої масової поведінки, яка виникає стихійно під впливом домінуючого в сусп.. настрою та мінливих смаків і захоплень. Коли виникає мода працює механізм відособлення. Мода виступає засобом псих захисту від різних факторів соц. життя. Мода несе в собі навію вальний заряд. Чоловіки проявляють нонконформізм а жінки конформізм. Для моди характерна динамічність,новизна і водночас консерватизм. Наслідування моді веде до автоматизації та стандартизації поведінки і до економії часу. До її особливостей належить те, що вона виявляється в усіх сферах суспільного життя, економіці, політиці, мистецтві, побуті, спорті тощо. Мода дуже тісно пов'язана зі смаками та звичаями людей. З першими ЇЇ зближують змінність та рухливість з другими — повторюваність та усталеність. Інакше кажучи, мода — це часткова, зовнішня зміна культурних форм поведінки і уподобань людини.
Моду можна розглядати також, як своєрідний соціально-психологічний механізм людського спілкування, який надає йому рухливості, урізноманітнює і змінює її .
Вона досить чітко відчуває та відображає як зміни умов людської життєдіяльності, особливо ріст предметно-виробничої активності людей, так і ріст їх внутрішніх, соціально-психологічних потреб.
Розвиток моди протягом всієї історії знаходиться у тісному зв’язку із змінами, які відбувалися у всіх областях суспільного, культурного і економічного життя.
Механізм дії моди в своїй основі має створення, передачу і прийом певної інформації, яка циркулює поміж людьми, тобто міжособистісну комунікацію. З точки зору теорії комунікації моду можна розглядати як один із способів оформлення і закріплення нової інформації, яка потрапляє в суспільне користування в процесі соціального розвитку . Таким чином, мода – це особливий спосіб, образ, міра обробки соціальної інформації.
