- •1. Визначити поняття спілкування.
- •2. Охарактеризувати спілкування як комунікацію, як міжособистісну та міжгрупову взаємодію, як процес пізнання особистості.
- •3. Спілкування як соціально-комунікативна форма активності особистості
- •4. Поняття ділового спілкування
- •5. Моральна культура як етична основа ділового спілкування.
- •6. Визначити структуру та функції ділового спілкування
- •7. Вербальні та невербальні канали передавання інформації. Поєднання вербальних та невербальних засобів у процесі комунікації.
- •8. Рефлексія, ідентифікація та емпатія як механізми встановлення взаєморозуміння у процесі спілкування.
- •10. Мотиваційний, моральний та емоційний бар’єри у спілкуванні
- •11. Поняття вербальної комунікації
- •12. Мовлення як знакова система. Поняття мовленнєвого етикету.
- •13. Культура говорити і культура слухати
- •14. Нерефлексивне і рефлексивне слухання. Методи активного слухання.
- •15. Специфіка культури говоріння. Види мовних актів.
- •16. Психологічні, ситуативні та мовні особливості монологу і діалогу.
- •17. Поняття невербальної комунікації.
- •18. Невербальні засоби комунікації і культура спілкування та поведінки.
- •19. Особливості засобів невербального спілкування. Оптико-кінетична система.
- •20. Специфіка паралінгвістичної та екстралінгвістичної засобів невербального спілкування.
- •21. Засоби візуального спілкування.
- •22. Проксеміка як засіб невербального спілкування
- •23. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •24. Бесіда як індивідуальна форма ділового спілкування. Функції та види бесід.
- •25. Прийоми ведення бесіди. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •26. Бесіда та діловий етикет.
- •27. Форми колективного обговорення ділових проблем.
- •28. Стратегії й технології ведення переговорів.
- •31. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •32. Характеристика ділової наради.
- •33. Дискусія як форма колективного обговорення ділової проблеми. Порівняльний аналіз дискусії, полеміки та диспуту.
- •34. “Мозковий штурм”
- •35. Етикет та культура ділового спілкування.
- •36. Етикет телефонної розмови.
- •38. Національні особливості ділового етикету різних країн світу.
- •40. Структура спілкування.
- •41. Функції спілкування
- •42. Спілкування як взаємодія.
- •43. Спілкування як сприймання та розуміння одне одного.
- •44. Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні.
- •46. Спілкування як комунікація
- •48. Засоби передачі інформації.
- •49. Засоби комунікації.
- •51. Функції мовлення
- •52. Види мовлення (усне та письмове діалогічне та монологічне мовленя).
- •53.Індивідуальна бесіда як форма спілкування
- •54. Функції та види бесід
- •55. Характеристика та етапи індивідуальної бесіди.
- •56. Встановлення контакту
- •57. Обговорення проблеми, прийняття рішення.
- •58. Вихід із контакту.
- •59. Особливості бесіди по телефону
- •60. Особливості невербальної взаємодії.
- •61. Жести, міміка, зоровий контакт.
- •62. Комунікація через організацію оточуючого середовища.
- •63. Поняття та функції психологічних бар’єрів спілкування
- •64. Естетичні бар’єри
- •65. Інтелектуальні бар’єри
- •66. Мотиваційні бар’єри
- •67. Емоційні бар’єри
- •68. Колективне обговорення ділових проблем.
- •69. Форми колективного обговорення проблем.
- •70. Переговори та особливості їх проведення
- •71. Наради та особливості їх проведення
- •72. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •73. Особливості проведення дискусій
- •74. “Мозковий штурм”
- •75. Психологічні вимоги до публічних виступів
- •76. Особистісний вплив промовця на характер спілкування
- •77. Соціально-психологічні механізми спілкування
- •78. Психічне зараження як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня.
- •79. Паніка як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •80. Навіювання як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •81. Наслідування як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •82. Чутки, плітки як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •83. Мода як соціально-психологічне явище
- •84. Механізми утворення моди.
- •85. Механізми спілкування (ідентифікація, рефлексія і стереотипізація)
- •86. Психологічі особливості психокорекціної роботи
- •87. Поняття особистісної деструкції
- •89. Спілкування в психокорекційній групі аспн.З’ясування глибинно-психологічних передумов труднощів
63. Поняття та функції психологічних бар’єрів спілкування
Бар*єр – це перешкоди на шляху отримання і перероблення інформації, це суб’єктивне переживання людиною порушень у здійсненні спланованого спілкування яке викликане неприйняттям партнера, нерозуміння його дій і слів і зміною комунікативної ситуації або власного психологічного стану.
Існують такі бар*єри – естетичний (виникає у зв’язку з особливостями сприйняття тих чи інших елементів зовнішності. Бодальов виділяв найбільш значущими – обличчя, зріст, колір очей, волосся, особливості міміки. – інтелектуальний – виникає через відмінності в типах інтелекту: теоретичний, механічний, практичний, через здатність до худож. сприйняття світу, чи логічного. – моральний – виникають коли співрозмовники демонструють аморальні якості(підлість, злість)надлишок позитивних якостей теж може знижувати симпатію до неї.(бо вона своєю ідеальність показує які неідеальні ми)- мотиваційний – виникає коли співрозмовнику не цікава промова і не виникає мотиву, не чіпає власні потреби. Цікава та розмова, яке зачіпає власне, особисте.
Причини виникнення бар*єрів – це негативна установка на комунікативний процес, - відсутність контакту з партнером, – страх спілкування, - страх допустити помилку, - наслідування манер інших людей.
Емоційні бар*єри – неприємні емоції послаблюють здатність сприймати і правильно розуміти найсерйозніші аргументи. Чим більше страждає людина тим більше вона стає неприємною іншим (бо люди не можуть бути зі слабкими і прагнуть сили).
64. Естетичні бар’єри
Естетичні бар'єри - перше враження про людину складається по його зовнішньому вигляду, манері поведінки, одязі. Проводжають людину по розуму, але зустрічають все-таки по одягу. Зовнішність визначає дуже багато чого в ставленні до людини, особливо малознайомій. Людина, нехтує своєю зовнішністю, повинен знати, що краса - кращий засіб досягнення успіху в спілкуванні. У діловому спілкуванні люди часто стають жертвами штампів і стереотипів, коли судять про характер людини по його зовнішності - "опуклий лоб мислителя", "вольове підборіддя", "ясні правдиві очі", - але лоб у мислителя може бути плоским, вольове підборіддя належить безвільному людині, а володар ясних очей є насправді шахраєм.
65. Інтелектуальні бар’єри
Інтелектуальні бар'єри можуть виникати і в результаті різної швидкості протікання інтелектуальних процесів у людей, що вступають в спілкування. Тугодуми часто сприймаються як люди, недостатньо інтелектуально розвинені. Мало у кого вистачає терпіння дочекатися плодів їх тривалих роздумів, але ж їм просто не вистачає часу, відміряного природою, щоб потрясти світ новими ідеями. Тому не варто поспішати виносити однозначний вирок.
Люди не тільки мислять, але і говорять з різною швидкістю. І якщо людина вимовляє більше 2,5 слів у секунду, то співрозмовники перестають його розуміти. Повільна, зважена мова "в годину по чайній ложці" теж викликає роздратування.
Буває й так, що в інтелектуальних можливостях співрозмовника сумнівів немає, але бар'єр виникає - це так званий мотиваційний бар'єр. Він з'являється тому, що співрозмовнику не цікаві висловлені міркування, які не зачіпають його власних потреб, не викликають мотиву, який спонукає до розуміння.
