- •1. Визначити поняття спілкування.
- •2. Охарактеризувати спілкування як комунікацію, як міжособистісну та міжгрупову взаємодію, як процес пізнання особистості.
- •3. Спілкування як соціально-комунікативна форма активності особистості
- •4. Поняття ділового спілкування
- •5. Моральна культура як етична основа ділового спілкування.
- •6. Визначити структуру та функції ділового спілкування
- •7. Вербальні та невербальні канали передавання інформації. Поєднання вербальних та невербальних засобів у процесі комунікації.
- •8. Рефлексія, ідентифікація та емпатія як механізми встановлення взаєморозуміння у процесі спілкування.
- •10. Мотиваційний, моральний та емоційний бар’єри у спілкуванні
- •11. Поняття вербальної комунікації
- •12. Мовлення як знакова система. Поняття мовленнєвого етикету.
- •13. Культура говорити і культура слухати
- •14. Нерефлексивне і рефлексивне слухання. Методи активного слухання.
- •15. Специфіка культури говоріння. Види мовних актів.
- •16. Психологічні, ситуативні та мовні особливості монологу і діалогу.
- •17. Поняття невербальної комунікації.
- •18. Невербальні засоби комунікації і культура спілкування та поведінки.
- •19. Особливості засобів невербального спілкування. Оптико-кінетична система.
- •20. Специфіка паралінгвістичної та екстралінгвістичної засобів невербального спілкування.
- •21. Засоби візуального спілкування.
- •22. Проксеміка як засіб невербального спілкування
- •23. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •24. Бесіда як індивідуальна форма ділового спілкування. Функції та види бесід.
- •25. Прийоми ведення бесіди. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •26. Бесіда та діловий етикет.
- •27. Форми колективного обговорення ділових проблем.
- •28. Стратегії й технології ведення переговорів.
- •31. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •32. Характеристика ділової наради.
- •33. Дискусія як форма колективного обговорення ділової проблеми. Порівняльний аналіз дискусії, полеміки та диспуту.
- •34. “Мозковий штурм”
- •35. Етикет та культура ділового спілкування.
- •36. Етикет телефонної розмови.
- •38. Національні особливості ділового етикету різних країн світу.
- •40. Структура спілкування.
- •41. Функції спілкування
- •42. Спілкування як взаємодія.
- •43. Спілкування як сприймання та розуміння одне одного.
- •44. Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні.
- •46. Спілкування як комунікація
- •48. Засоби передачі інформації.
- •49. Засоби комунікації.
- •51. Функції мовлення
- •52. Види мовлення (усне та письмове діалогічне та монологічне мовленя).
- •53.Індивідуальна бесіда як форма спілкування
- •54. Функції та види бесід
- •55. Характеристика та етапи індивідуальної бесіди.
- •56. Встановлення контакту
- •57. Обговорення проблеми, прийняття рішення.
- •58. Вихід із контакту.
- •59. Особливості бесіди по телефону
- •60. Особливості невербальної взаємодії.
- •61. Жести, міміка, зоровий контакт.
- •62. Комунікація через організацію оточуючого середовища.
- •63. Поняття та функції психологічних бар’єрів спілкування
- •64. Естетичні бар’єри
- •65. Інтелектуальні бар’єри
- •66. Мотиваційні бар’єри
- •67. Емоційні бар’єри
- •68. Колективне обговорення ділових проблем.
- •69. Форми колективного обговорення проблем.
- •70. Переговори та особливості їх проведення
- •71. Наради та особливості їх проведення
- •72. Збори як форма прийняття колективного рішення.
- •73. Особливості проведення дискусій
- •74. “Мозковий штурм”
- •75. Психологічні вимоги до публічних виступів
- •76. Особистісний вплив промовця на характер спілкування
- •77. Соціально-психологічні механізми спілкування
- •78. Психічне зараження як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня.
- •79. Паніка як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •80. Навіювання як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •81. Наслідування як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •82. Чутки, плітки як психологічний механізм впливу в процесі спілкуваня
- •83. Мода як соціально-психологічне явище
- •84. Механізми утворення моди.
- •85. Механізми спілкування (ідентифікація, рефлексія і стереотипізація)
- •86. Психологічі особливості психокорекціної роботи
- •87. Поняття особистісної деструкції
- •89. Спілкування в психокорекційній групі аспн.З’ясування глибинно-психологічних передумов труднощів
33. Дискусія як форма колективного обговорення ділової проблеми. Порівняльний аналіз дискусії, полеміки та диспуту.
Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальиий поштовх пробуджує бажання активно мислити. Організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний та заключний. На першому етапі доцільно сформулювати тему дискусії й основні питання, які будуть винесені на колективне обговорення, добрати відповідну літературу для підготовки, визначити час і місце проведення дискусії. Добір теми багато в чому визначає ефективність дискусії. На другому етапі обговорюються ті питання, які були винесені на порядок денний. Процесом обговорення керує ведучий. Від виконання ним своєї ролі багато в чому залежать хід і результати дискусії. Третій етап дискусії — підбиття підсумків.
34. “Мозковий штурм”
«Мозковий штурм» — це спільне роз в’язання творчої проблеми, яке забезпечується особливими прийомами. Ця форма обговорення виникла ще наприкінці 30-х років і спрямована на активізацію творчої думки з використанням засобів, які знижують критичність і самокритичність людини, а отже, підвищують її впевненість у собі й готовність до творчого пошуку. Під час «мозкового штурму» на першому його етапі — генерації ідей — кожний учасник вільно висуває свої пропозиції щодо вирішення поставленого завдання.
Під час «мозкового штурму» важливо виконувати й інші правила, що сприяють підвищенню ефективності роботи. По-перше, бажано, щоб на розгляд виносилася лише одна проблема. По-друге, у процесі обговорення мають брати участь щонайбільше 12 осіб. По-третє, варто розмістити учасників по колу, щоб вони бачили одне одного і були рівноправними. Необхідно також обмежити час обговорення до ЗО хвилин. Дефіцит часу породжує стрес і стимулює діяльність мозку.
Звичайно, велику роль у досягненні результатів під час «мозкового штурму» відіграє ЇЇ керівник. Саме він має зробити все для того, щоб створити відповідну моральну і психологічну атмосферу у групі. Від нього залежить, щоб не було втрачено жодної пропозиції, щоб навіть «дика» ідея була обговорена, щоб усі висловлювання перетворилися з оціночних на змістовні. Психологічний бар’єр у такій групі людей зникає швидше, якщо склад учасників більш-менш однорідний.
Отже, колективні форми обговорення, при яких розвивається зацікавленість його учасників процесом пізнання, сприяють підвищенню активності людини, розвитку її творчого потенціалу.
35. Етикет та культура ділового спілкування.
Спілкування людей підпорядковується не лише логіці проблеми, яку вони обговорюють, законам мови, вимогам щодо вияву культури почуттів. На нього також впливають різноманітні правила, які залежать від етнічних особливостей, ситуацій, а також від віку, статі, професійної належності. Ці аспекти спілкування регулюються як формальними правилами, так і неписаними нормами, тобто етикетом. Етикет – сукупність правил, які регламентують зовнішні вияви людської поведінки. Існують загальні і специфічні правила етикету у ділових відносинах : правила звернень і привітань, правила проведення бесід і переговорів, правила прощання з відвідувачами. Менеджери використовують їх у процесі виконання службових обов’язків.
