5. Внутрішньополітичне та зовнішньополітичне прогнозування

Внутрішньополітичне прогнозування має два аспекти. Один із них пов’язаний із передбаченням розвитку конкретних політичних явищ. Цей аспект має суто прикладний характер і здійснюється, зазвичай, у процесі самої політичної діяльності. Суб’єктом прогнозу в даному випадку виступає держава чи політична партія у формі відповідних органів. Інший аспект прогнозу охоплює діяльність політичних інститутів і політичні процеси в суспільстві. Такі прогнози розробляють наукові колективи, аналітичні центри, які спеціалізуються на вивченні тих чи інших елементів політичної системи, чи аспектів політичної діяльності.

Найголовнішими об’єктами внутрішньополітичного прогнозування є:

• формування, розвиток і структура політичної системи, взаємозв’язок та активність її компонентів;

• розвиток держави, динаміка її функцій, зміна форм та напрямків діяльності;

• утвердження правових відносин і громадянського суспільства, розвиток прямої та представницької демократії;

• зміни в структурі та змісті діяльності основних суб’єктів політики;

• динаміка розвитку партійної системи, форми і методи діяльності політичних партій;

• процес політичної соціалізації особи;

• функціонування і тенденції розвитку громадської думки та її вплив на політичний процес;

• державна політика щодо різних сфер суспільного життя (економічна, соціальна, демографічна, етнічна, молодіжна політика тощо).

Вибір тих чи інших об’єктів для внутрішньополітичного прогнозування залежить від конкретних історичних завдань, що стоять перед певною державою чи політичною силою.

Зовнішньополітичні прогнози залежно від специфіки завдань охоплюють передбачення довгострокових загальних тенденцій розвитку міжнародних відносин, загальних тенденцій зовнішньої політики окремих держав, груп держав, співвідношення сил між ними, визначення ймовірних та оптимальних зовнішньополітичних рішень у межах політичного року та ін.

Воєнно-політичне прогнозування має своєю метою виявлення тенденцій розвитку воєнно-політичної ситуації. Його об’єктами можуть виступати: політична та воєнна розстановка сил у світі, регіоні, погляди на військові конфлікти, засоби ведення війни; еко­номічні та людські ресурси й цілі, структура, якість збройних сил та їх складових частин; динаміка переозброєння, нові системи озброєння; морально-психологічний стан, досвід та навченість військ тощо.

Процеси глобалізації зумовили розвиток геополітичного прогнозування, полем аналізу якого виступає глобальна політично-економічна картина в певному історичному та інформаційному розрізі. Геополітичне прогнозування як осмислення результатів основних напрямків розвитку людства не може бути регулятивною концепцією наднаціонального характеру. Його головна функція – забезпечення системи всезагальної, глобальної або регіональної безпеки. Результати геополітичних прогнозувань втілюються в глобальних прогнозах, які стосуються Землі й усього людства.

Політичні прогнози переважно містять у собі декілька якісних чи кількісних характеристик об’єкта прогнозування, тобто є багатомірними. Розробляються також одномірні прогнози з аналізом й обґрунтуванням однієї кількісної чи якісної характеристики об’єкта.