Види політичних прогнозів

Критерії оцінки	Види прогнозів
Проблемно-цільовий	пошуковий,
	нормативний,
	комплексний,
	інтервальний
Величина періоду	оперативний,
попередження прогнозу	короткостроковий,
	середньостроковий,
	довгостроковий,
	стратегічний
Кількість характеристик	одномірний,
об’єкта прогнозування	багатомірний
Об’єкти прогнозування	внутрішньополітичні,
	зовнішньополітичні,
	воєнно-політичні,
	соціально-політичні,
	етнополітичні та ін.
Масштаб політичного	глобальний,
простору	загальнодержавний,
	регіональний,
	локальний

Пошуковий прогноз розробляється на певній шкалі можливостей, на якій потім встановлюється ступінь імовірності прогнозованого явища. При нормативному прогнозуванні проходить такий же розподіл ймовірностей, але вже у зворотному порядку: від заданого стану до спостережуваних тенденцій.

Прогнози, що поєднують елементи пошукового й нормативного прогнозів, називаються комплексними.

Результат інтервального прогнозу може бути представл­ений у вигляді довірчого інтервалу характеристики об’єкта про­гнозування для заданої ймовірності здійснення прогнозу.

За періодом попередження – проміжком часу, на котрий розрахований прогноз, виділяють оперативні (поточні), коротко-, середньо- і довгострокові, а також стратегічні прогнози. У політичній практиці емпірично встановився такий часовий масштаб: оперативні прогнози – до одного місяця, корот­кострокові – до одного року, середньострокові – від одного до п’яти років, довгострокові – від п’яти до п’ятнадцяти років, а також стратегічний – до 30 років. Особливістю політичного прогнозування є те, що період попередження прогнозів є постійно змінюваною величиною. Він залежить від характеру політичного розвитку, змісту політичних подій. У період зміни суспільно-політичного ладу чи політичних режимів оперативні прогнози можуть охоплювати декілька днів, середньострокові – звужуватися до місяця, а довгострокові – до року.

Політичні прогнози поділяються на ряд видів залежно від об’єкта прогнозування. На основі цього критерію можна виділити такі прогнози: внутрішньополітичні, зовнішньополітичні, воєнно-політичні, соціально-політичні, у галузі економічної, демографічної, освітньої, етнічної, екологічної, молодіжної політики.

4. Взаємопов’язаність соціальних і політичних прогнозів

Названі прогнози взаємозв’язані, утворюють складні комплекси. Було б складно дати прогноз у сфері економічної політики, не використовуючи інформації про соціальну й демографічну структуру населення, екологічні, молодіжні та інші проблеми суспільства. Для кожного прогнозу необхідно залучати якнайбільше даних із суміжних напрямків. У зв’язку із цим прогноз розробляється в межах певної групи прогнозів, яка називається цільовою групою прогнозів. Як показує досвід, міра достовірності прогнозу завжди прямо пропорційна мірі повноти використовуваного матеріалу з інших галузей, мірі повноти цільової групи прогнозів.

Провідний напрямок цільової групи становить профіль прогнозу, який є предметом дослідження. Допоміжні напрямки утво­рюють прогнозний фон (тло) – сукупність зовнішніх стосовно об’єкта прогнозування умов, що мають суттєве значення для вирішення завдань прогнозу. Стандартний прогнозний фон поділяється на науково-технічний, демографічний, економічний, соціоло­гічний, соціокультурний, організаційно-політичний, міжнародний.