- •Лекційний курс
- •Тема 3 базові характеристики та критерії політичного прогнозування План
- •Суб’єкти та об’єкти політичного прогнозування
- •2. Особливості взаємодії між об’єктами і суб’єктами політики
- •3. Типології та види об’єктів прогнозування
- •Типологія політичних проблем як об’єктів прогнозу
- •Види політичних прогнозів
- •4. Взаємопов’язаність соціальних і політичних прогнозів
- •5. Внутрішньополітичне та зовнішньополітичне прогнозування
- •6. Функції політичного прогнозу
- •7. Прогностичні центри в Україні
7. Прогностичні центри в Україні
В Україні координуючим центром розробки глобальних стратегій та прогнозів політичного, соціально-економічного, державно-правового та духовного розвитку є Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД). За десять років свого існування (1992–2002) НІСД видав майже 60 монографій, 50 випусків наукових доповідей, 7 інформаційно-аналітичних матеріалів. В усіх цих виданнях пропонуються прогнозні розробки у сферах національної безпеки, політичних відносин, воєнної економіки, екологічної, інформаційної безпеки. Особливо цінними з точки зору загальнодержавного та геополітичного прогнозування є монографії “Україна–2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку” та “Стратегії розвитку України: теорія і практика”. НІСД здійснює підготовку оперативно-прогнозних матеріалів для вищих владних структур із пропозиціями щодо можливих управлінських рішень, виявлення основних тенденцій та прогнозування можливого розвитку паралельно з вивченням громадської думки, надає допомогу державному керівництву у формуванні сценаріїв тактичних кроків у конкретних ситуаціях.
До значних центрів політичного прогнозування в Україні слід віднести Національний інститут проблем міжнародної безпеки (у 1997–2001 рр. – Національний інститут українсько-російських відносин), Інститут міжнародних відносин і світової економіки НАН України, Київський міжнародний інститут соціології, Український центр економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова (“Центр Разумкова”), Центр антикризових досліджень та ін.
Проблема вивчення й прогнозування майбутнього поступово стає одним із напрямків діяльності законодавчої влади України. Так, у квітні 2003 р. створена тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань майбутнього, яка згодом повинна набути статусу комітету Верховної Ради. Комітети зі питань майбутнього працюють у парламентах багатьох країн. На зустрічі парламентарів усіх країн світу, що відбулась у 2003 р. в Гельсінкі, було вирішено, що такі комітети мають бути у кожному законодавчому органі. Комісія з питань майбутнього Верховної Ради України буде розробляти стратегію майбутнього держави, в першу чергу у виробничій та ринковій діяльності, питаннях розвитку державного ладу та соціальної сфери.
