6. Функції політичного прогнозу

Політичний прогноз є багатофункціональним компонентом політичного процесу. Під його функціями слід розуміти завдання, роль прогнозу в політичній діяльності, основні напрямки його впливу на розвиток політичної системи. Можна виділити такі функції прогнозу:

1. Інформаційно-евристична функція. Прогноз містить різнобічну інформацію (уже відому й нову) про об’єкти прогнозування, пояснює причини основних тенденцій розвитку прогнозуючих об’єктів, стимулює пошук нових політичних рішень. Ідеї, закладені в прогнозах, посилюють прагнення досліджувати нові варіанти моделей політичних дій, вносити зміни в здійснювані проекти та методи їх реалізації.

2. Інтегративна функція. У прогнозі поєднується субстанціональний зв’язок трьох часових вимірів суспільного й політичного буття: минулого, сучасного й майбутнього. Мислителі й політичні діячі різних епох вислов­лювались про неможливість відокремленого розуміння цих вимірів. Ще Августин Блаженний відзначав: “Неточно висловлюються про три часи, коли кажуть: минуле, сучасне і майбутнє, а було б точніше, здається, висловлю­ватись так: “сучасне минулого, сучасне майбутнього”. Вінстон Черчілль під­креслював: “Якщо сучасне намагається судити минуле, то воно втрачає майбутнє”.

Видатний український кінорежисер, реаліст і мрійник О. Довженко зауважив: “Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє”. Прогноз – це своєрідна програма, проект дій сучасного для появи й розвитку майбутнього, через нього забезпечується наступність в політиці.

3. Системно-аналітична функція. На основі прогнозу розкриваються системні взаємозв’язки й взаємодія політичних інститутів, передбачаються процеси організації й самоорганізації в розвитку об’єктів прогнозування.

4. Управлінська функція. Прогностика як наукова теорія може слугувати основою для управлінських рішень у політичній, як і в будь-якій іншій сфері людської діяльності. Прогноз є одним із кроків процесу планування стра­тегічної політики. На його основі державні структури розробляють програми діяльності в різних суспільних сферах, розв’язують проблеми управління політичною й суспільною системами як цілим.

5. Психологічна функція. Прогноз виступає засобом підготовки мас до появи нового в суспільному житті: чи то нових засобів інформації, чи нових видів озброєнь та нових методів ведення війни, чи нових функцій держави. Людина повинна бути психологічно підготовлена до майбутнього для того, щоб з максимальним ефектом використовувати його досягнення.

6. Функція піднесення політичної активності особи, соціальних груп, націй. Політичні прогнози розкривають суб’єктам політичного процесу перспективи реалізації їх інтересів, задоволення потреб, що слугує стимулом до політичної активності. К. Ясперс зазначав: “Прогноз ніколи не буває нейтраль­ним. Вірний чи невірний, прогнозуючий аналіз неминуче спонукає до дії. Те, що людина вважає можливим, визначає її внутрішнє ставлення та її поведінку”.

Політичний прогноз є засобом інтенсифікації діяльності суб’єктів полі­тики, піднесення її ефективності способом попередження можливих майбутніх конфліктів, катастроф, аномальних та кризових явищ соціального розвитку, чинником зменшення політичного ризику.