
- •Психосемантичні методи
- •15.1. Метод семантичного диференціала
- •15.2. Метод семантичного радикала
- •15.3. Метод репертуарних решіток
- •Психомоторні методи психодіагностики
- •16.1. Методи дослідження властивостей нервової системи
- •16.2. Методи дослідження моторики
- •16.3. Методика психодіагностики миокинетической
- •Методи соціально-психологічної діагностики особистості
- •17.1. Соціометрія
- •17.2. Групова оцінка особистості
- •17.3. Референтометрия
- •17.4. Методика фідлера
17.2. Групова оцінка особистості
Цей метод заснований на винесення оцінок різноманітних особистісних якостей і поведінки людини людьми, близько з ним знайомими (зокрема, колегами по роботі або іншої спільної діяльності). Іноді цих суддів називають експертами, а метод групової оцінки особистості (ГОЛ) тоді іменують методом експертної оцінки. Однак одразу ж треба зазначити, що експерти - це зазвичай фахівці високої кваліфікації в якій-небудь області. У даному методі оцінюють зовсім не обов'язково фахівці в області людинознавства (психологи, педагоги), а просто знайомі, товариші по службі, члени якоїсь однієї спільності. Тому в якості експертної оцінки ГОЛ може виступати тільки придослідженнях, що проводяться в колективах спеціалістів з людських властивостей і відносин. Основна область застосування ГОЛ - атестація, підбір і розстановка кадрів у виробничих, наукових, навчальних, спортивних колективах.
Психологічною основою будь-якої суб'єктивної оцінки є уявлення про оцінюваному об'єкті у свідомості людини. В даному випадку мова идетопредставленияхлюдейдругодруге, що складаються в процесі спілкування і взаємодії. Тому центральною психологічною проблемою ГОЛ є проблема адекватності образу отражаемому об'єкту. Ця общепсихологическая проблема в контексті ГОЛ набуває соціально-психологічну специфіку: адекватність образів (уявлень) як прояв істинності оцінок залежить від трьох головних умов: 1) пізнавальних здібностей «суддів», 2) здібності кожного проявити свої властивості, 3) ситуації взаємодії та взаємопізнання суб'єкта (оцінюючого) і об'єкта (оцінюваного) ГОЛ.
З першої умови випливає проблема підбору експертів. Дослідження в цій області показують, що при підборі суддів» потрібно враховувати як формальну систему зв'язків, так і неофіційну. Наприклад, в умовах трудових колективів рекомендується брати по три особи з кожного з суміжних по відношенню до оцінюваного співробітника рівнів субординації: начальник - свій рівень - підлеглий. В дещо іншому варіанті: начальник підрозділів (відділу, цеху, факультету, спортивної команди) - керівники середньої ланки (провідні спеціалісти, майстри, бригадири, зав. кафедрами і лабораторіями, тренери і капітани команд) - рядові виконавці. Ці три шари пронизані неформальними зв'язками, тому людини будь-якої посадової категорії добре знають на всіх цих рівнях.
Другий і третій фактори адекватності завжди розглядаються індивідуально в залежності від конкретних умов дослідження.
Групова оцінка є статистична сукупність індивідуальних уявлень. Ця сукупність, по суті, є громадська думка про дану людину, а ГОЛ тоді є відображення цього громадської думки. У цьому полягає соціально-психологічна сутність даного методу.
Другий після адекватності проблемою ГОЛ є проблема вибору комплексу оцінюваних якостей особистості. Не вдаючись у подробиці, можна вказати на найбільш опрацьовану і поширену в практиці соціально-психологічних вимірювань систему оцінюваних властивостей: 1) якості, що виражають ставлення до роботи: працьовитість, уважне ставлення, творчий підхід; 2) якості, що характеризують загальний стиль поведінки й діяльності: старанність, самостійність, вірність слову, авторитетність, енергійність; 3) знання: спеціальні знання у своїй професії, загальна культура, інформованість про діяльність організації (підприємства) в цілому; 4) якості розуму: гнучкість, прозорливість, кмітливість, аналітичність, оригінальність; 5) організаторські уміння: створити трудову атмосферу, керувати, розбиратися в людях, переконувати; 6) якості, що характеризують ставлення до людям: чесність, неупередженість, вихованість, товариськість, справедливість, доброзичливість; 7) якості, що характеризують ставлення до себе: вимогливість до себе, скромність, впевненість у собі, самолюбство.
Третє питання, що слід вирішити досліднику, який користується методом ГОЛ, - це вибір типу оціночної шкали. Найчастіше застосовується однополюсна інтервальна шкала з п'ятьма балами. Мінімальна вираженість ознаки (властивості) оцінюється в 0 (1) балів, максимальна - у 4 (5) балів.
Процедура ГОЛ схожа з анкетуванням. Кожному «експертові» видається відповідний опитувальний лист з переліком оцінюваних якостей їх колеги з інструкцією винесення оцінок. Всі індивідуальні оцінки по кожній якості сумуються і обчислюється середнє арифметичне значення. Будується «профіль» особистості, який порівнюється або з іншими в групі, або з стандартними (зазвичай вказується високий рівень, низький і середній для даної популяції). Нерідко використовуються спеціальні бланки. Далі вся сукупність оцінок по всім якостям особистості аналізується і виноситься відповідне судження: складається психологічна характеристика.
Зрозуміло, що до даних ГОЛ застосуємо весь апарат статистичних обчислень, що дає додаткову інформацію. Крім того, методу притаманний і весь комплекс етичних проблем. Їх успішне вирішення - показник кваліфікації соціального психолога.