8.3.Види соціального забезпечення

Ст. 46 Конституції України наголошує: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості». Визначає мінімальний рівень такого забез­печення: «Пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».

Термін «соціальний захист», використаний у Конституції України, має ширше значення і вміщує суть раніше вживаного інституту «соціальне забезпечення». У юридичній науці правова категорія «соціальний захист» поки не визначена. На наш по­гляд, термін «соціальний захист» означає турботу держави про матеріальне забезпечення непрацездатних або тих громадян, які через певні обставини потребують спеціальної (додатко­вої ) допомоги держави.

Основною частиною соціального захисту населення є соціальне забезпечення.

Соціальне забезпечення в Україні посідає особливе місце в системі гарантій здійснення прав і свобод людини.

Соціальне забезпечення — це система державних і суспільних захо­дів із матеріального забезпечення громадян у разі старості, інва­лідності, хвороби, втрати годувальника та в інших установлених законодавством випадках.

В Україні існують різноманітні форми соціального забезпе­чення:

1)обов’язкове державне пенсійне страхування;

2)обов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми влас­ності;

3)соціальне забезпечення за рахунок Державного бюджету України, коштів соціальних фондів юридичних осіб, об’єднань громадян, власних накопичень громадян у недержавних пенсій­них фондах, приватними пенсійними системами;

4)адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, ба­гатодітним сім’ям, непрацездатним громадянам за рахунок дер­жавного чи місцевого бюджетів;

5)утримання непрацездатних осіб у державних, комуналь­них та інших установах соціального призначення (наприклад, бу­динки для пристарілих).

Соціальне забезпечення в Україні, окрім організаційно- правових форм, має ще такі види: соціальні виплати, пільги, послуги, надані непрацездатним громадянам (безплатно або з частковою оплатою за рахунок спеціальних джерел фінансу­вання).

Соціальні виплати здійснюються у вигляді пенсій (матері­альної допомоги) та у натуральному вигляді (надання харчуван­ня, технічних засобів пересування, протезування, розміщення у будинках для старих та інвалідів, надання соціальних послуг і пільг побутового характеру — оплата житлово-комунальних по­слуг, проїзду у транспорті, медичне обслуговування і лікування, санаторно-курортне забезпечення, реабілітація інвалідів, допо­мога сім’ям з дітьми тощо).

Однак головними серед видів соціального захисту є пенсії та допомоги, які слід розрізняти між собою. Наприклад, пенсії ма­ють постійний (регулярний) характер, допомоги — разовий або періодичний, тобто вони обмежені у часі.