2.Поняття правової сім’ї

Правова сім’я – це сукупність правових система, об’єднаних спільністю історичного формування, структури права, його джерел, провідних галузей та інститутів, термінологічним апаратом юридичної науки.

3. Класифікація правових систем

За Рене Давідом. Bін запропонував в якості критерію класифікації ПС використовувати не один критерій, а використовувати дві групи критеріїв:

1 критерій: «Юридична техніка».

2 критерій: однакові філософські, політичні та економічні принципи держави.

На підставі цих критеріїв він виокремив три основні правові сім’ї:

1. Англосаксонську;

2. Романо-германську;

3. Соціалістичну.

Карл Цвайдерг запропонував використовувати в якості критерію поділу поняття «правовий стиль», зміст якого розкривається п’ятьма складовими:

1. Історичне походження і розвиток правової системи.

2. Пануюча доктрина юридичного мислення.

3. Своєрідні юридичні інститути.

4. Джерела права та методи їх тлумачення.

5. Ідеологічний аспект.

На основі цих критеріїв він виокремив вісім правових сімей:

1. Романську.

2. Германську.

3. Скандинавську.

4. Сім’ю загального права.

5. Соціалістичну.

6. Далекосхідну.

7. Ісламську.

8. Індуська.

Види правових систем

1. Правові системи поділяються на «чисті» (Німеччина) та системи змішаного типу (Японія).

2. Розвинуті правові системи та не розвинуті правові системи.

3. Материнські системи та дочірні правові системи.

Тема №3. Загальна характеристика Романо-германської правової сім’ї.

1. Особливості р-г правової сім’ї.

Р-Г правова сім’я охоплює правові системи країн Європи, за виключенням Великобританії.

B рамках цієї сім’ї виокремлюють дві групи: романську та германську.

До Романської групи належать правові системи Франції, Бельгії, Італії, Іспанії тощо.

До Германської групи належать правові системи ФРН, Швейцарії, Австрії, Греції тощо.

Для позначення цієї правової сім’ї використовується декілька термінів:

1. Романо-германьска правові сім’я.

2. Сім’я континентального права.

3. Сім’я цивільного права.

Характерні риси р-г правової сім’ї:

1. Органічний зв’язок з Римським правом. Тобто, ця правова сім’я сформувалася під впливом та на базі Римського права. Це головна риса (відмінність).

2. Р-Г право сформувалося на основі дослідження та викладання Римського права в європейських університетах.

3. Яскраво виражений доктринальний характер.

4. Абстрактний характер формулювання норм права.

5. Домінуюче положення НПА та в першу чергу законів в системі джерел права.

6. Яскраво виражений кодифікований характер права.

7. Поділ всієї системи права на приватне та публічне.

8. Відносно самостійне існування цивільного та торговельного права.

Основні етапи розвитку Р-Г правової сім’ї.

У своєму розвитку Р-Г правова сім’я пройшла три етапи:

1. Період звичаєвого права (з 5 по 11 ст.). На цьому етапі формуються передумови створення єдиної сім’ї права. B 5-8 ст. в Європі вперше з’являються писані нормативні акти (Варварські правди). Системи правосуддя, в цей період, майже не існувало. Суддівської професії не існувало. Системи виконання судових рішень також не снувало. Юридичної науки та юридичної освіти не існувало. Таким чином, право цього періоду мало звичаєвий, примітивний та архаїчний характер.

2. Етап формування Р-Г правової системи (з 12 ст. по 18 ст.). Саме 12 століття визнається всіма компаративістами, як час, з якого почала формуватися єдина Р-Г правова сім’я. Цей період поділяється на 2 основні етапи:

а) Середньовічний (з 12 ст. по 15 ст.). Визначним для формування права було:

• рецепція римського права;

• наукова та освітня діяльність європейських університетів;

• значний вплив канонічного права;

• створення міського права;

• створення торгівельного права.

Саме в цей період визнається ідея, що право є необхідним соціальним інститутом для справедливого врегулювання соціальних (суспільних) відносин та вирішення соціальних конфліктів.

б) Відродження (з 16 ст. по 18 ст.). Для періоду відродження та просвітництва характерним є:

• формування доктрини природного права;

• формування сучасних держав з усіма необхідними юридичними інститутами;

• падіння впливу римської церкви на суспільні відносини;

3. Період законодавчого права (з 19 ст. по теперішній час).Найбільш важливим на цьому етапі було:

• перетворення НПА і, перш за все, законів, в основне джерело права в усіх країнах Р-Г системи;

• значна систематизація законодавства, шляхом кодифікації;