Доц. Лук’янов Д.B.

Порівняльне правознавство

Тема №1. Загальна характеристика ПП

1. ПП як метод, наука та навчальна дисципліна

ПП розглядається у трьох значеннях:

1. Як метод – це науковий засіб вивчення правових явищ, завдяки застосуванню якого стає можливим виявити загальне, особливе та одиничне у правових системах.

2. Як наука – це сукупність наукових знань про правові системи.

3. Як навчальна дисципліна – це предмет, який викладається у вищих юридичних навчальних закладах.

2. Виникнення ПП

B науці не існує загальновизнаної точки зори на момент виникнення ПП. Існує дві основні точки зору.

Прихильники першого напрямку вважають, що порівняльне правознавство виникло у давнині, одночасно з виникненням юридичної науки взагалі. Як приклад, наводяться закони ХІІ Таблиць, деякі праці Аристотеля тощо.

Прихильники другої точки зору вважають, що порівняльне правознавство виникло лише на при кінці 19 на початку 20 ст. Вказується на дві дати: 1869 рік – заснування французького товариства порівняльного законодавства; 1900 рік – проведення першого міжнародного конгресу з порівняльного права.

Прихильники першого підходу розглядали ПП, як метод пізнання. А прихильники другого підходу, як окрему юридичну науку.

B історії розвитку ПП виокремлюють декілька етапів:

1 етап, пов’язаний з порівнянням певних правових явищ за часи античності.

2 етап, пов’язаний з використанням порівняльно-правового методу в історії права. B 1831 р. т в 1846 р. З’являються перші кафедри у французьких університетах.

3 етап, пов’язаний з використанням ПП, як інструменту законотворчості в 19 ст.

4 етап, пов’язаний з формуванням ПП, як окремої самостійної юридичної науки (19 – 20 ст.).

3. Предмет та метод пп

Предметом ПП – є розробка теорій порівняльно-правового методу та дослідження на його основ загальних принципів та закономірностей, виникнення, функціонування та розвитку правових систем.

Методологія ПП – є різноманітною. ПП використовує як загальнонаукові методи пізнання (філософські, статистичні, історичні та багато інших) і приватно-наукові методи юридичної науки (порівняльно-правовий метод, формально юридичний або метод тлумачення).

4. Об’єкти ПП

Об’єктом ПП є держава і права, як і у будь-якої юридичної науки.

5. Функції пп

1. Пізнавальна – спрямована на накопичення об’єктивних даних про правові системи та їх елементи.

2. Евристична – спрямована на отримання нових знань та встановлення нових закономірностей функціонування та розвитку правових систем.

3. Наукового передбачення – полягає у намаганні створити науково обґрунтований прогноз розвитку правових систем.

4. Методологічна функція – спрямована на розробку порівняльно-правового методу.

5. Функція допомоги практиці – спрямована на допомогу у вирішенні певних конкретних правових ситуацій у стосунках між різними правовими системами.

6. Співвідношення ПП з іншими юридичними науками

Існує дві точки зору на співвідношення ПП з іншими юридичними науками:

1. ПП належить до наук, які вивчають зарубіжні Державу і Право (позиція підручника).

2. ПП належить до теоретичних наук.

Взаємодія ПП з іншими юридичними науками полягає у взаємному використанні знань.

7. Значення ПП

Значення ПП розглядається в трьох аспектах:

1. У науковій сфері, в якій знання використовуються для розвитку вітчизняної юридичної науки.

2. У практичній діяльності, знання використовуються для право застосовної практики з участю іноземних суб’єктів.

3. B освітянській сфері, для включення України та її вузів у єдине європейське освітнє коло «Болонський процес».

8. Bиди досліджень у ПП

Класифікація.

B залежності від історичного часу порівняння:

Діахронне – це порівняння одного правового явища, що існує в різні історичні часи

Синхронне – це порівняння правових явищ, які існують в один час.

B залежності від кількості об’єктів, що порівнюються:

Бінарне – це порівняння двох правових явищ між собою.

Мультіпорівняння – порівняння трьох або більше правових явищ.

B залежності від приналежності до певної правової системи:

Внутрішнє – порівняння правових явищ, що належать до однієї правової системи.

Зовнішнє – порівняння правових явищ, що належать до різних правових систем.

B залежності від обсягу та предмету порівняння:

Макропорівняння – це порівняння найбільш загальних рис різних правових систем.

Мікропорівняння – це порівняння окремих правових норм.

Інституціональне порівняння – це порівняння окремих правових інститутів.

B залежності від динаміки порівняння:

Нормативне – це порівняння норм права, які існують в різних правових системах.

Функціональне – це порівняння способів та методів вирішення певної правової задачі.

Тема №2. Класифікація основних правових систем сучасності.

1. Поняття та структура пс.

Правова система (ПС) являє собою сукупність всіх правових явищ, які існують в межах певної держави. До її структури належать:

• право (система права);

• правовідносини;

• система законодавства та система інших джерел права;

• правовий статус особи, її права та обов’язки;

• правова свідомість та правова культура;

• система юридичної освіти та ін.

Термін «правова система» іноді використовується для позначення сукупності декількох національних правових систем – це так зване широке розуміння цього терміну.